Шевченківський районний суд Харківської області
9а м. смт. Шевченково Шевченківський район Харківська область Україна 63600
Справа № 637/196/13-к
30.10.2013
30 жовтня 2013 року селище Шевченкове
Колегія суддів Шевченківського районного суду Харківської області в складі: головуючого Стеганцова С.М., суддів - Островської Н.І., Тордія Е.Н.,
при секретарі: Реуцькій Н.В.
за участю прокурора: Маркевич Д.М.
захисника: ОСОБА_1
потерпілого: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру кримінальних розслідувань за № 12012220450000004 від 21.11.2011 року відносно:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Шевченкове Харківської області, гр. України, одруженої, не працюючої, яка мешкає в АДРЕСА_1, зареєстрованої в АДРЕСА_2, раніше не судимої
у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України,
10 листопада 2012 року близько 03:00 години ночі ОСОБА_3 під час сварки зі своїм чоловіком ОСОБА_2, що відбувалася в під'їзді будинку АДРЕСА_1, взяла в своїй квартирі НОМЕР_1 кухонний ніж, після чого відкрила двері квартири, в які стукав та погрожував її чоловік, де ножем, який тримала в правій руці, а сковорідку в лівій руці, завдала один удар ОСОБА_2 ножем в область грудної клітини ліворуч, однак свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя людини не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як ОСОБА_2 ногою вибив з її руки ніж та вибіг з під'їзду будинку на вулицю.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 173/168 ІПВ/12 від 19.11.2012 року потерпілому ОСОБА_2 незаконними навмисними діями ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на передній поверхні грудної клітини зліва, що стала початком ранового каналу, що проходить в середостіння з ушкодженням його клітковини, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою провину визнала частково, визнає, що завдала удару ножем своєму чоловікові, але заперечує, що мала намір позбавити його життя і зазначає, що 10 листопада 2012 року близько 03:00 години ночі під час сварки зі своїм чоловіком ОСОБА_2, що відбувалася в під'їзді будинку АДРЕСА_1, взяла в своїй квартирі сковорідку, кухонний ніж, після чого відкрила двері квартири, в які стукав та погрожував її чоловік і нанесла йому відразу удар сковорідкою по голові, яку чоловік вибив у неї з рук і ножем, як спричинила удар ножем не пам'ятає, ніж також чоловік вибив у неї з рук та вибіг з під'їзду будинку на вулицю, умислу на позбавлення життя чоловіка у неї не було.
Пояснення підсудної в судовому засіданні підтверджуються і поясненнями самого потерпілого ОСОБА_2, який вказав, що у вечір він та його товариш ОСОБА_2 вживали спиртні напої за місцем його мешкання. Після вечері він ліг спати, через деякий час встав та пішов до дружини, яка сказала, що в нього щось не ладно з головою. Після чого він прийняв холодний душ, при цьому дружина допомагала мочити голову. Між ними та дружиною зав'язався скандал, можливо через горілку. В ході сварки на кухні ОСОБА_3 вдарила його сковорідкою по голові, після чого він вдягнувся та вийшов на вулицю. В цей час приїхали працівники міліції, з якими він поїхав на медичний огляд та дав їм пояснення щодо заяви на нього зі сторони дружини. Його відпустили працівники міліції і він пішов до себе додому. Двері в квартирі були зачинені, він почав стукати, проте двері ніхто не відчиняв, він почав стукати ногою у двері. ОСОБА_3 щось кричала йому через двері, відчинивши двері, відразу нанесла йому удар сковорідкою по голові, що відбувалося далі ОСОБА_2 пояснити не може, після повторного приїзду міліції його було доставлено у хірургічне відділення. Як йому було спричинено ножове поранення він не пам'ятає, та вважає, що погрози для його життя зі сторони ОСОБА_3 не було, так як все вийшло в ході словесної перепалки, а також, що він сам дещо винуватий, бо намагався застосувати до дружини силу.
Свідок ОСОБА_4, донька обвинуваченої, в суді пояснила, що вона є інвалідом дитинства 1-ї групи, проживає разом з матір'ю і вітчимом ОСОБА_2
09 листопада 2012 року близько 20-00 години вітчим прийшов додому в нетверезому стані і спричинив сварку з нею і матір'ю. На адресу матері висловлювався нецензурною лайкою, кидався в бійку, після чого мати викликала працівників міліції. Вночі вона також чула, що в двері кімнати дуже сильно хтось стукав, від матері вона дізналася, що то був вітчим. Мати і вітчим знову стали між собою сваритися, але вона більше зі своєї кімнати не виходила.
В ході судово-медичної експертизи № 173/168 - ШВ 12 від 19.11.2012 року, у потерпілого були виявлено 5-ть тілесних ушкоджень в вигляді саден на лобі, губі, носі, які відносяться до легких тілесних, а колото - різане поранення передньої поверхні лівої половини грудної клітини відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпечних для життя ( а.с.141-143).
З оголошеного у судовому засіданні протоколу огляду місця події, де проживає обвинувачена, від 10.11.2012 року з фото таблицею, встановлено, що були виявлені на порозі при вході в її квартиру сліди бурої речовини, схожої на кров, на дверях квартири були виявленні пошкодження. В ході огляду був вилучений ніж, яким, як пояснила обвинувачена, спричинила тілесне ушкодження потерпілому і змиви бурої речовини ( а.с. 156-164). Протоколом огляду місця події гардероба Шевченківської ЦРБ, була оглянута чорна зимова куртка і спортивна чорна кофта, в якій знаходився потерпілий при нанесенні йому ножового поранення і в яких він був доставлений до лікарні. В ході даної слідчої дії були виявлені і сфотографовані пошкодження на курточці, футболці (а.с.164-167).
З висновку експерта № 518-МК вбачається, що при вивченні вилученого одягу потерпілого були виявлені пошкодження одягу на курточці на лівій стороні, на спортивній кофті на лівій стороні, на футболці - на передній поверхні зліва. Всі ці пошкодження на одязі потерпілого співпадають з пошкодженнями на тілі потерпілого. Колото - різані пошкодження на одязі і тілі потерпілого утворилися від дії колото-ріжучого предмета з П- образним поперечним січенням. Найбільша ширина глибини частини ножа була не більше 1,7 сантиметрів (а.с.122-125).
У висновках експерта № 1261-Ц/2012 від 20.12.2012 року і №12 від 19.01.2013 року зазначено, що в ході проведення судово - медичної експертизи кухонного ножа, були виявлені потожирові виділення, які не виключають приналежність їх до обвинуваченої (а.с.126-130) і що вилучений під час огляду місця події - квартири обвинуваченої ніж не є холодною зброєю і відноситься до ножів господарсько - побутового призначення (а.с.133-136).
Висновками судово-імунологічної експертизи № 1211-И/12 від 15.12.2013 року ( а.с. 145-147), згідно з якими виявлена на підлозі при вході в квартиру обвинуваченої кров, належить потерпілому ОСОБА_2.
Відповідно до ч.3 ст.15 КК України замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Згідно з ч.2 ст. 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Посилання обвинуваченої та захисту про те, що ОСОБА_3 вчинила злочин в стані сильного душевного хвилювання та необхідність кваліфікації дій обвинуваченої за ст.123 КК України не ґрунтуються на матеріалах справи. Судовим розглядом справи було встановлено, що скоєнню обвинуваченою злочину передувала обоюдна бійка, вже після завершення цієї бійки ОСОБА_3 спричинила ножове поранення потерпілому, будь-якого опору потерпілий не вчиняв.
Доводи захисника, щодо вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання суперечать і висновку судово-псигологічної експертизи за № 3550 від 31.07.2013, відповідно до якої ОСОБА_3 на момент скоєння злочину не перебувала у стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, а також не перебувала у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання (а.с.63-70).
Висновки експертизи підтверджуються і об'єктивними даними по справі, а саме поведінкою ОСОБА_3, яка в ході сварки, спричинивши потерпілому ножове поранення в підїзді будинку, продовжувала гнатися за потерпілим зі сковорідкою в руках, якою хотіла спричинити тілесні ушкодження.
З цього суд робить висновок, що дії ОСОБА_3 були умисними, вона усвідомлювала, що може заподіяти шкоду здоров'ю потерпілому і свідомо взяла ніж в руки, допускаючи спричинення нею тілесних ушкоджень потерпілому і їх настання.
Судом встановлено і підтверджується самою обвинуваченою, що на протязі їх сумісного проживання між нею та потерпілим часто виникали сварки, бійки, потерпілий зловживав спиртними напоями, даний конфлікт виник, на побутовому ґрунті, кухонний ніж опинився у обвинуваченої навмисно для нанесення тілесних ушкоджень, удар був проникаючим в життєво важливий орган - ліву сторону грудної клітки. Знаряддя злочину, характер та локалізація поранень потерпілого (в голову сковорідкою і ножем в ліву грудну клітку), причини припинення злочинних дій свідчать про спрямованість умислу обвинуваченої саме на завдання смерті потерпілому, тобто обвинувачена передбачала настання смерті потерпілого і бажала цього, але такі наслідки не настали з причин, які не залежали від її волі.
Байдужі дії ОСОБА_3 після скоєного свідчать про умисел в діях підозрюваної, спрямований на позбавлення життя потерпілого, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки потерпілий втік, та своєчасно був доставлений працівниками міліції до лікарні.
Допитані в ході судового слідства підсудна та потерпілий заперечили, що засуджена бажала заподіяння смерті потерпілому.
Суд критично відноситься до даних тверджень, так як вони є дружиною і чоловіком, наявність у обвинуваченої тілесних ушкоджень експертизою не підтверджено, а лише її голослівні свідчення.
За таких обставин, аналізуючи та оцінюючи вищенаведені докази в їх сукупності, ураховуючи положення п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, при якому обвинувачена не вчинила усі дії, які вона вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч.3 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України.
Про наявність умислу в діях підсудної на позбавлення життя потерпілого свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а саме : нанесення удару за допомогою ножа в ліву сторону грудної клітки потерпілого, в місце розташування життєво важливих органів. Підсудна, наносячи удар ножем, повинна була і могла передбачити настання суспільно - небезпечних наслідків, в тому числі, і смерті потерпілого.
Судом досліджувалися дані про обвинувачену і потерпілого, при цьому встановлено, що вона раніше не судима, офіційно не працевлаштована, за місцем реєстрації на диспансерних обліках у нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.60), одружена, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 і доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 - інваліда дитинства 1-ї групи (ДЦП), яка перебуває на диспансерному обліку і потребує особливого догляду, (окрім матері за хворою донькою доглядати нікому), так зазначено в довідці Шевченківського районного центру соціальних служб для дітей та молоді (а.с.59).
В суді ОСОБА_3 винною себе у вчиненні інкримінованого їй злочину за ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України визнавала частково, в спричиненні тілесних ушкоджень своєму чоловікові, що свідчить у правдивості встановлення обставин справи, щиро кається, що на підставі ст.66 КК України визнається пом'якшуючими покарання обставинами.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, на підставі ст.67 КК України, суд не вбачає.
Вчинений злочин є тяжким, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, потерпілий - чоловік обвинуваченої просить не позбавляти волі обвинуваченої, враховуючи, що на її утриманні знаходяться двоє дітей, одна з яких хворіє на ДЦП (довідка МСЕК) і має посвідчення інваліда з 23.08.2008 року (а.с.192-193), а друга є малолітньою - ІНФОРМАЦІЯ_5 ( свідоцтво про народження а.с.194).
При призначенні покарання обвинуваченій, враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься згідно класифікації злочинів до особливо тяжкого злочину, дані, що характеризують особу винної, потерпілого, який раніше був судимий і відбував покарання за умисне вбивство, скоєнню обвинуваченою злочину передувала обоюдна бійка, спровокована потерпілим, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Колегія суддів вважає, що вищевикладені обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, дають підстави для застосування статті 69 КК України. На думку суду, виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових злочинів можливо без її ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі нижче нижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.115 КК України, визнавши обставинами, що істотно пом'якшують покарання і суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину те, що обвинувачена раніше не судима, не притягувалася до адміністративної відповідальності, в скоєному розкаюється, знаходження на її утриманні двох дітей, одна з яких хвора на ДЦП, а друга - є малолітньою, неправомірну поведінку самого потерпілого, який спровокував дії потерпілої на спричинення йому ножового поранення.
До призначенного покарання у виді позбавлення волі, застосувати правила ст. 75 КК України, зі звільненням від відбування покарання з максимальним строком випробування, так як даний злочин віднесений до категорії особливо тяжких та покладенням на неї обов"язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи саме таке покарання необхідним і достатнім в якості кари за вчинене для виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов потерпілим як на досудовому слідстві, так і в суді не заявлявся.
Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, а про судові витрати - відповідно до ст.124 КПК України, за проведення судово - псигологічної (а.с.62) і судово - криміналістичної експертизи (а.с. 133-136).
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3-ри(три) роки, та згідно зі ст.76 КК України зобов'язати її повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.
Після набрання вироком законної сили речові докази: кухонний ніж - знищити, зимову куртку, спортивну кофту, футболку - повернути потерпілому ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі в сумі 5 тисяч 888 гривень за проведення судово - психологічної експертизи і 735 гривень за судово - криміналістичну експертизу.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області протягом 30 діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд Харківської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
Головуючий Стеганцов С.М.
Судді: Островська Н.І.
Тордія Е.Н.