10.01.07 р. Справа № 22/191а
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Волошинової Л.В.
при секретарі судового засідання Прядці І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2006 року № 0000900816/0/14606/10/15-16-23/3
За участю
представників:
від позивача: Кримчак М. А. - за довір.
від відповідача: Потоцький О. В.
До господарського суду Донецької області заявлено позов Державним підприємством “Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2006 року № 0000900816/0/14606/10/15-16-23/3, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 14416 грн. 28 коп.
Представник відповідача у письмових запереченнях від 13 липня 2006 року та під час розгляду справи проти позовних вимог заперечує.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на необґрунтованість прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення у зв'язку із відсутністю факту порушення ним граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи.
Відповідач посилається на правомірність прийняття ним спірного податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк є юридичною особою, зареєстроване 2 вересня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 33161769, знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку.
29 травня 2006 року відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000900816/0/14606/10/15-16-23/3 на підставі акту перевірки від 19 травня 2006 року № 184/15-16-23/3-33161769, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за затримку на 65 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 72081 грн. 40 коп. за платежем: збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України у розмірі 20 відсотків у сумі 14416 грн. 28 коп.
Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 наведеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» податкова декларація (розрахунок) подається за базовий (звітний) період.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, про що зазначено у пункті 5.1 статті 5 наведеного Закону.
Нормами пункту 5.3 даної статті передбачені строки погашення податкового зобов'язання. Податкові зобов'язання , зазначені платником податку у податковій декларації підлягають сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету України запроваджений Кодексом України про надра.
На виконання вимоги частини сьомої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування», згідно з якою будь-які податки і збори, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, зазначений збір включено до закону про оподаткування (пункти 13 та 14 частини першої статті 14 Закону).
Визначення нормативів плати за користування надрами та порядку її справляння відповідно до пункту 7 статті 8 наведеного Кодексу України про надра належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115 (з наступними змінами та доповненнями) затверджений Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння (надалі - Порядок).
Пунктом 13-1 Порядку визначено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Збір сплачується протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем до податкового органу 11 травня 2005 року поданий розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держбюджету за перший квартал 2005 року із визначенням суми збору, що підлягає сплаті до держбюджету у розмірі 852258 грн. 14 коп. Граничний термін сплати зазначеного узгодженого податкового зобов'язання настав 20 травня 2005 року. Зазначені факти сторонами по справі визнаються та не заперечуються.
Судом встановлено, що сплата збору за геологорозвідувальні роботи за перший квартал 2005 року позивачем здійснена 6 авансовими платежами на загальну суму 906415 грн. 85 коп. із призначенням платежу - збір за геологорозвідувальні роботи за січень, лютий або березень 2005 року, а саме платіжними дорученнями № 155 від 20 січня 2005 року на суму 338000 грн., № 727 від 11 лютого 2005 року на суму 152421 грн. 49 коп., № 897 від 29 березня 2005 року на суму 302260 грн. 52 коп., №№ 925, 927 від 30 березня 2006 року на суму 2087 грн. 42 коп. та 61646 грн. 42 коп. відповідно, № 997 від 31 березня 2005 року на суму 50000 грн., що підтверджується реєстром платіжних документів, що долучений до матеріалів справи. Різниця між сплаченою сумою збору та визначеною позивачем у розрахунку складає 54157 грн. 71 коп.
Відповідачем вищенаведені сплачені суми узгодженого податкового зобов'язання самостійно були віднесені на погашення податкового боргу, який виник за попередні звітні податкові періоди.
Суд не приймає посилання представника відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.
Так, норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов'язку по сплаті сум податку) шляхом винесення безпосередньо податковим органом як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше. В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про складення податковим органом будь-яких із вищенаведених документів. Відповідно до норм Конституції та законів України податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.
Заперечуючи проти позову, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, чим порушений пункт 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням у сумі 14416 грн. 28 коп. є безпідставним, внаслідок чого воно є недійсним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2006 року № 0000900816/0/14606/10/15-16-23/3, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 14416 грн. 28 коп. задовольнити повністю.
Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 29 травня 2006 року № 0000900816/0/14606/10/15-16-23/3.
Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема,63, рахунок № 26002301768811 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області м. Донецьк, МФО 334635 ЄДРПОУ 33161769) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 10.01.2007 року в присутності представників сторін.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Волошинова Л.В.
Надруковано 3 примірники:
1 - у справу
2 - позивачу
3 - відповідачу