Провадження: № 22-ц/790/6811/13р Гол. 1 інст. - Ніколаєнко І.В.
Справа: №2/640/1356/13/09 Доповідач - Міненкова Н.О.
Категорія: сімейні
17 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді: Міненкової Н.О.
суддів: Костенко Т.М.
Гальянової І.Г.
при секретарі - Галушко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання двох дітей в частці від заробітку(доходу) батька,-
в лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулася у суд з позовною заявою, яку надалі уточнила. Просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання двох дітей - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки - ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по ? частині заробітку на кожну дитину, до досягнення ними повноліття, також просила призначити з відповідача стягнення постійно додаткових витрат, на користь ОСОБА_4 на лікування або придбання санаторно-курортних путівок для сина ОСОБА_5 у розмірі ? частини витрат за їх фактичною сплатою, у місячний термін з часу надання відповідачу копій документів про оплату лікування або придбання санаторно - курортних путівок.
В позовній заяві посилається на те, що відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 29.01.2008 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Від шлюбу з позивачем народилося двоє дітей: син ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою та знаходяться на повному її утриманні.
При розірванні шлюбу з відповідачем вони досягли усної домовленості про те, що він буде надавати щомісячно гроші на утримання дітей. Але з січня 2013 року відповідач категорично відмовився від надання коштів на утримання дітей, у зв'язку з чим вона звернулася у суд. Також ОСОБА_4 посилається, що син ОСОБА_5 страждає на захворювання - деформація грудної клітини з додатковим діагнозом «Кифоснолиотическая осанка» та для лікування даної хвороби необхідно санаторно - курортне лікування.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання двох дітей в частині від заробітної плати, у розмірі 1/6 частини заробітку на кожну дитину, стягнуто з відповідача додаткові витрати на придбання санаторно-курортних путівок для сина -ОСОБА_5
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду в частині стягнення з нього додаткових витрат скасувати ,та постановити нове рішення про відмову в цій частині позову .
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 185 СК той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, забов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо.)
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення додаткових витрат на придбання санітарно - курортних путівок, по досягненню сином повноліття суд першої інстанції цей висновок не обґрунтував.
На підтвердження позовних вимог суду була надана санаторно - курортна карта в якій рекомендовано ОСОБА_5 санаторно - курортне лікування в ДСС ім. А.А. Боброва м. Алупка в літній час, ( видана на підставі консультативного висновку №-П-203420 лікаря - ортопеда дитячого ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім.. проф.. М.І. Сітенко від 13.05.2013 року.).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в цій частині без достатнього обґрунтування та без зазначення конкретної суми витрат, що не можна визнати правильним.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №-3 від 15.05.2006 року у ст. 185 СК сторона, що звертається з вимогою про відшкодування додаткових витрат, які вже проведені або з вимогою про їхнє попереднє фінансування, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування, так як ці витрати необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Судова колегія вважає, що резолютивна частина рішення щодо стягнення додаткових витрат цим вимогам не відповідає і її виконання згідно із Законом України «Про виконавче провадження» буде неможливе.
А тому, судова колегія вважає, що в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, у зв'язку із ненаданням доказів та відповідних розрахунків, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 209,303,304,309,313,319 ЦПК України судова колегія,
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 додаткових витрат на придбання санаторно - курортних путівок для сина ОСОБА_5, відмовивши в цій частині позовних вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя -
Судді