Справа № 646/10050/13-к
№ провадження 1-кп/646/468/2013
01.11.2013 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Васильєвої О.О.,
при секретарі -Підопригора Ю.В.
за участю прокурора - Петрушко Д.В.,
захисника - ОСОБА_1
розглянувши кримінальне провадження, стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцям. Харкова, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, має інвалідність 3-ої групи, зареєстрований та мешкає за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 190 КК України, -
27.02.2013 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_2 знаходячись за адресою АДРЕСА_2, маючи умисел, спрямований на шахрайство, під приводом надання послуги - встановлення металево-пластикових вікон, не маючи справжніх намірів на надання даної послуги, діючи з корисливих спонукань, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: склав не достовірний договір від імені ТОВ ОСОБА_4, бланк якого відшукав та потім розпечатав у глобальній мережі Інтернет, не будучи працевлаштованим на підприємстві ТОВ ОСОБА_4, заволодів грошовими коштами останньої у розмірі 2100 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2100 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 скоїв злочин передбачений ч.1 ст.190 КК України, тобто заволодів чужими грошима шляхом обману (шахрайство).
Крім того, в період з 23 лютого 2013 року до 09 березня 2013 року, точна дата та час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2 знаходячись за адресою АДРЕСА_2, діючи повторно, маючи умисел, спрямований на шахрайство, під приводом надання послуги - встановлення металево-пластикових вікон, не маючи справжніх намірів на надання даної послуги, діючи з корисливих, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: ввівши останню в оману, сказавши, що гроші потрібні на відновлення автомобіля, для доставки вікон, заволодів грошовими коштами останньої у розмірі 2100 грн. Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2100 гривень.
Таким чином, ОСОБА_2 скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), скоєне повторно.
Опитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вказаних злочинах, надав пояснення про обставини їх скоєння, як вказано вище.
Під час судового засідання між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений у кримінальному провадженні ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та покарання яке обвинувачений повинен понести за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн., за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Також, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, у 2008 та 2009 роках звертався до КЗОЗ «Харківській міський психоневрологічний диспансер №3» для обстеження та встановлений діагноз - епілепсія з поліморфними нападами», є інвалідом 3-ої групи з дитинства, характеризується формально позитивно, щиро розкаявся у скоєному.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність покарання ОСОБА_2, згідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчинених злочинах та відшкодування матеріальних збитків, завданих злочинними діями.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод:1) угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим;2) угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.1, 3, 5 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком правильно розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України, що також були їм роз'яснені у судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена угода між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 щодо примирення відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства України, не порушує права потерпілого, а запропоноване угодою покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн., за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн., відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн., відповідає положенням ст. 65 КК України щодо тяжкості злочину, санкції ч.ч. 1,2 статті 190 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин, що пом'якшують покарання.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Потерпілою ОСОБА_3 під час досудового розслідування цивільний позов не заявлявся.
Під час судового засідання потерпіла пояснила, що претензій до обвинуваченого майнового та морального характеру не має, у зв'язку з відшкодуванням ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданими злочинними діями.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 10 вересня 2013 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у сумі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 510,00 грн. ( п'ятсот десять);
- за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді штрафу у сумі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Речові докази: аркуш білого паперу, розмірами 10,2х7,3 см., та аркуш, розмірами 29,6х20,9 см. - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 не обиралась.
Вирок може бути оскаржений через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому, потерпілій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Васильєва О.О.