29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" листопада 2013 р.Справа № 9/5025/413/11
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Олійник Ю.П., розглянувши матеріали справи
За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький
до Публічного акціонерного товариства „Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району
про стягнення 9799965,79 грн., у т.ч. 8425750,59грн. простроченої заборгованості по кредиту та 1374215,20грн. заборгованості по відсотках
(розгляд скарги на дії органу державної виконавчої служби в частині стягнення виконавчого збору)
Представники сторін:
Від позивача - Верхогляд Ю.С. - за дов. від 23.10.12,
Від відповідача - Лисенко О.В. за дов. від 03.01.13
Від Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій
області - Кіт А.М.- за дор. від 30.10.13.
Відповідач у поданій до суду скарзі на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області та представник у судовому засіданні просять суд відновити строк оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №38993685 від 22.07.13 в частині стягнення виконавчого збору, оскільки даний строк пропущений з незалежних від боржника причин, а саме не вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору, про наявність якої боржнику стало відомо лише 17.09.13 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Просять скасувати зазначену постанову, оскільки державним виконавцем не вчинялись дії з примусового виконання рішення суду від 21.11.11 по справі №9/5025/413/11, бо після відкриття виконавчого провадження боржник самостійно сплатив до моменту затвердження мирової угоди заборгованість у сумі 2388365,37грн., суму боргу у розмірі 6037363,00грн. за умовами мирової угоди погашено шляхом передачі стягувачу нежитлового приміщення, а сплату заборгованості у розмірі 1309641,64грн. розстрочено до 2017 року. Звертається увага на судову практику,зокрема, по справі № 10/5025/2204/11, на те, що згідно з ч.6 ст.45 Закону України „Про виконавче провадження" визначений порядок стягнення виконавчого збору, за умовами якого судовий збір фактично стягується після перерахування стягувачу належної за виконавчим документом суми та пропорційно такій стягнутій сумі. Посилаються також на ст.ст. 32 та 52 Закону України „Про виконавче провадження". Зазначається, що виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строкі воно було виконано примусово, що знайшло відображення у п.20 Постанови Верховного Суду України від 26.12.2003р. № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги скаржника не заперечує.
Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області у письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні вважають скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки державним виконавцем згідно з вимогами ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого документа суду шляхом винесення відповідної постанови №38993685 та надано боржнику семиденний термін для самостійного виконання. Однак, боржником рішення у встановлений строк для самостійного виконання не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем вживались заходи щодо примусового його виконання, зокрема, шляхом опису майна належного боржнику та підготовки документів по передачі його на реалізацію. Крім того, посилаються на те, що твердження скаржника про те, що у зв'язку із затвердженням мирової угоди між боржником та стягувачем державними виконавцями в межах виконавчого провадження не було вчинено дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, передбачених ст.32 Закону України «Про виконавче провадження», не враховує, що пунктом 3.7.4. Інструкції Міністерства Юстиції України встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2 (визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання), 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. Відповідно доводи скаржника вважають безпідставними.
Ухвалою суду від 23.10.2013р. відновлено ПАТ „Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району пропущений строк для подання скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області по виконанню рішення суду від 21.11.11 по справі №9/5025/413/11 щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №38993685 від 22.07.13 в частині стягнення виконавчого збору.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 21.11.2011р. по справі №9/5025/413/11 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 8425750,59грн. заборгованості за кредитом, 1374215,20грн. відсотків за користування кредитом, 25500,00грн. відшкодування сплаченого державного мита та 236,00грн. відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видано наказ суду від 17.04.12 №9/5025/413/11.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.07.2013 по справі №9/5025/413/11 на стадії виконання судового рішення затверджено мирову угоду від 10.07.13.
З матеріалів виконавчого провадження убачається, що 03.10.12 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду №9/5025/413/11 від 17.04.12.
12.10.12 ДВС винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 982570,18грн.
15.10.12 ДВС винесені постанови про накладення арешту на кошти ВАТ "Проскурів", що знаходяться на відповідних рахунках банків.
16.10.12 складений акт опису та арешту майна боржника - приміщення магазину площею 914,4кв.м. вартістю 3000000,00грн. та не житлового приміщення площею 1162,9кв.м. вартістю 2000000,00грн.
31.10.12 винесено постанову про призначення експерта оціночної діяльності. Крім того, 31.10.12 складений акт опису та арешту майна боржника - нежитлового приміщення площею 951,1кв.м. вартістю 4000000,00грн.
13.04.13 складений акт опису та арешту майна боржника - приміщення складу площею 118,8кв.м. та майстерні площею 893,28кв.м. вартістю відповідно 50000,00грн. та 10000,00грн.
19.07.13 ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із затвердженням мирової угоди, припинення арешту та виділення в окреме провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.10.12 у сумі 982570,18грн.
22.07.13 ДВС відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 12.10.12.
22.07.13 у провадженні з примусового виконання постанови від 12.10.12 про стягнення виконавчого збору винесено постанову про накладення арешту на приміщення будинку побуту площею 544,5кв.м. в межах суми стягнення 981654,70грн.
23.07.13 ДВС винесено постанову про призначення експерта оціночної діяльності у виконавчому провадженні про стягнення виконавчого збору.
У процесі виконавчого провадження скаржником (відповідачем) здійснено часткове погашення кредиту згідно кредитного договору від 27.02.07 шляхом перерахування стягувачу згідно платіжних доручень, які надані в матеріали справи. Листами позивача № С23-120-1-562 від 29.11.2012р. та № 140-13-0-00/16-029 від 27.03.2013р. підтверджується безготівкове перерахування відповідачем позивачу 2000000, 00 грн.
Органом ДВС примусово стягнуто у процесі виконавчого провадження кошти в сумі
10190,67 грн. Із цієї суми 9154,81грн. згідно платіжного доручення №371 від 16.11.12 ДВС перераховано стягувачу ( позивачу). Решта суми платіжними дорученнями від 16.11.12 №№372 та №373 ДВС направлені на погашення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 120,38грн. та виконавчого збору в сумі 915,48грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.07.13 по справі №9/5025/413/11 на стадії виконання судового рішення затверджено мирову угоду від 10.07.13 , згідно сторони по справі, так само як і у судовому засіданні представники сторін, підтвердили, що відповідачем погашено позивачу заборгованість у розмірі 2388365,37 грн. При цьому згідно мирової угоди сума 1309641,64 грн. розстрочена (останнє погашення до 4.02.2017р.), а на суму 6037363,00 грн. сторони погодили передачу приміщення, а також фактично відстрочено сплату відповідачем позивачу судових витрат ( 25500,00 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.). Загальна сума по якій сторони фактично уклали мирову угоду 7372740,64 грн. Відповідно 10 % від неї ( 737274,06 грн.) включено як виконавчий збір у спірній постанові ДВС (по якій загальна сума виконавчого збору - 981654,70 грн. ).
Судом враховується, що відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Частиною 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п. 3 частини 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; вбачається, що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.
Судом приймаються до уваги докази, які підтверджують, що частина заборгованості в розмірі 2388365,37 грн. була погашена боржником у добровільному порядку шляхом перерахування коштів стягувачу та діями ДВС з примусового виконання судового рішення (9154,81грн.).
Однак, як убачається з матеріалів справи згідно мирової угоди сума 1309641,64 грн. розстрочена (останнє погашення до 4.02.2017р.), а на суму 6037363,00 грн. сторони погодили передачу приміщення, а також фактично відстрочено сплату відповідачем позивачу судових витрат ( 25500,00 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.). Загальна сума по якій сторони фактично уклали мирову угоду 7372740,64 грн. Відповідно від цієї суми 10 % ( 737274,06 грн.) включено як виконавчий збір у спірній постанові ДВС (по якій загальна сума виконавчого збору - 981654,70 грн. ).
Судом не приймаються до уваги заперечення представника ДВС в цій частині з посиланням на п.3.7.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, оскільки враховується, що ухвала суду про затвердження мирової є самостійним виконавчим документом, враховуючи п.2 ч.2 с.17 Закону України "Про виконавче провадження" та п.7.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України". У випадку невиконання зобов'язання стороною умов мирової угоди, укладеної у процесі виконання судового рішення , заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду. Відповідно знову згідно з ст. 25 Закону України „ Про виконавче провадження" буде встановлено виконавчий збір, що може призводити до його подвійного стягнення.
Тому доводи скаржника правомірні частково, постанова ДВС від 22.07.13 підлягає скасуванню в частині безпідставно зазначеної для стягнення суми 737274,06 грн. виконавчого збору.
При цьому судом також враховується, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про виконавче провадження" щодо розподілу стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум , передбачено , що виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми. Відповідно істотне значення мають обставини щодо фактичного стягнення сум.
Крім того, виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово. Зазначене знайшло відображення у п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження". Така ж правова позиція у Постановах Рівненського апеляційного господарсього суду від 26.04.2013р. та ВГСУ від 12.08.2013р. по справі № 10/5025/2204/11.
Щодо доводів скаржника ( відповідача ) в решті вимог скарги, то вони визнаються судом неправомірними, а скарга в цій частині підлягає відхиленню. При цьому судом враховується, що решта суми стягнення виконавчого збору у розмірі 244380,64 грн. (981654,70 грн.- 737274,06 грн.) визначена у спірній постанові ДВС від 22.07.13 правомірно, оскільки ,зокрема, враховано норму ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої виконавчий збір стягується з боржника також у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.
При винесені ухвали судом також враховується п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно якої за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, СУД
Скаргу Публічного акціонерного товариства „Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області в частині стягнення виконавчого збору, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №38993685 від 22.07.2013р. в цій частині задовольнити частково.
Визнати доводи Публічного акціонерного товариства „Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району у скарзі щодо скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області про відкриття виконавчого провадження №38993685 від 22.07.2013р. правомірними в частині скасування виконавчого збору у сумі 737274,06 грн.
Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Хмельницькій області про відкриття виконавчого провадження №38993685 від 22.07.2013р. в частині стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 737274,06 грн.
Доводи Публічного акціонерного товариства „Проскурів" с. Розсоша Хмельницького району в решті вимог скарги визнати неправомірними, скаргу у цій частині відхилити.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддрук. 1 прим. :
1 - до справи