Провадження № 22ц/790/6413/13 Головуючий 1 інст. - Саркісян С.О.
Справа № 2029/3676/12 Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: про відшкодування шкоди
16 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: - Кружиліної О.А.,
- Макарова Г.О.,
при секретарі - Прийміч А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» - Ніколаєнко Володимира Івановича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лан», третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненою в результаті ДТП, -
20 квітня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом, уточнивши його 24.09.2012 року шляхом зменшення позовних вимоги, та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (далі по тексту ТОВ «Лан»): 34 295 грн. 45 коп. у якості відшкодування збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля з урахуванням зменшення на суму залишкової вартості його останків; 1587 грн.15 коп. у якості відшкодування витрат на лікування; 354 грн. 46 коп. у якості відшкодування витрат за користування сторонніми транспортними засобами для переїзду між лікарнями та проїзд дружини з метою придбання йому ліків; 10 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди, завданих йому внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень і знищення автомобіля під час ДТП, яке було скоєно 13.09.2009р. з вини тракториста ТОВ «Лан» - ОСОБА_5, а всього - 52 237 грн.06 коп.
Представники відповідача і третя особа ОСОБА_5 позов визнали повністю.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_4 45881 грн.56 коп., що складаються з 34 295 грн. 45 коп. відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля; 1586 грн. 11 коп. у якості відшкодування витрат на лікарські препарати; 10 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди. Також суд вирішив стягнути з відповідача на користь держави 474 грн.51 коп. судового збору. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням від 08.08.2013 року суд вирішив стягнути з ТОВ «Лан» на користь позивача 491 грн. у якості відшкодування витрат по оплаті судової авто товарознавчої експертизи.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Лан» - Ніколаєнко В.І. просить скасувати вказане рішення, і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково, а саме: стягнути з ТОВ «Лан» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду спричинену в результаті ДТП в розмірі пошкодження автомобіля 40 295 грн. 45 коп.; на оплату лікарських препаратів 1586 грн. 11коп.; моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а всього 46881 грн. 56 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Крім того, представник відповідача просить зобов'язати ОСОБА_4 після отримання відшкодування шкоди передати відповідачу ТОВ «Лан» автомобіль Daewoo Т1311, д.н.р. НОМЕР_2, рік випуску 2004, у технічному стані, в якому він перебував 13.09.2009 року після ДТП.
Вважає рішення суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом невірно розтлумачив ч.2 п.14 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року з розгляду цивільних та кримінальних справ, що призвело до неповного з'ясування обставин, а саме: суд за заявою позивача зменшив суму відшкодування на суму 6 000 грн., вважаючи, що він здав пошкоджений автомобіль на металобрухт, не перевіривши на достовірність документ, що підтверджує даний факт. Таким чином суд помилково розтлумачив можливість зменшення суми відшкодування на суму, яку заявив позивач безпідставно, не надавши суду доказів передачі автомобіля іншій особі і без укладання правових документів.
Позивач рішення суду не оскаржує, апеляційну скаргу просив відхилити.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги за таких підстав.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції забезпечив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не заперечується, що 13 вересня 2009 року, біля 5 години ранку, на автодорозі «Коломак-Перекоп» біля села Бровки Коломацького району Харківської області, тракторист ОСОБА_5, керуючи належним ТОВ «Лан» трактором Т-150 з причепленим до трактора культиватором «КПС-4,2», внаслідок грубого порушення вимог п.п.1.5, 22.6 і 32.1 Правил дорожнього руху допустив зіткнення з автомобілем «Daewoo» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням власника автомобіля ОСОБА_4 Внаслідок зіткнення транспортних засобів пошкоджено автомобіль «Daewoo», а його власнику ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я.
Постановою Коломацького районного суду Харківської області від 26.01.2012 року провадження по кримінальній справі №1-2/2012 по обвинуваченню ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито за п.4 ст.6, ст.248 КПК України у зв'язку з застосуванням положення п. «в» ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року. Цією ж постановою вирішено вважати повернутими їх власникам речові докази - трактор Т-150 і автомобіль «Daewoo», які знаходились у них на відповідальному зберіганні згідно розписок про їх збереження. Потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_6(пасажиру автомобіля «Daewoo») роз'яснено право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.(а.с.4-6).
ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом 20.04.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що внаслідок ДТП 13.09.2009 року, допущеного з вини тракториста ОСОБА_5, який в момент ДТП знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Лан», було повністю пошкоджено його автомобіль, а його здоров'ю заподіяно шкоду. Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №9474 від 21.01.2010р. сума матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок пошкодження автомобіля складає 40295 грн.45 коп.; на придбання ліків та лікарських препаратів ним витрачено 1587 грн.15 коп.; на зправку паливом автомобіля, який перевіз його з Коломацької ЦРЛ до лікарні в м.Харків та на автомобілі, що використовувала дружина на проїзд для термінового придбання ліків та відвідування лікарень витрачено 354 грн.46 коп.
Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4 обґрунтовував посиланням на те, що внаслідок ДТП, скоєного з вини працівника ТОВ «Лан» ОСОБА_5, заподіяння шкоди здоров'ю та пошкодження автомобіля, він зазнав фізичних і моральних страждань, було порушено звичайний спосіб його життя, порушено зв'язки з оточенням, він був вимушений тривалий час витрачати зусилля на відновлення звичайного способу життя, звертатися до родичів і знайомих за допомогою. Попри ці негаразди з боку відповідача і безпосереднього заподіювача шкоди не було ні добровільного відшкодування шкоди ні вибачення.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції у відповідності з вимогами процесуального закону вирішив питання, передбачені статтею 214 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції є законним і ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд правильно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 1167, 1172, 1188 ЦК України з урахуванням роз'яснень, наданих в Постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».
Фактично апеляційна скарга представника ТОВ «Лан» спрямована на зменшення суми відшкодування, зокрема, шляхом зменшення вдвічі розміру відшкодування моральної шкоди.
При цьому, усвідомлюючи безперечний факт заподіяння ОСОБА_4 моральної шкоди внаслідок заподіяння значних тілесних ушкоджень, кваліфікованих судово-медичною експертизою як середньої тяжкості тілесні ушкодження, позбавлення його транспортного засобу шляхом його знищення під час ДТП, апелянт лише задекларував вимогу про зменшення суми компенсації за моральну шкоду, але детального обґрунтування з зазначенням підстав для такого зменшення не надав.
Натомість, з метою переконливості своїх вимог про зменшення суми стягнення, апелянт зосередився на тій обставині, що позивач не виконав його вимогу про передачу відповідачу ТОВ «Лан» залишків пошкодженого під час ДТП автомобіля «Деу-Сенс», окремими фрагментами якого відповідач міг би скористатися і на отримання яких він має право претендувати з огляду на висновок авто товарознавчої експертизи та роз'яснення п.14 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. №4 щодо необхідності дотримання судами принципу диспозитивності.
Однак і цій обставині суд першої інстанції дав належну оцінку, зазначивши про зменшення позивачем на 6000 грн. визначеного авто товарознавчою експертизою розміру матеріальної шкоди з огляду на ту обставину, що залишки пошкодженого автомобіля він здав на металобрухт, оскільки за період більше ніж три роки тяганини, доки тривало досудове слідство і розгляд справи в суді, відповідач не спромігся хоча б частково відшкодувати шкоду.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта в тій частині, що позивач не довів факту здачі залишків автомобіля за вказану ним суму і що дійсна вартість пошкодженого автомобіля значно більша.
Відповідач не звертався своєчасно до суду з зустрічною заявою про передачу йому рештків пошкодженого автомобіля «Деу-Сенс», як це передбачено п.14 Постанови Пленуму ВССУ від 01.03.2013р. та ст.3 ЦПК України, не проявив ініціативи з метою вжиття заходів їх збереження, з метою огляду і дослідження експертом авто товарознавцем та оцінки залишкової вартості, а зайняв вичікувальну позицію.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності, закріплених в статтях 10 і 11 ЦПК України.
Принцип змагальності полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення.
Відповідач не довів суду, що у ОСОБА_4 відремонтував пошкоджений автомобіль і поніс при цьому менші витрати, ніж вказані експертом; не довів, що залишкова вартість пошкодженого автомобіля перевищує 6000 грн., тобто суму на яку зменшив позов ОСОБА_4 з огляду на неможливість виконати претензії відповідача на пошкоджений автомобіль.
Доводи апелянта в тій частині, що не ТОВ «Лан» у відповідності з приписами ст.ст.3, 10, 11, 60 і ч.3 ст.27 ЦПК України, а суд зобов'язаний за своєю ініціативою забезпечити збереження і передачу йому рештків пошкодженого автомобіля «Деу-Сенс» не ґрунтується на вимогах закону.
Інші доводи не є суттєвими і також не свідчать про наявність підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» - Ніколаєнко Володимира Івановича - відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: