01.11.2013
№ 2-6/11, № пров. 2/637/1/13
про залишення позовної заяви без розгляду
01 листопада2013 року Шевченківський районний суд
Харківської області
в складі: судді - Стеганцова С.М.
при секретарі - Реуцькій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Шевченкове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинення певних дій
У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області, ВДК України в Шевченківському районі про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинення певних дій, в якій просив стягнути з Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області на його користь у відшкодування компенсації моральної шкоди 100 000 гривень та зобов'язати останнього вибачитися в найближчому номері газети «Краєвид», зобов'язати УДК відшкодувати йому за рахунок коштів державного бюджету вказану моральну шкоду, завдану незаконними діями працівників міліції, звільнити від сплати державного мита до розгляду справи по суті, а також зупинити розгляд справи по суті до розгляду а адміністративної справи відносно нього у Вищому адміністративному суді України.
01.04.2010 року позивач надав уточнену позовну заяву з аналогічними позовними вимогами, 16.07.2012 року позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, де просив стягнути з відповідачів на його користь солідарно 150 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду від 30.08.2012 року провадження у справі зупинено, ухвалою суду від 03.06.2013 року - відновлено та за клопотанням позивача замінено первісного відповідача УДК в Шевченківському районі - відповідачем Державною казначейською службою України. 21.10.2013 року від позивача надійшла позовна заява про уточнення позовних вимог, в якій він збільшив розмір позовних вимог до 300 000 гривень, які просить стягнути з відповідача Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України. При первинному подачі позову позивач просив звільнити його від сплати державного мита до розгляду справи по суті .
Оскільки розгляд справи по суті розпочався, а позивачем не було сплачено судового збору, ухвалою суду від 22 жовтня 2013 року за клопотанням відповідача позовну заяву залишено без руху з наданням встановленого законом строку для сплати судового збору та роз'яснено позивачу, що відповідно до ч.2 ст. 82 ЦПК України, у разі несплати судових витрат , позовна заява буде залишена без розгляду на підставі ст. 207 цього Кодексу.
Вимоги вищевказаної ухвали позивачем не виконано, судовий збір не сплачено.
При цьому суд не сприймає до уваги посилання позивача, надані до суду в заяві від 28.10.2013 року про те, що відповідно до п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» останній не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, оскільки позивачем не долучено до позовної заяви жодного рішення, яким би було визнано, що незаконними діями Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 була заподіяна шкода. Крім того, позивач не посилався на це при подачі позову і просив звільнити його від сплати судових витрат лише до розгляду справи по суті.
Твердження позивача про порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд є безпідставними з наступного.
Як зазначено у ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, визначені в ст. 27 ЦПК України, а процесуальні права та обов'язки сторін , крім того, додатково визначені ще й у ст. 31 цього ж Кодексу.
При цьому в ч.3 ст. 27 ЦПК України чітко зазначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Відповідно до ст. 82 ЦПК України позивачеві за його клопотанням було відстрочено сплату судового збору до розгляду справи по суті. Оскільки розгляд справи по суті розпочався, а судові витрати позивачем сплачені не були, то ухвалою суду від 22 жовтня 2013 року позивачеві було надано строк для сплати судового збору у визначеному законом розмірі. Згідно рекомендованого поштового повідомлення ОСОБА_1 отримав копію ухвали суду 26.10.2013 року, в п'ятиденний строк зазначені вимоги суду не виконав .
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і йому були роз'яснені наслідки невиконання ухвали.
Частиною 2 ст. 82 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду.
Згідно п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
На підставі викладеного суд, керуючись п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського РВ ГУМВС України в Харківській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання вчинення певних дій залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-ти денний строк з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, в цей же строк з моменту отримання її копії.
Суддя: С.М. Стеганцов