Справа № 2033/2-1428/2011
Провадження № 2/645/59/13
29 жовтня 2013 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - Горпинич О.В.,
за участю секретарів судових засідань - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відновлення порушеного права користування власністю, -
ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом, яким просили визнати факт порушення відповідачем ОСОБА_5 межі між будинками № 7 та № 5-а по вул. Клубній в м. Харкові у зв'язку із ухиленням відповідача ОСОБА_8 та відповідача ОСОБА_6 від проведення судової будівельно - технічної експертизи, усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клубна, 7 шляхом переносу огорожі таким чином, що б відстань від лівого кута житлового будинку ОСОБА_7 літ. „А-1” до межі, що відокремлює земельну ділянку домоволодіння № 7 від земельної ділянки домоволодіння № 5-а складала 3,08 метрів, а паркан продовжував пряму лінію згідно з поквартальною зйомкою, а відстань від житлового будинку літ. „Б-1” до межі земельних ділянок складала мінімум 1 метр згідно будівельних норм та розмір земельної ділянки по вул. Клубній становив 26,10 метрів. В обґрунтування позову посилалися на те, що ОСОБА_8 встановив паркан між домоволодіннями № 7 та № 5-а по вул. Клубній у м. Харкові впритул до стіни будинку літ. „Б-1”, а тому має місце порушення межі між домоволодіннями. Даний паркан необхідно перенести таким чином, що б відстань від лівого кута житлового будинку літ. „А-1” до межі земельних ділянок склала 3,08 метрів, також позивачі просили встановити, що межа між домоволодіннями № 7 та № 5-а по вул. Клубній становить пряму лінію, а розмір земельної ділянки № 7 по вул. Клубній у м. Харкові становить 26,10 метрів. В позові також зазначалося, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2010 року встановлено, що вимоги позивачів щодо зобов'язання ОСОБА_8 демонтувати ворота в цілому, або на відстані 3,08 метрів від будівлі літ. „А-1” домоволодіння № 7 по вул. Клубній в м. Харкові не доведені, межові знаки між домоволодінням № 5-а та № 7 по вул. Клубній в м. Харкові відсутні, доказів того, що відповідачем зайнята земельна ділянка позивачів в більшому розмірі ніж він визнає не надано. Підчас розгляду вищевказаної цивільної справи тверді межові знаки між домоволодіннями №№ 7 та 5-а були відсутні, а тому довести, що відповідачем зайнята їхня земельна ділянка позивачі не змогли. Після прийняття вказаного рішення апеляційного суду Харківської області, відповідачі побудували паркан.
Також ОСОБА_8 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, правонаступником якого була залучена його дружина ОСОБА_5, якою просили визнати порушеним право позивача на користування належною земельною ділянкою, усунути порушення права користування позивачем земельною ділянкою шляхом зміни конфігурації земельної ділянки, надавши в користування позивачу 25 кв.м за рахунок земельної
ділянки відповідача в якості компенсації в разі перенесення межі з боку домоволодіння № 7 по вул. Клубній в м. Харкові, в разі задоволення будь-якої позовної вимоги за первісним позовом залишити незмінною площу земельної ділянки домоволодіння № 5-а в розмірі 300 кв.м шляхом зміни її конфігурації, компенсувавши рівноцінною площею за рахунок земельної ділянки відповідачів ОСОБА_4, встановити сервітут на користування відповідачами частиною земельної її ділянки позивача розміром в 1 метр від належної відповідачам будівлі літ. „Б-1” домоволодіння № 7 по вул. Клубній в м. Харкові з тильного її боку без використання права сервітуту для інших цілей та потреб відповідачів - без терміново. Остання позовна вимога ухвалою суду була залишена без розгляду. В обґрунтування позову посилалися на те, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2009 року, яке набрало законної сили, визнано, що відстань між будівлею літ. „А-1” домоволодіння № 7 по вул.. Клубній в м. Харкові та домоволодіння № 5-а по вул.. Клубній у м. Харкові повинна складати 2,25 м. Рішення суду виконане, позивачем за зустрічним позовом встановлено між домоволодіннями №№ 5-а та 7 по вул.. Клубній паркан на відстані 2,25 м, а тому вимога про знесення паркану є незаконною та порушує права позивача на безперешкодне володіння та користування належною земельною ділянкою, яка була виділена рішенням Фрунзенського РВК від 28.12.1954 року за № 840. Цим рішенням площа земельної ділянки № 5-а по вул.. Клубній в м. Харкові складає 300 кв.м, 12 м по вул.. Клубній по 25 м між ділянками № 7 та 5 та 12 м з тильного боку. Відповідно до інвентаризаційних матеріалів, будинок літ. „А-1” домоволодіння № 5-а по вул.. Клубній розташований по червоній лінії з боку домоволодіння № 5 по вул.. Клубній, її на плані, що складений за станом на 12.02.1965 року, а потім перевірено та підтверджено 18.04.1967 р., 21.01.1976 р., 25.02.1981 р., позначено цілостною лінією. Позивачі за первісним позовом не надали належних доказів, що будівлю „А-1” домоволодіння № 5-а по вул. Клубній в м. Харкові було пересунуто відносно межі з того чи іншого боку, а тому всі вимоги позивачів ОСОБА_4 щодо збільшення відстані від будівлі літ. „А-1” домоволодіння № 7 в бік домоволодіння № 5-а є безпідставними. ОСОБА_4 мають окремий вихід зі свого будинку на вул.. Клубну, але його розмір такий, що не дає можливості обладнати окремий в'їзд до подвір'я.
У судовому засіданні позивачі та представник ОСОБА_9 підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просивши про їх задоволення, пояснивши, що у зв'язку із встановленням паркану з боку домоволодіння № 5-а по вул. Клубній у м. Харкові вони не мають доступу до свого будинку з боку сусіднього домоволодіння № 5-а, позбавлені можливості проводити поточний ремонт будинку з цього боку. Проти зустрічного позову заперечували, просивши відмовити в його задоволенні в повному обсязі, як необґрунтованого.
Присутні у судовому засіданні ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, просивши відмовити в їх задоволенні, посилаючись на обставини викладені у позовних вимогах, зустрічну позовну заяву підтримали, просивши про її задоволення.
Представник Харківської міської ради надали заперечення, в яких просили прийняти законне та обґрунтоване рішення, справу розглянути у відсутності їхнього представника
ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Суд, вислухавши пояснення позивачів та представника ОСОБА_9, ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_10, експерта, дослідивши докази у їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, позов ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Право власності на домоволодіння по вул. Клубній, 7 у м. Харкові зареєстровано за позивачем ОСОБА_7 у розмірі 6/8 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30 травня 2007 року Дванадцятою Харківської державною нотаріальною конторою, за ОСОБА_3, ОСОБА_4 у розмірі 1/8 частини за кожним на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого нотаріально 06 червня 2007 року, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (том 2 а.с. 114). Право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Клубній, 5-а у м. Харкові зареєстровано за ОСОБА_8 у розмірі ? частини (померлого 20 березня 2013 року), правонаступником якого є його дружина ОСОБА_5, та за ОСОБА_6 у розмірі ? частини на підставі договору дарування, посвідченого нотаріально 27 травня 2003 року.
В матеріалах справи міститься відповідь КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” з якої вбачається, що за ОСОБА_3, ОСОБА_4 за кожним зареєстровано право власності на 1/8 частину домоволодіння № 7 по вул.. Клубній у м.Харкові. Земельна ділянка згідно рішення виконкому Московської (Фрунзенської) районної ради м. Харкова № 840 від 28.12.1954 року складає 1090 кв.м., крім того надлишок 372 кв.м (том 1 а.с.5). З технічного паспорту на житловий будинок № 7 по вул. Клубній у м. Харкові від 10.12.2010 року вбачається, що на підставі рішення № 840 від 1954 року Московської райради площа земельної ділянки складала 1462 кв.м, фактична площа земельної ділянки станом на 10.12.2010 року складає 1372 кв.м. (том 1 а.с.51-56).
Також у вищевказаній відповіді КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації” зазначалося, що за ОСОБА_8 зареєстрована ? частина домоволодіння по вул.. Клубній, 5-а у м. Харкові. Земельна ділянка згідно рішення виконкому Московської (Фрунзенської) районної ради № 840 від 28.12.1954 року складає 300 кв.м, крім того самовільно зайнятої землі 66 кв.м.. Згідно технічного паспорту на житловий будинок № 5-а по вул. Клубній у м. Харкові від 01.08.2013 року зазначено, що згідно рішення виконавчого комітету Фрунзенської ради № 840 від 28.12.1954 року, площа земельної ділянки складала 300 кв.м, площа земельної ділянки станом на 01.08.2013 року складає 366 кв.м (том 2 а.с.174).
Треба зазначити, що відповідно до ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право
власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Між сусідами суміжних земельних ділянок ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник спір з приводу межі між домоволодіннями № 7 та № 5-а по вул. Клубній у м. Харкові.
ОСОБА_3 зверталася до управління земельних відносин Харківської міської ради, стосовно межового спору, що виник між нею та власником домоволодіння № 5-а по вул. Клубній та їй було роз'яснено право звернення до суду із відповідною заявою за захистом свого права (том 1 а.с. 6).
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснювала, що паркан, який було встановлено сім'єю ОСОБА_5, встановлений до кута сіней літ. „б”, які належать позивачам, з іншого боку літ. „Б-1” сім'єю ОСОБА_5 встановлені металеві шафи, у зв'язку з чим ОСОБА_3 позбавлені можливості доступу до тильної сторони сіней літ. „б” та літ. „Б-1” та у повному обсязі здійснювати право власності на дані будівлі, а саме проводити поточний та капітальний ремонти.
У судовому засіданні від 01 березня 2013 року була допитана експерт ОСОБА_11, яка підтвердила наявність паркану, який побудований до кута сіней літ. «б», проти цього факту не заперечувала і відповідачка ОСОБА_5, пояснивши, що проходу до тильної сторони літ. «б»,
«Б-1» ОСОБА_3 не мають, але останні не зверталися до неї з метою врегулювання цього спору у досудового порядку.
Також ОСОБА_5 та її представник пояснювали що коли встановлювався паркан, то вони не запитували у ОСОБА_3 про можливість його встановити, оскільки виконували рішення апеляційного суду Харківської області від 10 березня 2010 року, відповідно до якого було зобов'язано ОСОБА_8 частково демонтувати в'їзні ворота між гаражем літ. «Л» домоволодіння № 5-а і будівлею літ. «А-1», домоволодіння № 7 по вул. Клубній м. Харкова, на відстані 2,25 м від будівлі літ. «А-1» домоволодіння № 7 по вул. Клубній м. Харкова (том 2 а.с. 171-173). Крім того, ОСОБА_5 пояснила, що між її сім'єю та сім'єю ОСОБА_3 склалися неприязні стосунки, у зв'язку з чим ОСОБА_5 вважали необхідним встановлення паркану, з метою усунення сусідських суперечок та сварок.
Проте із доводами ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_10 проте що було встановлено паркан на виконання рішення апеляційної інстанції суд не погоджується, оскільки рішенням апеляційного суду Харківської області було зобов'язано ОСОБА_8 лише частково демонтувати в'їзні ворота на відстані 2,25 м від будівлі літ. «А-1» домоволодіння № 7 по вул. Клубній у м. Харкові, даним рішенням не вказувалося щодо встановлення паркану.
По справі було проведено експертизу відповідно до висновків якої зазначалося, що на території домоволодіння № 5-а впритул до стіни житлового будинку літ. «Б-1» та сіней літ. „б” відсутні прибудови та споруди, між житловим будинком літ. «А-1» домоволодіння № 5-а та житловим будинком літ. „б” домоволодіння № 7 влаштоване бетонне замощення. Порушень будівельних норм та правил при цьому немає. Встановлена невідповідність фактичного розташування межі між домоволодіннями № 5-а та № 7 по вул. Клубній зазначеній в технічній документації. В дослідницький частині зазначено місце розташування межі між домоволодіннями № 5-а та № 7 по вул. Клубній відповідно до технічної документації та фактичного розміщення. Проведено співставлення меж земельної ділянки домоволодіння № 5-а по вул. Клубній в м. Харкові інвентаризаційним матеріалам кварталу № 624, що складені 18.04.1967 року, перевірено поточною інвентаризацією 25.02.1975 року викопіювання з плану кварталу, що складений 20.02.1991 року та останнього технічного паспорту. Встановлена невідповідність меж земельної ділянки домоволодіння № 5-а по вул. Клубній відповідно до вищезазначених документів, встановити відповідність розмірів земельної ділянки відповідно до рішення РВК № 840 від 28.12.1954 року та фактичного розташування не надається можливим у зв'язку з відсутністю фактичних межових знаків. Згідно з матеріалів по обміру земель кварталу № 624 станом на 20.10.1954 року відсутні будівлі та споруди домоволодіння № 5-а по вул. Клубній, що розташовані на межі між суміжними домоволодіннями (том 2 а.с. 7).
Допитна у судовому засіданні від 01 березня 2013 року експерт ОСОБА_11 пояснила, що до кута сіней літ. «б» по вул. Клубній, 7 у м. Харкові, що належить ОСОБА_3, знаходиться встановлений паркан.
У дослідницькій частини експертизи зазначалося (том 2 а.с. 4), що згідно з геодезичною зйомкою та планом встановлення меж станом на 2012 рік вказані лінійні розміри та межі земельних ділянок № 5-а та № 7 по вул. Клубній. На обстежені встановлено, що межові знаки (огорожі), що розташовані між домоволодіннями № 5-а та № 7 по вул. Клубній проходить по огорожі далі по зовнішній стіні житлового будинку «Б-1» далі огорожа відсутня. Також на обстежені встановлено, що фактично межа між домоволодіннями № 5-а та № 7 проходить по огорожі, між житловим будинком літ. «Б-1» домоволодіння № 7 та житловим будинком літ. «А-1» домоволодіння № 5-а по зовнішній стіні житлового будинку літ. «Б-1» далі межові знаки (огорожі) відсутні розміром, що зазначено в геодезичній зйомці 3,78 та 0,53м.
Наявність та проходження фактичної межі між домоволодіннями № 5-а та № 7 підтверджено технічним паспортом на житловий будинок № 7 по вул. Клубній у м. Харкові від 10 грудня 2010 року (том 1 а.с. 51).
У дослідницькій частині експертизи (а.с.6) також зазначалося, що відповідно до ескізу схематичного плану будівельного кварталу № 624 станом на 20.10.1954 року та ескізу присадибної ділянки № 7 станом на 28.03.1974 р. межа між земельними ділянками домоволодінь № 5-а та № 7 проходить на відстані 2,25 м від кута будинку літ. «А-1» та на відстані 0,5 м від кутів зовнішньої стіни житлового будинку літ. «Б-1» домоволодіння № 7 потім по прямій лінії та на відстані 3,0 м
від кута прибудови літ. «а» до житлового будинку літ. «А-1» домоволодіння № 5-а по вул. Клубній. Фактично межа проходить на відстань 2,24 м від кута житлового будинку літ. «А-1» домоволодіння № 7 потім по зовнішній стіні житлового будинку літ. «Б-1» далі межові знаки відсутні.
Тобто судом встановлено, що на теперішній час між домоволодіннями № 5-а та № 7 по вул. Клубній у м. Харкові існує паркан, який встановлений до кута сіней літ. „б” та на теперішній час ОСОБА_3 не мають вільного доступу до тильної стіни літ. „б” та літ. «Б-1».
Відповідно до Державних будівельних норм України ДБН 360-92 для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м..
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права корисутавання та розпорядження своїм майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Тобто власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що на теперішній час ОСОБА_3 позбавлені можливості здійснювати у повному обсязі право власності щодо свого майна, а тому суд вважає необхідним поновити це право та перенести паркан відповідно до ескізу схематичного плану будівельного кварталу № 624 станом на 20.10.1954 року та ескізу присадибної ділянки станом на 28.03.1974 року, при цьому межа між земельними ділянками домолводінь № 5-а та № 7 повинна проходити на відстань 2,25 м від кута будинку літ. «А-1» (але фактично межа проходить на відстані 2,24 від кута житлового будинку літ. «А-1» домоволодіння № 7), тому в даній частині паркан необхідно залишити на даному місці, проте далі паркан повинен проходити на відстані 0,5 метрів від кутів зовнішньої стіни житлового будинку літ. «Б-1» домоволодіння № 7 потім по прямій лінії на відстані 3,0 м від кута прибудови літ. «а» до житлового будинку літ. «А-1» домоволодіння № 5-а по вул. Клубній.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_3 щодо перенесення паркану, оскільки встановлений паркан перешкоджає обслуговуванню будинку.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 демонтувати частини в'їздних воріт встановлених ОСОБА_8 шляхом зменшення на один метр з боку домоволодіння № 7 по вул. Клубній у м. Харкові, то суду не надано доказів щодо порушення прав ОСОБА_4 щодо розташування цих воріт. Крім того, як вже раніше зазначалося, рішенням апеляційного суду
Харківської області від 10 березня 2010 року зобов'язано ОСОБА_8 частково демонтувати в'їзні ворота між гаражем літ. «Л» домоволодіння № 5-а і будівлею літ. «А-1» домоволодіння № 7 по вул. Клубній м. Харкова, шляхом зменшення їх розміру з боку хвіртки: домоволодіння № 7 по вул. Клубній м. Харкова, на відстані 2,25 м від будівлі літ. «А-1» домоволодіння № 7 по вул. Клубній м. Харкова.
Рішення в цій частині виконано.
Що стосується вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо розміру земельної ділянки по вул.. Клубній, який повинен становати 26,10 метрів, то суду не надано доказів того, що розмір земельної ділянки змінився у зв'язку з порушеннями ОСОБА_8, ОСОБА_5.
Позовні вимоги ОСОБА_5 щодо визнати порушеним право позивача на користування належної земельної ділянки, усунення порушення права користування позивачем земельною ділянкою шляхом зміни конфігурації земельної ділянки, надавши в користування позивачу 25 кв.м за рахунок земельної ділянки відповідача в якості компенсації в разі перенесення межі з боку домоволодіння № 7 по вул. Клубній в м. Харкові, в разі задоволення будь-якої позовної вимоги за первісним позовом залишити незмінною площу земельної ділянки домоволодіння № 5-а в розмірі 300 кв.м шляхом зміни її конфігурації, компенсувавши рівноцінною площею за рахунок земельної ділянки відповідачів ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Предмет доказування це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Доведенню підлягають тільки ті обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, по якій виник спір.
Зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів, суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим.
Суду не надано доказів на підтвердження вимог за зустрічним позовом, а рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Також необхідно зазначити, що відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України). Способи захисту прав на земельні ділянки визначені законодавством у статті 152 ЗК України. Згідно до ч.2 ст.158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян. При цьому, частина 3 ст. 158 ЗК України передбачає, що встановлення меж земельних ділянок в населених пунктах покладено на органи місцевого самоврядування, якими відповідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є сільські, селищні та міські ради. Право судового захисту порушеного земельного права землевласники чи землекористувачі мають лише у разі їх незгоди з рішенням органів місцевого самоврядування (ч.5 ст.158 ЗК). У такому разі, як зазначає Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд перевіряє правильність рішення органу місцевого самоврядування та вирішує спір по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Харківської міської ради, третя особа: ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю - задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_3, ОСОБА_4 у користуванні домоволодінь № 7 по вул. Клубній у м. Харкові шляхом зобов'язання ОСОБА_5 перенести паркан, що розташований між земельними ділянками домоволодінням № 5-а та № 7 на відстані від кута будинку літ. „А-1” та на відстані 0,5 метрів від кутів зовнішньої стіни житлового будинку літ. „Б-1” домоволодіння № 7 потім по прямій лінії та на відстані 3 метри від кута прибудови літ. „а” до житлового будинку літ. „А-1” домоволодіння № 5а по вул. Клубній у м. Харкові.
В решті позовних ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відновлення порушеного права користування власністю - відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -