Справа № 1-кп/0504/5323/2012
Провадження № 1/254/266/2013
05 листопада 2013 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
Головуючого - судді: Данилів С.В.,
за секретаря: Доброреза А.А.,
прокурора: Кожина І.О.,
обвинуваченого: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимого, а саме:
1. 11 червня 2010 року Будьоннівським районним судом м. Донецька за ст.ст. 185 ч.1, 186 ч.3, 190 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 3- х років позбавлення волі. Згідно постанови Кіровського районного суду м. Макіївки від 02 вересня 2011 року звільнений 09 вересня 2011 року на підставі ст. 3 п. 4 Закону України «Про амністію»;
2. 05 липня 2013 року Будьоннівським районним судом м. Донецька за ст.ст. 185 ч. 2 КК України до чотирьох місяців арешту.
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України,
03 квітня 2012 року постановою Будьоннівського районного суду м. Донецька щодо ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік з наступними обмеженнями: заборонено вихід з житла з 21.00 до 05.00 години, крім випадків пов'язаних з роботою або навчанням; заборонено відвідування місць торгівлі спиртним напоями (кафе, бари, ресторани) з метою їх вживання; заборонено виїзд з місця проживання за межі району без дозволу органів внутрішніх справ; зобов'язано з'являтися на реєстрацію в органи внутрішніх справ 1,2,3,4 суботу кожного місяця.
11 квітня 2012 року ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Однак, 23 липня 2012 року, в порушення вимог п. в ст. 9 Закону України «Про встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць ув'язнення» від 01 грудня 1994 року, ОСОБА_1 самовільно залишив постійне місце проживання та без поважних причин не прибув в Будьоннівський РВ ГУМВС України у Донецькій області на реєстрацію, чим порушив правила адміністративного нагляду.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України визнав повністю та пояснив, що після роз'яснення йому постанови Будьоннівського районного суду м. Донецька від 03 квітня 2012 року, він став проживати разом із своєю бабусею ОСОБА_2 за адресою: м. Донецьк, вул. Крипільщиків, 57/2 та встав на облік у Будьоннівському РВ ГУМВС України. За час проживання за вищевказаною адресою працівниками міліції відносно нього здійснювався контроль за його способом його життя, що завдавало йому ряд незручностей. Тому з метою ухилення від адміністративного нагляду 23 липня 2012 року він самовільно залишив місце свого проживання, при цьому не повідомивши про це працівників міліції. У вчиненому щиро покаявся та просив суд його суворо не карати.
Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 395 КК України правильна, в судовому засіданні його вина повністю доведена, оскільки він вчинив самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисним діями, що виразились в самовільному залишенні вибраного місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, вчинив злочин передбачений ст. 395 КК України.
Враховуючи те, що підсудний не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудного.
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає спиртними напоями перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Згідно ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочину.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його ставлення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, і вважає за неможливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, що є підставою для призначення покарання у виді у виді арешту в межах санкції Особової частини Кримінального кодексу України.
Ураховуючи, що вироком Будьоннівського районного суду м. Донецька від 05 липня 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 4-х місяців арешту, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3С остаточно покарання у виді арешту, на підставі ч.4 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання до покарання, що призначається за даним вироком.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.
На підставі ч.4 ст.71 КК України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання не відбутого покарання, призначеного вироком Будьоннівського районного суду м. Донецька від 05 липня 2013 року у виді 3 місяці 10 днів арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 05 листопада 2013 року.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Будьоннівського
районного суду м. Донецька С.В. Данилів