Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 жовтня 2013 р. Справа №805/12563/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-38
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Ступар Ю.О., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області
про: визнання неправомірними дії щодо пред'явлення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн., та вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., визнання неправомірними дії щодо примусового стягнення по вимозі про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн., та вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Внукова О.А. - за довір.
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Макіївка, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області про визнання неправомірними дії щодо пред'явлення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн., та вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., визнання неправомірними дії щодо примусового стягнення по вимозі про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн., та вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є пенсіонером, отримує пенсійні виплати та є платником єдиного податку відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в зв'язку з чим звільняється, як фізична особа - підприємець та пенсіонер за віком від сплати єдиного внеску, зазначаючи, що такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В зв'язку з наведеним позивач просив суд визнати неправомірними дії щодо пред'явлення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн., та вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., визнати неправомірними дії щодо примусового стягнення по вимозі про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., скасувати вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн., та вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надавши заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області в частині визнання неправомірними дії щодо пред'явлення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн., визнання неправомірними дії щодо примусового стягнення по вимозі про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн. та скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 01.07.2013 року № Ф-160/380 у розмірі 6266,15 грн. залишено без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний код НОМЕР_1), зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 09.12.2003 року за № 22730170000005364, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач отримує пенсію за віком довічно з 21.07.2012, що підтверджується протоколом № 2370 від 03.10.2012 року про призначення пенсії та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2 виданим 17.10.2012 року (щодо зазначеного факту між сторонами спору немає).
02.08.2013 року УПФУ у Совєтському районі м. Макіївки Донецької області на підставі ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято Вимогу № Ф160/598 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному розмірі 6606,15 грн., з яких основна сума боргу - 6266,15 грн., 340 грн. - фінансові санкції. Зазначена вимога отримана позивачем 10.08.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана сума боргу відповідно до вимоги № Ф160/598 від 02.08.2013 року органом Пенсійного фонду нарахована за період:
4010,30 грн. - за період з січня по грудень 2011 року;
2255,85 грн. - за період з січня по червень 2012 року.
340 грн. - штрафні (фінансові) санкції на підставі Рішень про застосування штрафних санкцій № 309 від 11.04.2013 року та № 687 від 08.07.2013 року;
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон України № 2464), яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ст. 4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Частиною 2 ст. 6 Закону України № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 1, 5 ст. 9 Закону України № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464, встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Виходячи з вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для таких застрахованих осіб як позивач розмір мінімального страхового внеску становив: у період з січня по березень 2011 року - 326,53 грн. щомісяця, у період з квітня по вересень 2011 року - 333,12 грн. щомісяця, у період з жовтень по листопад 2011 року - 341,80 грн. щомісяця, у грудні 2011 року - 348,39 грн., у період з січня по березень 2012 року - 372,33 грн. щомісяця, у період з квітня по червень 2012 року - 379,62 грн. щомісяця.
Суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07 липня 2011 року N 3609-VI (далі - Закон України № 3609) внесені зміни до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464.
Так відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 (в редакції вищевказаного Закону, яка діє з 06.08.2011 року) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що основна сума боргу відповідно до вимоги відповідачем нарахована за період з січня 2011 року по липень 2012 року включно.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування та отримує пенсію за віком довічно з 21.07.2012 року, що підтверджується протоколом № 2370 від 03.10.2012 року про призначення пенсії та пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2 виданим 17.10.2012 року.
У період за який було нараховано єдиний внесок позивач не мав статусу пенсіонера та тому повинен був сплачувати єдиний внесок у розмірі передбаченому законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, органом Пенсійного фонду України прийняті Рішення про застосування штрафних санкцій № 309 від 11.04.2013 року та № 687 від 08.07.2013 року за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, якими до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 170 грн. по кожному рішенню.
Доказів оскарження в судовому або адміністративному порядку суду вищевказаних Рішень суду не надано.
За приписами ч. 3, 4 Закону України № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що орган Пенсійного фонду у період за який виникла сума боргу діяв у межах повноважень та Вимога № Ф160/598 від 02.08.2013 року прийнята на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність дій органу Пенсійного фонду з приводу прийняття Вимоги № Ф160/598 від 02.08.2013 року про сплату недоїмки в загальній сумі 6606,15 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Макіївка до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька в частині визнання неправомірними дії щодо пред'явлення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн. та скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02.08.2013 року № Ф-160/598 у розмірі 6606,15 грн. - відмовити.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 жовтня 2013 року в присутності позивача та представника відповідача.
Повний текст постанови складений 28 жовтня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Суддя Олішевська B.В.