Справа № 646/3250/13-ц
№ производства 2/646/1149/2013
28.10.2013 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Благої І.С.,
за участі секретарів Струк Я.М., Зеленцової О.В., Шеховцової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом, який нею уточнювався до початку розгляду справи по суті (а.с.33-36). Уточненими позовними вимогами є визнання за позивачкою права власності на 15/32 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харкові.
Позов, з урахуванням уточнень обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_1 та співвідповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є рідними сестрами, їхня мати ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харкові, не залишивши заповіту. Після її смерті відкрилася спадщина на ? (три четвертих) частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1. На час відкриття спадщини спадкоємцями були її доньки: позивач ОСОБА_1, співвідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_5 За взаємною згодою та домовленістю між всіма сестрами спадщину прийняли позивач та співвідповідач ОСОБА_2, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Але заяв до нотаріальної контори позивач та співвідповідач ОСОБА_2 не подавали, свої спадкові права належним чином не оформили. Співвідповідач ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини після смерті матері на користь позивачки, а їх сестра ОСОБА_5 не приймала спадщину ані фактично, ані нотаріально, за свого життя ніколи на неї не претендувала, померла ІНФОРМАЦІЯ_2. З часу смерті матері позивач користувалася вищевказаним будинком, підтримувала його у належному технічному стані, а також матеріально допомагала своїй сестрі ОСОБА_2 Крім того, після похорон матері, виконуючи її волю, сестри за спільною згодою передали позивачці бібліотеку їхніх батьків, яка складається з 309 томів видання до 1980 року, та золоту обручку матері. Сестри позивачки не порушували домовленості між собою щодо розподілу спадкового майна, у тому числі, щодо права власності позивачки на його частину. Але, коли у 2012 році позивач запропонувала відповідачці ОСОБА_2 оформити нотаріально їхні права щодо спадщини, остання відмовилась від цього та перестала допускати позивачку до спірного будинку. Посилаючись на ці обставини, позивач вважає, що є власником за правом спадкування після смерті матері 15/32 (п'ятнадцяти тридцяти других) частин вищевказаного нерухомого майна, які складаються з 3/16 частин, які вона успадкувала після матері, 3/16 частин, від яких відмовилась на її користь її сестра -співвідповідач ОСОБА_3, а також 3/32 частин, від яких відмовилась на її користь її сестра ОСОБА_5 У свою чергу, позивач вважає, що співвідповідачці ОСОБА_2 належать 17/32 (сімнадцять тридцять других) частин спірного спадкового майна, які складаються з 9/32 частин - в порядку спадкування та ? частина, що вже їй належить.
В судовому засіданні позивач підтримала уточнені позовні вимоги. Крім того, позивач, будучи допитана за її згоди в якості свідка у судовому засіданні, підтвердила вищевказані фактичні обставини, викладені в уточненій позовній заяві. Так, позивач показала, що після смерті їхньої матері ОСОБА_1 всі чотири сестри домовились про те, що будинок АДРЕСА_1 мають успадкувати у рівних частинах позивач та співвідповідач ОСОБА_2 При цьому, їх сестра ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки у спадщині на користь позивачки, а їх сестра ОСОБА_5, яка померла у 2008 році, відмовилась від своєї частки у спадщині на користь обох сестер ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і за життя ніколи на неї не претендувала. що і було виконане, але нотаріально не оформлене. Після смерті матері позивач вступила до управління належною їй часткою у спадщині, відремонтувала кімнату матері у спірному будинку та користувалася цією кімнатою, коли приїжджала до будинку. Крім того, вона придбавала будівельні матеріали для проведення робіт, необхідних для підтримання будинку та прибудинкової території у належному стані, а також допомагала сестрі ОСОБА_2 утримувати будинок. Будь-яких непорозумінь між нею та її сестрою ОСОБА_2 щодо спадщини не було до 2012 року, коли померла донька співвідповідачки ОСОБА_2 і остання перестала пускати позивачку у будинок.
Представник позивача - адвокат Фуженкова Н.Б. в судовому засіданні також підтримала уточнений позов та просила його задовольнити, пояснивши, що позивач ОСОБА_1 та співвідповідач ОСОБА_2 за згодою та усною домовленістю всіх сестер є спадкоємцями після смерті їхньої матері ОСОБА_4 Оскільки спадщина після останньої відкрилася під час дії Цивільного кодексу України 1963р., то саме його норми мають застосовуватися до спірних правовідносин.
Співвідповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позову та проти факту наявності домовленості між сестрами щодо розподілу спадщини після їх матері ОСОБА_4 на користь двох сестер - її та позивачки, пояснивши, що позивач не вступала після смерті їх матері у фактичне управління та володіння спадковим майном, а ремонтні роботи у будинку здійснював її чоловік ОСОБА_8 Разом з тим, ОСОБА_2 підтвердила факт родинних відносин між нею, позивакою, співвідповідачкою ОСОБА_3 та ОСОБА_5, пояснивши, що вони є рідними сестрами. Також ОСОБА_2 не заперечувала, що конфлікт між нею та позивачкою виник у 2012 році після смерті її доньки, якій за її життя допомагала позивачка.
Представники співвідповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також заперечували проти позову та фактичних обставин, якими він обґрунтований в частині наявності згоди між всіма спадкоємцями щодо розподілу спадщини між позивачкою ОСОБА_1 та співвідповідачкою ОСОБА_2, а також в частині фактичного управління позивачкою частиною спадщини - спірного житлового будинку.
Співвідповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала до суду нотаріально посвідчену заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності у зв'язку з її хворобою, а також підтвердила фактичні обставини, якими обґрунтовано позов. Так, у своїй заяві співвідповідач ОСОБА_3 підтвердила, що після смерті їх матері, яка не залишила заповіту, було чотири спадкоємці за законом - рідні сестри - позивач ОСОБА_1, співвідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_5 Після похорон всі сестри домовились між собою, що спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1, який побудували їхні батьки, приймуть лише дві сестри - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 При цьому сама співвідповідач ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки у спадщині на користь позивачки. Їхня сестра ОСОБА_5 також відмовилась від своєї частки у спадщині та ніколи на неї не претендувала. З початку 1993 року позивач ОСОБА_1 за допомогою співвідповідачки ОСОБА_2 та її чоловіка стала проводити у вищевказаному будинку ремонті роботи, у тому числі, з перекриття даху, ремонту входу та сіней, а також ремонту кімнати померлої матері. Крім того, позивач матеріально допомагала своїй сестрі ОСОБА_2 Восени 2012 року ОСОБА_3 дізналася про те, що ОСОБА_2 перестала пускати в будинок. Співвідповідач ОСОБА_3 вважає, що обидві її сестри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають отримати спадщину після їхньої матері згідно з вищевказаною сімейною домовленістю між всіма сестрами (а.с.52).
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 - у розмірі 3/4 (трьох четвертих) частин на підставі свідоцтва про право власності від 06.03.1976р. та свідоцтва про право на спадщину від 06.03.1976р., які видані 6-ю ХДНК, а також за ОСОБА_2 - у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.03.1976р., яке видане 6-ю ХДНК (а.с.8-10).
ОСОБА_4 померла у м.Харкові ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 30.11.1992р. міськЗАГС (а.с.42).
Той факт, що позивач є рідною донькою ОСОБА_4, підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 24.10.1939р. (а.с.6).
Факт родинних відносин сестер - позивачки ОСОБА_1, співвідповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, які є доньками померлої ОСОБА_4 підтвердили у судовому засіданні співвідповідач ОСОБА_2, свідки…., а також співвідповідач ОСОБА_3 у своїй заяві до суду.
Як вбачається з довідки №54, виданої вуличним комітетом №9, а також довідки №67, у спірному будинку на час відкриття спадщини після ОСОБА_4 проживала співвідповідач ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_8; у свою чергу, позивач ОСОБА_1 була прописана за цією адресою з 28.03.1956р. по 23.03.1970р., а співвідповідач ОСОБА_3 - з 08.12.1971р. по 08.02.1972р. (а.с.26, 59).
Ці ж обставини засвідчені у будинковій книзі на будинок АДРЕСА_1, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.60-67).
Довідкою про поховання №4496, виданою 10.11.2008р. підтверджується факт смерті ОСОБА_5, яка була сестрою позивачки та співвідповідачок (а.с.39). Цю обставину сторони не заперечували.
За даними Першої харківської державної нотаріальної контори та згідно наданих Інформаційних довідок з Спадкового реєстру після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, 30.04.2013р. з заявою №616 про видачу свідоцтва про право на спадщину до 1-ї ХДНК звернулася ОСОБА_1, але свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_4 н видавалися, інформації щодо заповітів цієї особи і реєстрі не міститься (а.с.77-80).
18.07.2013р. державний нотаріус 1-ї ХДНК відмовив своєї постановою 34673/02-31 у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3., яка на час відкриття спадщини постійно мешкала у АДРЕСА_1 (а.с.56). Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії обгрунтована тим, що позивач не подавала у строк 6 місяців заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 та не надала нотаріусу доказів про фактичне прийняття нею спадщини.
Свідок ОСОБА_11 показала у судовому засіданні, що знаходиться у дружніх відносинах з позивачкою та співвідповідачкою ОСОБА_2 Відносини у родині між позивачкою та її сестрами завжди були добрими. Після смерті матері позивачки та її сестра у 1992 році свідок дізналася зі слів позивачки, що вона забрала з батьківського будинку бібліотеку згідно з волею її матері, а також, що на сімейній нараді після похорон матері всі сестри домовились, що будинок після матері будуть спадкувати лише позивач та її сестра ОСОБА_2 Весною та влітку 1993 року позивач розповідала свідкові, що придбаває будівельні матеріали для ремонту батьківського будинку. Також у 2012 році свідкові стало відомо, що між позивачкою та її сестрою ОСОБА_2 стався конфлікт після смерті доньки ОСОБА_2, якою опікувалася позивач.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що знає позивачку з 1976 року по роботі, знаходиться з нею у дружніх відносинах. Свідкові відомо, що співвідповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними сестрами позивачки ОСОБА_1, з якими у останньої до 2012 року були близькі родинні відносини. Позивач, яка працювала у виконкомі та мала можливість матеріально допомагати своїм рідним, завжди ними опікувалася. У січні 1993 року після смерті матері позивачки свідок допомагала ОСОБА_1 на її прохання заносити до її квартири книги з домашньої бібліотеки матері позивачки. При цьому позивач пояснила свідкові, що ці книги вона отримала у спадщину після матері згідно з волею останньої. Також позивач розповідала свідкові, що після смерті матері всі сестри домовилися між собою, що частина спадщини у вигляді батьківського будинку має бути успадкована нею та її сестрою ОСОБА_2 У 2012 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт після смерті доньки ОСОБА_2, якій за її життя матеріально та фінансово допомагала позивач.
Свідок ОСОБА_13 показав у судовому засіданні, що він є чоловіком покійної доньки співвідповідачки ОСОБА_2 У свою чергу позивач, яка є тіткою його покійної дружини, допомагала їй за її життя і відносилася до неї як до доньки. Від дружини свідкові було відомо, що золотий хрестик, який вона на собі носила, був подарований їй позивачкою, яка, в свою чергу, переробила його з золотої обручки, що дісталася їй від матері. Також свідок підтвердив, що позивач привозила до спірного будинку будівельні матеріали для ремонту.
Свідок ОСОБА_14 пояснив суду, що знає позивачку більше 20 років у зв'язку з роботою. На прохання позивачки він встановлював огорожу на кладовищі на могилі її матері, а також допомагав у ремонті кімнати у спірному будинку та клав плити на подвір'ї цього будинку.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що знає позивачку з 1979-1980р. у зв'язку з роботою у виконкомі районної ради, де свідок працювала начальником відділу ЖЕО. Позивач, яка також працювала у виконкомі на керівних посадах, завжди добре відзивалась про своїх сестер, у тому числі, відповідачці ОСОБА_2, намагалася їм матеріально допомагати, багато уваги приділяла своїй племінниці - доньці ОСОБА_2 Весною 1993 року позивач зверталася до свідка з проханням надати їй робітників - каменяра та покрівельника для ремонту у будинку батьків, зокрема, ремонту цоколю, даху в сараї, літній кухні. Свідком було виписано наряд на вказані роботи та направлено двох робітників, які працювали у будинку батьків позивачки протягом робочого тижня.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є чоловіком співвідповідачки ОСОБА_2 з 1983 року та знає, що позивачка є сестрою його дружини. Свідок почав проживати разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 у спірному будинку з 1983 року. Будинок знаходився у поганому стані, свідкові доводилось проводити ремонт, міняти підлогу, проводити вентиляцію, водопровід та каналізацію. Позивач не приймала участі у ремонті будинку.
Свідок ОСОБА_16 показав суду, що знає відповідачку ОСОБА_2 з 2007 року, допомагав їй та її чоловіку ОСОБА_8 у спірному будинку здійснювати ремонті роботи з заміни електропроводки, яка була у поганому стані.
Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснила, що з дитинства знає позивачку та всіх її сестер, а також їхніх батьків. Свідок бачила, що позивач вже після виписки зі спірного будинку у 1972 році, приїжджала до спірного будинку, але не бачила, що та проводила ремонті роботи у домоволодінні, завозила будівельні матеріали. Родина позивачки жила бідно, про наявність бібліотеки у них свідок не знала. Свідок бачила, що ремонтні роботи у будинку проводив чоловік співвідповідача ОСОБА_8.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що підтримує дружні стосунки з відповідачкою ОСОБА_2, знає її сестер - позивача ОСОБА_1 та співвідповідача ОСОБА_3 Свідок була сусідкою їх сім'ї до 1970 року. У період 1992-1994р.р. свідок навідувалася до ОСОБА_2 та бачила, як та зі своїм чоловіком проводили ремонтні роботи у будинку. Під час своїх візитів позивачку свідок у спірному будинку не бачила. Сама ОСОБА_2 не розповідала свідкові, що позивач завозила будівельні матеріали.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що підтримує дружні стосунки з ОСОБА_2 з 1962 року. Свідкові відомо, що коли хворіла мати ОСОБА_2, остання разом зі своїм чоловіком доглядали за нею. Чоловік ОСОБА_2 здійснював ремонтні роботи у будинку, в якому вони проживали, замінював підлогу, лагодив паркан та покрівлю. З 1995 року свідок декілька разів бачила позивачку ОСОБА_1, коли та виходила зі спірного будинку, але свідкові не відомо, щоб позивач придбавала будівельні матеріали для ремонту будинку. Відповідач ОСОБА_2 розповідала свідкові, що їй ніхто не допомагає.
Суд не приймає до уваги нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_20, яка надана представником позивача, а також спільну письмову заяву ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, яка надана представником співвідповідача ОСОБА_2, - як такі, що не відповідають вимогам ст..59 ЦПК України.
Що стосується наданих як стороною позивача, так і стороною співвідповідача копій документів на придбання будівельних матеріалів, а також копій технічної документації на спірний будинок, то ці докази не є взаємовиключними та не спростовують доводів позовної заяви.
Проаналізувавши встановлені у судовому засіданні обставини, а також доводи сторін та їх представників та наданні на їх підтвердження докази, суд вважає доведеним, що після смерті ОСОБА_4 у 1993 році спадщину після неї у вигляді ? частин житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 прийняли дві її доньки - позивач ОСОБА_1 та співвідповідач ОСОБА_2 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.
Судом встановлено, що співвідповідач ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки у спадщині, що мала становити 3/16 частин спірного будинку, на користь позивачки, а їх сестра ОСОБА_5, на чию частку у спадщині також приходилося 3/16 частини спадкового майна, не приймала спадщину.
Оскільки час відкриття спадщини після померлої у 1993 році ОСОБА_4, а також час фактичного прийняття спадщини позивачкою ОСОБА_1 та співвідповідачкою ОСОБА_2, відбулися до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003р., то за правилами п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до спірних правовідносин застосовується правила Цивільного кодексу УРСР 1963р.
Так, відповідно до ч.1 ст.529 Цивільного кодексу УРСР 1963р., при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги
належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 549 ЦК УРСР 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином, частка позивачки у праві власності на спірний будинку становить 15/32 частин спірного будинку та складається з 3/16 частин, які вона прийняла після смерті матері, а також з 3/16 частин, від яких на її користь відмовилась ОСОБА_3, та з 3/32 частин (тобто половини від 3/16 частин), які не прийняла ОСОБА_5
У свою чергу, частка співвідповідачки ОСОБА_2 у спадщині становить 9/32 частин, з яких - 3/16 частин, які вона прийняла після смерті матері, а також 3/32 частин (тобто половини від 3/16 частин), які не прийняла ОСОБА_5 Крім того, співвідповідачці ОСОБА_2 на момент смерті матері належала на праві власності ? (одна четверта) частина спірного будинку. Таким чином частка співвідповідача ОСОБА_2 у праві власності на спірний будинок загалом становить 17/32 частин.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.1-11, 58-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 15/32 (п'ятнадцять тридцять других) частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Харкові.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.С.Блага