ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
01 листопада 2013 року № 2а-2289/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,
представника позивача Антонюка П.Б.,
розглянувши справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області та Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, -
01.03.2011 р. Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 13986,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 є власником автомобіля FORD TRANSIT, н/з НОМЕР_2, 2002 р.в., та 11.06.2009 р. здійснив першу реєстрацію автомобіля. Відповідно до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" при першій реєстрації не сплатив податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету. Платіжний документ про сплату вказаного податку наявний, однак податок до бюджету не надійшов, а тому він фактично не сплачений та підлягає стягненню податковим органом в примусовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав.
Представник ОСОБА_2 позовні вимоги заперечував. В письмових пояснення зазначив, що реєструючи автомобіль ОСОБА_2 попередньо сплатив податок через касу Західного ГРУ "Приватбанк", яка знаходиться в приміщенні Львівського ВРЕР УДАІ про що касир видав йому відповідну квитанцію № 2158.44.3 від 11.06.2009 р., яка і була підставою для реєстрації. Така квитанція є в реєстраційній справі. Вважає, що ОСОБА_2 податок сплатив, оскільки в протилежному випадку органи ДАІ не здійснили б реєстрацію автомобіля. Крім того, пояснив, що ОСОБА_2 звертався до прокуратури Львівської області із заявою про вчинення злочину відносно нього. Просить в позові відмовити з підстав сплати ОСОБА_2 податку та відсутності його вини по ненадходженню коштів до бюджету.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, пояснень по суті спору не Суду не надали.
Дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Львівський відділ реєстраційно-екземенаційної роботи Управління ДАІ Головного УМВС України у Львівській області надав інформацію ДПА у Львівській області про фізичних осіб, якими протягом 2008 р.- 2010 р. здійснювалась перша реєстрація автомобілів в Україні та інформація про сплату податку по яких підлягає перевірці органами державної податкової служби. Серед зазначених фізичних осіб вказано і ОСОБА_2.
Згідно з даними Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_2 зареєстрував 11.06.2009 р. автомобіль FORD TRANSIT, державний н/з НОМЕР_2, 2002 р.в., № кузова НОМЕР_3. В матеріалах реєстраційної справи наявні заява № 8517 від 11.06.2009 р. про видачу тимчасового талону, свідоцтва, накладна № 80757 від 11.06.2009 р. про видачу свідоцтва та номерних знаків, сертифікат відповідності, товаросупровідні документи на автомобіль, висновок спеціаліста, посвідчення про реєстрацію ТЗ, згідно з яким автомобіль від імені ОСОБА_2 ввозила інша особа, вказана в цьому посвідченні, та заява № 1293 від 26.06.2009 р. про зняття ТЗ з обліку для реалізації, видачу номерних знаків.
Також в матеріалах реєстраційної справи наявна квитанція про сплату податку № 2158.44.3 від 11.06.2009 р. на суму 13 986,00 грн., дата валютування 12.06.2009 р. (копія квитанції надана суду).
Разом з тим, ДПІ у Личаківському районі м. Львова здійснивши контроль за справлянням податку з власників транспортних засобів встановила, що 12.06.2009 р. на рахунок 33218808700006, код платежу 12020200, відкритий в ГУДКУ у Личаківському районі м. Львова кошти в сумі 13 986,00 грн. не надходили. Згідно з квитанцією № 2158.44.3 від 11.06.2009 р. кошти сплачувались саме за цими реквізитами.
Листом від 31.03.2011 р. Головне Управління Державного казначейства України у Львівській області повідомило, що в силу своїх повноважень не має можливості повідомити про сплату податку окремими фізичними особами.
В свою чергу, ОСОБА_2 заперечує факт не сплати ним податку з власників транспортних засобів 11.06.2009 р. в сумі 13 986,00 грн. З метою доведення цього факту він звернувся до Прокуратури Львівської області із заявою про вчинення відносно нього злочину під час оприбуткування касиром готівки в касі.
Судом встановлено, що слідчим відділом прокуратури Львівської області порушено кримінальну справу № 181-0311 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 364, ч.1,3 ст. 358 КК України (зловживання службовим становищем та перевищення службових повноважень, використання невстановленими особами підроблених документів).
Суд з власної ініціативи звертався до Личаківського та Шевченківського районних судів м. Львова, Залізничного РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області із запитом про підтвердження чи спростування визнання, зокрема, ОСОБА_2 потерпілим.
Листом від 29.08.2013 р. Личаківський районний суд м. Львова підтвердив, що ОСОБА_2 не визнаний потерпілим у кримінальній справі № 1463/5113 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 364 КК України. Судове рішення по даній кримінальній справі ще не прийнято.
Крім того, Львівська філія ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на запит суду надала витяг з Єдиного реєстру довіреностей про посвідчення від імені ОСОБА_2 довіреності іншим особам на право на право придбання, будь-якого відчуження належних йому транспортних засобів.
Надано витяг з Єдиного реєстру довіреностей згідно з яким приватним нотаріусом ОСОБА_4 посвідчено 23.06.2009 р. від імені ОСОБА_2 довіреність на ім'я ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 бути представниками з питань пов'язаних з експлуатацією та розпорядженням належного ОСОБА_2 автомобіля FORD TRANSIT, державний н/з НОМЕР_2, 2002 р.в., № кузова НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого від 11.06.2009 р. Львівським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи Управління ДАІ Головного УМВС України у Львівській області.
Спір виник щодо сплати фізичною особою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. У зв'язку з цим доказуванню у даній справі підлягає доведеність факту сплати податку платником.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 р. порушення якого встановлено податковим органом, та Закон України від 25.06.1991, № 1251-XII "Про систему оподаткування", Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).
Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовуються Судом при вирішенні спору.
Стаття 14 Закон України "Про систему оподаткування" передбачала, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Порядок сплати даного податку до 01.01.2011 р. було врегульовано Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".
Відповідно до ст. 1 Закону платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.
Згідно бази даних Львівського відділу реєстраційно-екземенаційної роботи ДАІ ОСОБА_2 здійснив першу реєстрацію транспортного засобу 11.06.2009 р. FORD TRANSIT, державний н/з НОМЕР_2, 2002 р.в., № кузова НОМЕР_3.
З пояснень представника ОСОБА_2 вбачається, що він не заперечує факту належності йому зазначеного автомобіля на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виданого від 11.06.2009 р. Львівським відділом реєстраційно-екземенаційної роботи Управління ДАІ Головного УМВС України у Львівській області.
В матеріалах справи наявна довіреність на представництво його інтересів щодо розпорядження належним йому автомобілем, яку посвідчено 23.06.2009 р., а перша реєстрація відбулась 11.06.2009 р. Однак згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей 06.06.2009 р. від імені ОСОБА_2 було також видано довіреність. Сам ОСОБА_2 в заяві від 11.05.2011 р. при зверненні до прокуратури Львівської області визнав, що автомобіль ввезено на територію України та поставлено на облік через уповноважену особу, якій видано нотаріальну довіреність. Таким чином, реєстрацію автомобіля ОСОБА_2 не здійснював особисто.
ОСОБА_2 визнає необхідність сплати податку при його реєстрації, однак вважає, що такий було сплачено, оскільки його представник отримав від касира Західного ГРУ "Приватбанк", яка знаходиться в приміщенні Львівського ВРЕР УДАІ, квитанцію № 2158.44.3 від 11.06.2009 р. на суму 13 986,00 грн., дата валютування 12.06.2009 р.
Оцінюючи доводи сторін в частині сплати податку, Суд встановив, що матеріалами справи підтверджується його сплата.
Відповідно до ст. 3, 5 Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу, а фізичні особи-платники податку зобов'язані пред'явити органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки. У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Відповідно до п.8 гл.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", затвердженої наказом МВС № 379, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату, час здійснення касової операції, а також підпис банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
Згідно з даними Львівського ВРЕВ УДАІ та ДПІ у Личаківському районі м. Львова податок в розмірі 13 986,00 грн., який мав бути сплачений при першій реєстрації, належного ОСОБА_2 автомобіля не надходив до місцевого бюджету. Однак ці доводи не свідчать про те, що податок з власників транспортних засобів не було сплачено від імені позивача його представником.
В матеріалах реєстраційної справи наявний платіжний документ про сплату податку (квитанцію № 2158.44.3 від 11.06.2009 р. на суму 13 986,00 грн., дата валютування 12.06.2009 р.). ОСОБА_2 також має копію такої квитанції. Таким чином, у платника податку наявний доказ про сплату ним податку. Причини ненадходження платежу до місцевого бюджету можуть бути різні, але їх з'ясування виходить за межі предмету доказування у справі.
Відповідно до ст. 6, 7 Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.
Посадові особи, винні у приховуванні (неврахуванні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку чи веденні його з порушенням встановленого порядку, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні не за встановленою формою розрахунків чи інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податку, притягаються до відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до вимог п. 3.4. Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 341 (із змінами), працівниками Центру здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками ТЗ, у тому числі збору за першу реєстрацію ТЗ, збору на обов'язкове пенсійне страхування.
Наведеним підтверджується, що фізична особа - платник податку не наділений можливостями контролювати фактичне надходження коштів до бюджету. Також і орган, що здійснює первинну реєстрацію, лише приймає квитанцію про його сплату. Отже, на момент реєстрації припускається, що відповідальною особою, а в даному випадку це касир філії Західного ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», кошти оприбутковано.
Відповідно орган, що здійснює реєстрацію автомобілів повідомляє податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації, а той в свою чергу наділений повноваженнями перевірити фактичне надходження коштів від конкретної фізичної особи-платника до бюджету.
Таким чином, Суд вважає необґрунтованими вимоги податкового органу про стягнення з ОСОБА_2 податку, оскільки ним виконано покладений на нього обов'язок - пред'явлення квитанції. Очевидним є те, що саме по собі представлення квитанції не можливе без сплати коштів. Що стосується надходження чи ненадходження коштів до відповідного бюджету, то Суд не вбачає підстав, щоб покладати відповідальність на ОСОБА_2 Ці обставини будуть з'ясовані під час розслідування відповідної кримінальної справи.
Оскільки наявні докази сплати податку при реєстрації транспортного засобу, власником якого є ОСОБА_2, Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин є безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд -
У задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2013 р.
Головуючий суддя Кравчук В.М.