Ухвала від 18.10.2013 по справі 2-296/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №-22-ц/790/4915/2013 Головуючий 1 інстанції - Погасій О.Ф.

Доповідач - Міненкова Н.О

Справа № 2-296/11

Категорія - право власності.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючої судді - Міненкової Н.О.

Суддів - Гальянової І.Г. Костенко Т.М.

Секретар - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2013 року по справі:

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської Міської ради, 3тя особа: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом, -

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської Міської ради, 3тя особа: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської міськради про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА

в грудні 2007 року у суд звернувся позивач ОСОБА_9 просив визнати за ним право власності на частку у праві власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2. В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що з жовтня 1997 року він по праву спадкування проживає і користується приміщеннями в зазначеному будинку, яким до смерті користувалася його матір ОСОБА_10. Матері на праві власності належало 12/84 і 7/84 часток у спірному домоволодінні. Вважає, що мати прийняла спадщину як спадкоємець другої черги після смерті своєї сестри ОСОБА_11 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. На час смерті за нею було зареєстровано право власності на 6\84 і 7/84 частин домоволодіння. Спадкоємці першої черги спадщину не прийняли. А тому вважає, що після смерті ОСОБА_10 їй належало право власності на 19/84 частин будинку, що були зареєстровані за нею, а також у порядку спадкування за законом після смерті сестри ОСОБА_11.

З зустрічним позовом звернулася ОСОБА_1 та вказувала, що після смерті її тіток ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ніхто спадщину не прийняв, спадщина нікому не належить. Вона є племінницею померлих і має право на спадкування після їх смерті. Просила визнати за нею право власності на належні померлим частки у спірному будинку.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_9 задоволені. В позові ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 23 червня 2009 року рішення Московського районного суду м. Харкова від19 лютого 2009 року скасовано. Справу передано на новий розгляд.

При новому розгляді справи з зустрічними позовними вимогами звернувся ОСОБА_13 та просив визнати за ним право власності на 6/94 частин домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_14, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 помер( а.с. 108-112). Після його смерті свідоцтво про право власності за заповітом отримав ОСОБА_2( а.с. 121, 129), який був залучений до участі у справі про що постановлено ухвалу від 20 грудня 2011 року( а.с. 140). ОСОБА_2 пред'явив позов до відповідачів в якому просив визнати за ним право власності на 38/84 часток у спірному домоволодінні. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його батько ОСОБА_9 був зареєстрований в будинку АДРЕСА_2 з 16 січня 1964 року. Він був єдиним спадкоємцем ОСОБА_10, якій належало та зареєстровано на праві власності в будинку 6/84 та 12/84 частин. ОСОБА_10 крім того прийняла спадщину після смерті своєї сестри ОСОБА_11, що померла ІНФОРМАЦІЯ_6, останній належало та було за нею зареєстровано право власності на 6/84 та 7/84 частин будинку. Спадкоємців за законом першої черги остання не мала. Крім того вважає, що його бабуся ОСОБА_10 прийняла також спадщину після смерті її сестри ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та за нею було зареєстровано право власності на 6/84 частин.

05 липня 2012 року у суд з позовом звернувся ОСОБА_7 та просив визнати за ним право власності на 6/84 частин, які зареєстровані за ОСОБА_12, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Після смерті бабусі в будинку залишався проживати її син ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7. Після смерті батька спадщину прийняв позивач. Крім іншого, за життя батько був власником 7/84 частки, яка була зареєстрована за ним. Вважає, що він має право на частку, яку батько успадкував після смерті матері і на частку, яка була зареєстрована за його батьком, що складе 13/168 частин.

30 липня 2012 року з зустрічним позовом звернулася ОСОБА_8 визнати за нею право власності на 13/ 68 частин після смерті її батька ОСОБА_15. Посилалась на те, що разом з її братом ОСОБА_7 вона має право на спадщину. Строк для прийняття спадщини вважає, що пропустила з поважних причин, так як не знала про право батька на частку в спірному домоволодінні.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від.16. 05.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково та визнано за ним право власності на 32/84 частки в домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені та визнано за ним право власності на 6/84 частин домоволодіння після померлою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_14. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_17 відмовлено.

Не погодилась з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить рішення скасувати, посилається на те, що не було доведено факт прийняття спадщини ОСОБА_9, а також не було враховано, що ОСОБА_9 має сестру ОСОБА_18,1939 року народження, що мешкала в Росії, а після її смерті її правонаступниками є її діти. Апелянт оскаржує рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2, а тому апеляційна скарга розглядається в межах її доводів.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстави для скасування рішення суду.

Суд першої інстанції правильно розібрався у суті спору, правильно застосував норми матеріального права та постановив законне і обґрунтоване рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції встановив, що після смерті бабусі ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 остання залишила заповіт за яким усе своє майно, де б воно не знаходилося і з чого не складалося вона заповідала своєму єдиному синові ОСОБА_9, який спадщину прийняв, так як був зареєстрований в будинку. Судовим розглядом було також встановлено, що ОСОБА_10 при житті прийняла спадщину після смерті її сестри ОСОБА_11, якій належало право власності на 13/84 часток домоволодіння. ОСОБА_10 вчасно подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщину після смерті сестри, спадкоємців першої черги померла не мала. Ці обставини сторони не заперечували. ОСОБА_2 прийняв спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_9 так як подав до нотаріальної контори заяву і отримав частину спадщини за заповітом, яка належала батькові та оформив свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності на частину спірного будинку не отримав, так як не закінчився спір в суді.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Дослідив черговість прийняття спадщини після смерті власниць частин будинку, наявність заповітів, прийняття спадщини за заповітами, суд правильно розібрався у правовій основі спірних правовідносин і судова колегія не знаходить підстави для скасування рішення суду.

Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. Наявність у ОСОБА_10 інших спадкоємців на яких посилається апелянт, не є підставою для скасування рішення суду, так як спадкування за законом здійснюється у разі відсутності спадкоємців за заповітом. ОСОБА_10 заповідала усе своє майно своєму синові ОСОБА_9, який після її смерті спадщину прийняв. Апелянт ОСОБА_1 за нормами діючого на час відкриття спадщини ЦК УРСР не відносилась до спадкоємців ні першої ні другої черги і права на спадкування не мала. З інших підстав нею позовні вимоги не заявлялися.

При таких обставинах, судова колегія відмовляє в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,304,307,308,317,319 ЦПК України судова колегія,

УХВАЛИЛА

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя -

Судді -