30 жовтня 2013 року 810/3932/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
24 липня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Белактріс» (ТОВ «Белактріс», товариство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2013 року №0000112203.
Зазначали, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів не відповідає дійсності, стверджували наявність усіх первинних документів на підтвердження реальності та фактичного здійснення договорів, укладених позивачем із ПП «Київжитлоспецсервіс» та ТОВ «Оксі Консалтінг». Наголошували, що платник податку не повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.
Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість, просили визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.
У судових засіданнях 25 вересня 2013 року та 28 жовтня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.
30 жовтня 2013 року у судовому засіданні представником відповідача подано письмове клопотання про розгляд справи без його участі, представник позивача - не з'явився; тому судом, на підставі положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.
У письмових запереченнях представник відповідача наголошував, що товариством «Белактріс» укладено правочини без мети настання реальних наслідків, у зв'язку із чим безпідставно сформовано об'єкт оподаткування із податку на додану вартість по операціям з придбання товарів, робіт, послуг у ПП «Київжитлоспецсервіс» та ТОВ «Оксі Консалтинг», що призвело до заниження податку на додану вартість. Вказані порушення виявлені у ході перевірки та належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення про донарахування податкових зобов'язань із податку на додану вартість. Звертав увагу, що судовим вироком було встановлено факт придбання та перереєстрації контрагента позивача ПП «Київжитлоспецсервіс» з метою ухилення від сплати податків та прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема і ТОВ «Белактріс».
Протокольною ухвалою суду від 28 жовтня 2013 року було замінено первинного відповідача - Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби на її правонаступника (у зв'язку із реорганізацією) - Броварськоу об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області.
Дослідивши докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи із такого.
Як вбачається з Акта №86/22-5/35612272 від 7 лютого 2013 року на підприємстві у період з 28 січня по 1 лютого 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Київжитлоспецсервіс» та ТОВ «Оксі Консалтинг» за період з 1 березня 2012 року по 30 листопада 2012 року.
За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, відповідачем порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 392102 грн., в т.ч.: у серпні 2012 року на 230531 грн., у жовтні 2012 року на 28229 грн., у листопаді 2012 року на 133342 грн.; частин першої, п'ятої ст. 203, частин першої, другої ст. 215 Цивільного кодексу України.
Такі висновки зроблені у зв'язку із твердженням про нікчемність угод, а також, про те, що фактичного здійснення господарських операцій із перерахованими контрагентами не було.
На підставі Акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000112203 від 18 лютого 2013 року та визначено грошове зобов'язання за основним платежем на суму 392102 грн. і штрафні санкції у розмірі 196051 грн. із податку на додану вартість.
Зі змісту Акта вбачається, що приводом для перевірки та підставою для висновків про нікчемність угод стали акти ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №501/3-22-30-36557181 від 01.08.2012 року та №681/3-22-30-36557181 від 10 жовтня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Київжитлоспецсервіс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків» та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19 грудня 2012 року №5560/22-4/38106194 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оксі Консалтинг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Будасістентс» за серпень 2012 року».
Згідно статутних документів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Белактріс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 19 серпня 2008 року (т.1 а.с.30-32), має свідоцтво платника податку на додану вартість №100147253 НБ№ 150611 та перебуває на податковому обліку у Броварській ДПІ. Тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.46-47).
Основними видами діяльності товариства є: будівництво трубопроводів; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво споруд електропостачання та телекомунікації; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (т.1 а.с.33-34).
Судом встановлено, що з метою виконання умов контракту позивача №21/2012 від 2 лютого 2012 року із державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України (щодо прокладання зовнішніх інженерних мереж методом горизонтального направленого буріння, а саме, футлярів для електричного кабелю та кабелю зв'язку, футлярів під водопровід «В-1», «В-3», перекладання ділянки каналізації «К-1» та прокладення зовнішніх інженерних мереж: ливнева каналізація К-2) та договору №22/09-2011 від 22 вересня 2011 року із Товариством з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-будівельна компанія «Інтеб» (виконання робіт по влаштуванню трубних переходів методом горизонтально-спрямованого буріння на території «Центру відпочинку та здоров'я» за адресою: Київська область, Вишгородський район, «Вишгородський» масив, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19) товариством «Белактріс» були укладені договори із ТОВ «Оксі Консалтинг» та ПП «Київжитлоспецсервіс».
Щодо відносин ТОВ «Белактріс» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Оксі Консалтинг».
Так, 16 серпня 2012 року між позивачем та ТОВ «Оксі Консалтинг» укладено договір підряду на виконання підготовчих будівельних робіт №01/08, за умовами якого підрядник (ТОВ «Оксі Консалтинг») зобов'язується своїми силами і засобами на свій ризик виконати та здати в установлені строки роботи по капітальному будівництву на об'єкті «База технічного обслуговування на землях Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області». Договірна ціна вартості робіт є твердою та визначена додатками до договору (т.1 а.с.95-101). На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії наступних документів:
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року (т.1 а.с.102),
- акт приймання виконаних будівельних робіт №1/08 за серпень 2012 року (т.1 а.с.103-107);
- локальний кошторис №2-1-1, №2-1-2, №2-1-3 (т.1 а.с.108-114);
- підсумкова відомість ресурсів (т.1 а.с.115-116);
- податкова накладна №15 від 31 серпня 2012 року на суму 1230435,48 грн. (ПДВ 205072,58 грн., т.1 а.с.120);
- банківська виписка від 10 жовтня 2012 року на суму 750000 грн., від 9 жовтня 2012 року на суму 100000 грн., від 29 вересня 2012 року на суму 500000 грн. (т.1 а.с.117-119).
Також між тими самими сторонами 17 серпня 2012 року укладено договір купівлі-продажу №17/08/12-1, відповідно до якого продавець (ТОВ «Оксі Консалтинг») у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю (ТОВ «Белактріс»), а покупець - прийняти та оплатити товар (бентоніт, труби та інші товари). Ціна товару визначається в додатку, згідно виставленого рахунку-фактури (т.1 а.с.121-123). На підтвердження виконання договору позивачем надано засвідчені копії таких документів:
- рахунок на оплату №33 від 21 серпня 2012 року у сумі 77121,04 грн. (ПДВ 12853,51 грн. т.1 а.с.144), видаткова накладна №0034 від 31 серпня 2012 року у сумі 77121,04 грн. (ПДВ 12853,51 грн.), товарно-транспортна накладна №Р0034 (т.1 а.с.124, 125), податкова накладна №12 від 31 серпня 2012 року у сумі 77121,04 грн. (т.1 а.с.135);
- рахунок на оплату №32 від 21 серпня 2012 року у сумі 876 грн. (ПДВ 146 грн., т.1 а.с.143), видаткова накладна №0033 від 31 серпня 2012 року у сумі 876 грн. (ПДВ 146 грн.), товарно-транспортна накладна №Р0033 (т.1 а.с.126, 127), податкова накладна №14 від 31 серпня 2012 року у сумі 876 грн. (т.1 а.с.133);
- рахунок на оплату №31 від 21 серпня 2012 року у сумі 862,75 грн. (ПДВ 143,79 грн., т.1 а.с.142), видаткова накладна №0032 від 31 серпня 2012 року у сумі 862,75 грн. (ПДВ 143,79 грн.), товарно-транспортна накладна №Р0032 (т.1 а.с.128, 129), податкова накладна №11 від 31 серпня 2012 року у сумі 862,75 грн. (т.1 а.с.132);
- рахунок №30 від 21 серпня 2012 року у сумі 16968,05 грн. (ПДВ 2828,01 грн., т.1 а.с.141), видаткова накладна №0031 від 31 серпня 2012 року у сумі 16968,05 грн. (ПДВ 2828,01 грн.), товарно-транспортна накладна №Р0031 (т.1 а.с.130, 131), податкова накладна №13 від 31 серпня 2012 року у сумі 16968,05 грн. (т.1 а.с.134).
За договором від 16 серпня 2012 року №16/08/12-3 між цими ж сторонами орендодавець (ТОВ «Оксі Консалтинг») зобов'язується передати орендарю (ТОВ «Белактріс») у тимчасове платне користування-оренду: кран на автомобільному ходу вантажопідйомністю 10 тонн, машину поливально-мийну (цистерна КАМАЗ), машину ілососну КО-505А (викачування бурового розчину) для використання в господарській діяльності орендаря. Загальна вартість орендної плати за користування транспортом становить 56921,19 грн. (т.1 а.с.136-138). На засвідчення виконання цього договору товариством надано:
- рахунок на оплату послуг крана на автомобільному ходу, 10 т. №06 від 15 серпня 2012 року на суму 29749,52 грн. (ПДВ 4958,25 грн. т.1 а.с.139), акт надання послуг №24 від 31 серпня 2012 року (т.1 а.с.149), податкова накладна №9 від 31 серпня 2012 року на суму 29749,52 грн. (т.1 а.с.152);
- рахунок на оплату послуг машини поливально-мийної (цистерна КАМАЗ) та машини ілососної КО-505А (викачування бурового розчину) №09 від 15 серпня 2012 року у сумі 27171,67 грн. (ПДВ 4528,61 грн. т.1 а.с.140), акт надання послуг №29 від 31 серпня 2012 року (т.1 а.с.148), податкова накладна №10 від 31 серпня 2012 року у сумі 27171,67 грн. (т.1 а.с.151);
- рахунок на оплату послуг крана на автомобільному ходу, 10 т. №46 від 1 жовтня 2012 року на суму 1249,98 грн. (ПДВ 208,33 грн., т.1 а.с.146), акт надання послуг №141 від 31 жовтня 2012 року (т.1 а.с.147), податкова накладна №20 від 31 жовтня 2012 року на суму 1249,98 грн. (т.1 а.с.150).
Крім того, 1 жовтня 2012 року між ТОВ «Белактріс» та ТОВ «Оксі Консалтинг» укладено договір про надання автотранспортних послуг №10/01, відповідно до якого виконавець (ТОВ «Оксі Консалтинг») зобов'язується надати послуги автомобілів бортових, вантажопідємністю до 5 т., а саме -ЗИЛ 130, реєстраційний номер АА 8843 ЕЕ, з водіями виконавця на об'єкті замовника (ТОВ «Белактріс»), розташованого за адресою: м. Київ, Печерський район, на перетині б-ру Дружби Народів та Наддніпрянського шосе (т.1 а.с.153-154). На підтвердження реальності договору подано засвідчені копії таких документів:
- рахунок на оплату №45 від 1 жовтня 2012 року у сумі 7387,20 грн. (ПДВ 1231,20 грн., т.1 а.с.145);
- акт надання послуг №140 від 31 жовтня 2012 року (т.1 а.с.155);
- податкова накладна №21 від 31 жовтня 2012 року у сумі 7387,20 грн. (ПДВ 1231,20 грн., т.1 а.с.156).
Позивачем разом із товарно-транспортними накладними подано копії подорожніх листів (т.4 а.с.35-39, 42-48, 50, 52-62).
Також позивачем подано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 (т.4 а.с.24-27), та акт звіряння взаємних розрахунків із таким суб'єктом господарювання (т.4 а.с.28).
Крім того, позивачем надано засвідчену копію книги обліку довіреностей за 2008-2013 роки (т.3 а.с.221-226).
З метою підтвердження наявності складських приміщень ТОВ «Белактріс» подано належним чином засвідчену копію договору №2/2012 від 1 серпня 2012 року оренди майстерні за адресою: м. Бровари, вул. Кутузова, 6 (т.3 а.с.217-219) та акт приймання-передачі нежитлового приміщення (т.3 а.с.220).
Щодо відносин позивача із Приватним підприємством «Київжитлоспецсервіс» судом встановлено, що 2 березня 2012 року між зазначеними сторонами укладено договір підряду №151, відповідно до якого замовник (ТОВ «Белактріс») доручає, а підрядник (ПП «Київжитлоспецсервіс») зобов'язується провести роботи по влаштуванню трубних переходів методом горизонтально-спрямованого буріння на території «Центру відпочинку та здоров'я», що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, «Вишгородський» масив, с. Нові Петрівці, вул. Івана Франка, 19, і здає його замовнику (за актом приймання робіт) (т.1 а.с.157-160). На підтвердження виконання умов цього договору позивачем надано копії наступних документів:
- довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ за березень 2012 року (т.1 а.с.161);
- акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за березень 2012 року (т.1 а.с.162-165);
- підсумкова відомість ресурсів за березень 2012 року (т.1 а.с.166-170);
- податкова накладна №37 від 31 березня 2012 року (т.1 а.с.181);
- банківськи виписки від 13 серпня 2012 року у сумі 300000 грн., від 9 серпня 2012 року у сумі 180000 грн., від 6 серпня 2012 року у сумі 54000 грн., від 1 серпня 2012 року у сумі 54000 грн., від 30 липня 2012 року у сумі 130000 грн., 26 липня 2012 року у сумі 100000 грн., від 8 липня у сумі 100000 грн., 180000 грн., від 6 липня 2012 року у сумі 100000 грн., від 9 липня 2012 року у сумі 72430 грн. (т.1 а.с.171-180).
Згідно договору підряду №152 від 2 лютого 2012 року між ТОВ «Белактріс» та вказаним контрагентом замовник (ТОВ «Белактріс») доручає, а підрядник (ПП «Київжитлоспецсервіс») зобов'язується виконати роботи по прокладанню зовнішніх інженерних мереж методом горизонтального направленого буріння, а саме: футлярів для електричного кабелю та кабелю зв'язку, футлярів під водопровід «В-1», «В-3», перекладання ділянки каналізації «К-1» та прокладення зовнішніх інженерних мереж: ливнева каналізація «К-2» на перетині бульвару Дружби Народів та Наддніпровського шосе у Печерському районі м. Києва (т.1 а.с.182-185). На підтвердження цього позивачем подано копії таких документів:
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів (т.1 а.с.186-250, т.2 а.с.1-2);
- податкова накладна №38 від 31 березня 2012 року (т.2 а.с.3).
Також 1 березня 2012 року між позивачем та ПП «Київжитлоспецсервіс» укладено договір поставки №153, за умовами якого продавець (ПП «Київжитлоспецсервіс») зобов'язується передавати (поставляти), а покупець (ТОВ «Белактріс») - приймати у власність і оплатити будівельні матеріали, паливно-мастильні матеріали та запчастини (т.2 а.с.4-6). На підтвердження отримання товару позивачем подано копії наступних документів:
- рахунок на оплату №30/06-1 від 30 червня 2012 року (т.2 а.с.27), видаткова накладна №30/06-6 від 30 червня 2012 року (т.2 а.с.7), товарно-транспортна накладна №Р30/06-6 (т.2 а.с.8), товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) (т.4 а.с.102), податкова накладна №301 від 30 червня 2012 року (т.2 а.с.40);
- рахунок на оплату №30/04-6 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.33), видаткова накладна №30/04-6 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.9), товарно-транспортна накладна №Р30/04-6 (т.2 а.с.10), товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) (т.4 а.с.98-100), податкова накладна №189 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.34);
- рахунок на оплату №30/04-4 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.32), видаткова накладна №30/04-4 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.11), товарно-транспортна накладна №Р30/04-4 (т.2 а.с.12), податкова накладна №188 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.39);
- рахунок на оплату №31/07 від 31 липня 2012 року (т.2 а.с.25), видаткова накладна №31/07 від 31 липня 2012 року (т.2 а.с.13), товарно-транспортна накладна №Р31/07 (т.2 а.с.14), податкова накладна №387 від 31 липня 2012 року (т.2 а.с.41);
- рахунок на оплату №02/07 від 2 липня 2012 року (т.2 а.с.26), видаткова накладна №24/07 від 24 липня 2012 року (т.2 а.с.15), товарно-транспортна накладна №Р24/07 (т.2 а.с.16), податкова накладна №191 від 24 липня 2012 року (т.2 а.с.42);
- рахунок на оплату №30/04 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.31), видаткова накладна №30/04 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.17), товарно-транспортна накладна №Р30/04 (т.2 а.с.18), податкова накладна №199 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.37);
- рахунок на оплату №30/04-1 від 30 квітня 2012 року у сумі 604,62 грн. (т.2 а.с.30), видаткова накладна №30/04-1 від 30 квітня 2012 року у сумі 604,62 грн. ( т.2 а.с.19), товарно-транспортна накладна №Р30/04-1 (т.2 а.с.20), податкова накладна №200 від 30 квітня 2012 року сумі 604,62 грн. (т.2 а.с.38);
- рахунок на оплату №30/04-3 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.28), видаткова накладна №30/04-3 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.21), товарно-транспортна накладна №Р30/04-3 (т.2 а.с.22), податкова накладна №197 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.35);
- рахунок на оплату №30/04-2 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.29), видаткова накладна №30/04-2 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.23), товарно-транспортна накладна №Р30/04-2 (т.2 а.с.24), податкова накладна №198 від 30 квітня 2012 року (т.2 а.с.36).
Також подано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 (т.4 а.с.68-74), банківські виписки (т.4 а.с.76-85) та договір уступки права вимоги від 30 листопада 2012 року на підтвердження здійснення розрахунків (т.4 а.с.86-88).
Разом із тим, представником відповідача надано копію вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 18 травня 2013 року у справі №761/12023/13-к (т.4 а.с.165-177), яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Шевченківським районним судом м. Києва було встановлено, що ОСОБА_1 використав паспортні дані гр. ОСОБА_2 та попередньо складений статут підприємства ПП «Київжитлоспецсервіс», протоколи загальних зборів учасників ПП «Київжитлоспецсервіс», підписані від імені гр. ОСОБА_2, забезпечив придбання суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ПП «Київжитлоспецсервіс» шляхом перереєстрації на ім'я такої особи у Голосіївській районній у м. Києві державній адміністрації та в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва; забезпечив відкриття розрахункового рахунку №2600230113005 в АТ «ЄВРОГАЗБАНК», - з метою використання такого підприємства в подальшій злочинній діяльності, направленій на ухилення від сплати податків.
Зазначено, що ОСОБА_1 діяв з метою використання підприємства в злочинних схемах ухилення від сплати податків та здійснення прикриття незаконної фінансово-господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі і ТОВ «Белактріс» (т.4 а.с.140-141). Також обвинувачений повністю визнав свою винуватість.
Представником відповідача надано копію листа Шевченківського районного суду міста Києва, згідно якого вбачається, що вирок Шевченківського районного суду м. Києві від 18 травня 2013 року у справі №761/12023/13-к набрав законної сили 18 червня 2013 року.
Крім того, податковим органом подано засвідчену копію пояснень ОСОБА_2 (т.4 а.с.129-131), в яких остання вказує, що відношення до діяльності ПП «Київжитлоспецсервіс» не має, де знаходяться установчі документи підприємства їй не відомо, податкових декларацій та будь-яких інших документів від імені ПП «Київжитлоспецсервіс» вона не підписувала, а операції такого суб'єкта господарювання спрямовані на ухилення від сплати податків покупцями цього підприємства.
На підтвердження використання поставлених товарів, наданих послуг, виконаних робіт у власній господарській діяльності товариством надано відповідні копії документів із своїми подальшими контрагентами, у відносинах із якими і відбулось таке використання (т.2 а.с.43-250, т.3 а.с.1-195).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд констатує, що за визначенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).
За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Крім того, суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.
Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.
За нормами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.
Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, необхідні первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні»).
Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Стосовно операцій позивача із ТОВ «Оксі Консалтинг» суду були надані належно оформлені податкові накладні, первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій та їх виконання, такі операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку, встановлено їх безпосередній зв'язок із господарською діяльністю позивача. Доказів нереальності таких операцій податковим органом не надано, доводів позивача про належну діяльність і дотримання вимог податкового законодавства - відповідачем не спростовано.
У зв'язку із такими обставинами суд резюмує необхідність задоволення позовних вимог у цій частині
Щодо взаємовідносин позивача із ПП «Київжитлоспецсервіс», суд звертає увагу, що хоча ТОВ «Белактріс» і надано документи на підтвердження взаємовідносин із таким підприємством, недоліків у оформленні яких податковим органом виявлено не було, разом із тим наявність такого доказу як вирок суду, який набув чинності, встановлення цим судовим рішенням обставин фіктивності контрагента позивача та його діяльності з метою ухилення від сплати податків, у тому числі і позивача, унеможливлюють врахування наданих товариством «Белактріс» документів як таких, що підтверджують реальність операцій. Тобто хоча такі документи формально і оформлюють здійснення господарських операцій, разом із тим, зважаючи на вищевказаний судовий вирок, вони є недостатніми для підтвердження факту реальності операцій.
Таким чином твердження Інспекції про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями із ПП «Київжитлоспецсервіс» позивачем не спростовані, а доводи податкового органу про порушення податкового законодавства у цій частині є переконливими.
Тому суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а саме - у частині нарахування податкових зобов'язань по взаємовідносинам із ТОВ «Оксі Консалтінг».
Суму, у якій позовні вимоги підлягають задоволенню, суд визначає на підставі наданого податковим органом розрахунку стосовно донарахувань оскаржуваним повідомленням-рішенням податкових зобов'язань щодо відносин по кожному із контрагентів (т.4 а.с.178). Зокрема, задоволенню підлягають вимоги про скасування повідомлення-рішення у загальній сумі 345796,50 грн. (230531 грн. за основним платежем, 115265,50 - штрафні санкції).
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2294 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано. Оскільки частина вимог, у якій позов підлягає задоволенню, охоплює собою сплачений судовий збір, то витрати щодо його сплати підлягають присудженню на користь позивача у повному розмірі.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 18 лютого 2013 року №0000112203 в частині нарахування суми грошового зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 345796 (триста сорок п'ять тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 50 коп., з яких: 230531 грн. (двісті тридцять тисяч п'ятсот тридцять одна) - за основним платежем; 115265 (сто п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белактріс» судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скрипка І.М.