Справа № 1-17/11
Провадження №1/761/7/2013
іменем України
24 жовтня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Голуб О.А.
при секретарі - Стельмах Д.Ю., Дробязко К.М.
з участю прокурора - Беби Є.Г., Попова А.О., Власова І.В., Денисенко О.П. Шаповалова Є.В.,
захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з базовою вищою
освітою, одруженого, працюючого: СПД «ОСОБА_20» на посаді
системного адміністратора, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.190; ч.2 ст.361; ч.1 ст.200 КК України,
ОСОБА_2, переслідуючи корисливі спонукання, та з метою незаконного збагачення шляхом злочинної діяльності, працюючи відповідно до наказу 41-2/ВК від 12.06.07 на посаді системного адміністратора ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), готуючись до вчинення злочину, метою якого було заволодіння чужим майном, розробив план злочинної діяльності, в склад якого входило: несанкціоноване отримання атрибутів доступу (ключі) для входу до системи «Клієнт-Банк»; несанкціоноване отримання паролю доступу до системи «Клієнт-Банк»; відкриття поточного рахунку в ВАТ «ВіЕйБіБанк» для здійснення переказу грошових коштів ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) на такий рахунок з подальшим їх заволодінням. З метою реалізації злочинного плану в частині несанкціонованого отримання атрибутів доступу (ключі) для входу до системи «Клієнт-Банк», ОСОБА_2, маючи повний необмежений доступ до всіх мережевих ресурсів користувачів, та повний доступ до інформаційних баз автоматизованого бухгалтерського обліку ПП «Неопол», через віддалений доступ, із свого робочого комп'ютера увійшов на офісний сервер ПП «Неопол», на якому зберігаються атрибути доступу (ключі) для входу до системи «Клієнт-Банк», та скопіював їх на свій робочий комп'ютер. З метою реалізації злочинного плану в частині несанкціонованого отримання паролю доступу до системи «Клієнт-Банк», 15.06.07, ОСОБА_2 в офісі ПП «Неопол», при невстановлених слідством обставинах, було створено ситуацію при якій в офісі була відсутня мережа Інтернет, хоча згідно інформації ЗАТ «Персональні міські комунікації», 15.06.07 ПП «Неопол», який має статичну ІР-адресу: 194.29.60.41 на протязі доби надавався доступ до мережі Інтернет, зафіксовано трафік 1.337 Гб., у період з 12.45 до 12.56 була заявка на ускладнення в роботі мережі Інтернет, яка була усунена шляхом консультації по телефону працівника ПП «Неопол» на ім'я ОСОБА_2, шляхом перезавантаження модему, при якій ОСОБА_2, налаштовуючи начебто на робочому комп'ютері бухгалтера ПП «Неопол» ОСОБА_4 доступ до мережі Інтернет, зобов'язував останню вводити код доступу до системи «Клієнт-Банк», з метою його отримання.
З метою реалізації злочинного плану в частині відкриття поточного рахунку в ВАТ «ВіЕйБіБанк», на який в подальшому будуть переказані грошові кошти ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) та можливість їх отримання через касу банківської установи, ОСОБА_2, не розповідаючи ОСОБА_5 про свої злочинні наміри, попрохав останнього відкрити у відділенні № 27 першої Київської філії ВАТ «ВіЕйБіБанк» на своє прізвище поточний рахунок. 15.06.07. ОСОБА_5 за проханням свого знайомого ОСОБА_2 звернувся до відділення № 27 першої Київської філії ВАТ «ВіЕйБіБанк» для відкриття поточного рахунку, де того ж дня, між ним та відділенням № 27 першої Київської філії ВАТ «ВіЕйБіБанк» було підписано договір банківського рахунку № 195728 від 15.06.2007, про відкриття фізичній особі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті України.
Після створення умов для вчинення злочину, 16.06.07, ОСОБА_2, з метою завершення злочинного плану, направленого на заволодіння чужим майном, знаходячись в офісі ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), що в м. Києві, по вул. Дегтярівській 33-А, де працюючи відповідно до наказу 41-2/ВК від 12.06.2007 на посаді системного адміністратора, та маючи повний необмежений доступ до всіх мережевих ресурсів користувачів, використовуючи несанкціоновано отримані атрибути доступу для входу в систему «Клієнт-Банк» та пароль входу до такої системи, використав їх як засіб доступу до банківського рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), після чого несанкціоновано ввійшов до зазначеної системи, де о 09 год. 59 хв. підробив електронне платіжне доручення № 3230 від 16.06.2007 та переказав з розрахункового рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) № 2600730017907 на поточний рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2, грошові кошти в розмірі 35047 грн.
Того ж дня, ОСОБА_5 за проханням ОСОБА_2, не знаючи про його злочинні наміри, звернувся до каси відділення № 27 першої Київської філії ВАТ «ВіЕйБіБанк», в якій о 10 год. 59 хв. з свого рахунку № НОМЕР_2 зняв готівку у сумі 34700 грн. та передав ОСОБА_2, за що отримав винагороду в розмірі 2000 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2, переслідуючи корисливі спонукання, та з метою незаконного збагачення шляхом злочинної діяльності, в період часу з 12.06.07 по 16.06.07, знаходячись в офісі ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), що в м. Києві по вул. Дегтярівській 33-А, де працюючи відповідно до наказу 41-2/ВК від 12.06.07 на посаді системного адміністратора, користуючись повним та необмеженим доступом до всіх мережевих ресурсів користувачів, несанкціоновано втрутився в роботу автоматизованої системи «Клієнт-Банк», та отримав атрибути доступу для входу до такої системи. 16.06.07 о 09 год. 36 хв., системний адміністратор ОСОБА_2, здійснив вхід на офіційну сторінку у мережі Інтернет за адресою www.vabank.com, де використовуючи несанкціоновано отримані атрибути доступу для входу в систему «Клієнт-Банк» та пароль входу до такої системи, несанкціоновано проник до системи «Клієнт-Банк», і без дозволу керівника ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), та уповноважених ним осіб, які мають право доступу до такої системи, о 09 год. 59 хв. підробив інформацію, а саме електронне платіжне доручення № 3230 від 16.06.2007, яке в собі містило інформацію для переказу грошових коштів з розрахункового рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), № 2600730017907 в розмірі 35047 грн. на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2, якому про злочинні наміри ОСОБА_2 не було відомо, з призначенням платежу, плата за послуги ремонту офісу згідно договору № 34 від 03.02.07, що заподіяло ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) значної шкоди, на суму 35047 грн., що більше ніж в сто разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Згідно висновку експертизи об'єкту інформації № 124 від 27.12.2007 року, у тимчасових файлах «COOKIES», які містяться на жорсткому диску s/n S00MJ10Y412298 80GB, який вилучений із системного блоку на якому працював ОСОБА_2, мається інформація про те, що 16.06.2007 року о 09.26. користувачем «ІНФОРМАЦІЯ_4» був здійснений вхід на офіційну сторінку у мережі Інтернет за адресою www.vabank.com, що опосередковано підтверджує той факт, що 16.06.2007 користувач «ІНФОРМАЦІЯ_4» міг здійснити дії із системою електронних платежів клієнт-банк, використовуючи можливі отримані раніше паролі.
Згідно довідки наданої ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за платіжним дорученням № 3230 від 16.06.2007 з призначенням платежу «Плата за послуги ремонту офісу зг. Дог. «34 від 03.02.07р. без ПДВ» з рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) № 2600730017907 на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 35047,00 грн. Операційна обробка платіжного доручення відбулась о 10 год. 02 хв.
Продовжуючи свої злочинні дії, та реалізуючи план злочинної діяльності, ОСОБА_2, переслідуючи корисливі спонукання, та з метою незаконного збагачення, 16.06.07, знаходячись в офісі ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), що в м. Києві, по вул. Дегтярівській 33-А, де працюючи відповідно до наказу 41-2/ВК від 12.06.2007 на посаді системного адміністратора, та маючи повний необмежений доступ до всіх мережевих ресурсів користувачів, використовуючи несанкціоновано отримані атрибути доступу для входу в систему «Клієнт-Банк» та пароль входу до такої системи, використав їх як засіб доступу до банківського рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900), після чого несанкціоновано ввійшов до зазначеної системи, де о 09 год. 59 хв. підробив електронне платіжне доручення № 3230 від 16.06.2007, для переказу грошових коштів з розрахункового рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) № 2600730017907 в розмірі 35047 грн. на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2, якому про злочинні наміри ОСОБА_2 не було відомо, з призначенням платежу, плата за послуги ремонту офісу згідно договору № 34 від 03.02.07.
Згідно довідки наданої ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за платіжним дорученням № 3230 від 16.06.2007 з призначенням платежу «Плата за послуги ремонту офісу зг. Дог. « 34 від 03.02.07р. без ПДВ» з рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) № 2600730017907 на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 35047,00 грн. Операційна обробка платіжного доручення відбулась о 10 год. 02 хв.
Згідно висновку експертизи об'єкту інформації № 124 від 27.12.2007 року, у тимчасових файлах «COOKIES», які містяться на жорсткому диску s/n S00MJ10Y412298 80GB, який вилучений із системного блоку на якому працював ОСОБА_2, мається інформація про те, що 16.06.2007 року о 09.26. користувачем «ІНФОРМАЦІЯ_4» був здійснений вхід на офіційну сторінку у мережі Інтернет за адресою www.vabank.com, що опосередковано підтверджує той факт, що 16.06.2007 користувач «ІНФОРМАЦІЯ_4» міг здійснити дії із системою електронних платежів клієнт-банк, використовуючи можливі отримані раніше паролі.
У судовому засіданні ОСОБА_2 вину свою в пред'явленому обвинуваченні не визнав та відмовився від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України. При цьому виступивши в судових дебатах вказав, що до вчинення інкримінованих злочинів не причетний, розцінює показання свідків у даній справі та заяву про злочин, як спробу його обмовити та спробу з боку директора ОСОБА_7 заробити на ньому. Однак, будучи допитаним в якості підсудного в судовому засіданні під час розгляду справи попереднім складом суду під головуванням судді Овсепян Т.В. та в якості обвинуваченого на досудовому слідстві давав наступні показання.
Так, в кінці 2007 року він шукав роботу системного адміністратора, про що повідомив, своїх друзів. Його знайомий ОСОБА_5 запропонував йому влаштуватись на роботу в ПП «Неапол» системним адміністратором та дав номер телефону. Він подзвонив по вказаному телефону та мав розмову з ОСОБА_8, яка представилась йому менеджером з персоналу. В розмові остання запропонувала йому приїхати на співбесіду на фірму «Неапол», що розташована по вул. Дегтярівська. Після проходження співбесіди, в цей же день йому по телефону повідомили про те, що його приймають на роботу як системного адміністратора та в понеділок йому слід вийти на роботу. Коли він з'явився на роботу в понеділок о 09 год., ОСОБА_8 показала йому офіс і його робоче місце та він почав працювати. Крім того 12.06.2007 року він познайомився з директором та обговорив з останнім свої функціональні обов'язки, в які входило те, що він повинен слідкувати за комп'ютерною технікою. У вівторок він прийшов до директора та повідомив, що йому необхідно знайомитись з комп'ютерною мережею, для цього необхідні паролі і коди доступу, на що директор повідомив, що паролі та коди доступу йому не відомі та їх знає попередній системний адміністратор - ОСОБА_21. Подзвонивши ОСОБА_21, останній відмовився надати йому коди доступу, мотивуючи це тим, що для цього йому необхідний дозвіл директора ОСОБА_7 Коли він повідомив про зміст своєї розмови директора ОСОБА_7, останній відповів, що йому не має коли цим займатися та порадив йому поспілкуватись з працівниками фірми на предмет проблем роботи комп'ютерної техніки, а тому він почав займатись цим питанням. Як виявилось, на одному комп'ютері були постійні збої в Інетернеті, а тому він дзвонив провайдеру, перевіряв роботу модему. Даними питаннями він займався до 16.06.2007 року. Потім о 10 год. 16.06.2007 року він знову підходив до ОСОБА_7 та намагався отримати коди доступу та паролі, однак, останній йому нічого не надав, та відправив купити вентилятор для комп'ютера, надавши для цього грошові кошти. В цей день йому подзвонила ОСОБА_4 приблизно о 12 год. та повідомила, що в офісі відсутній Інтернет, на що він сказав, що полагодить його при поверненні. Через 40 хв. йому подзвонив ОСОБА_7 та повідомив, що з рахунку фірми з його робочого комп'ютера були переведені кошти у розмірі 35 000 грн. на рахунок ОСОБА_5, звинувативши його в причетності до даних дій, та вимагаючи приїхати до офісу та віддати гроші, при цьому останній погрожував йому СБУ, міліцією та бандитами. Оскільки ОСОБА_7 йому погрожував, тому він не повернувся до офісу, бо боявся. Самостійно не звертався до міліції з приводу погроз, бо ОСОБА_7 йому погрожував міліцією. Він вважає, що останній навмисно його підставив, щоб не платити заробітну плату, оскільки йому ні директор, ні попередній адміністратор кодів доступу не давав, а до його робочого комп'ютеру мали доступ всі працівники офісу. Крім того він вважає, що ОСОБА_5 та директор в змові та вони спеціально його влаштували на дану роботу. (т.2 а.с.223-228).
Будучи допитаним на досудовому слідстві ОСОБА_2 показав, що на ПП «Неопол» він працював з 12.06.2007 року по 16.06.2007 року. У його функції як системного адміністратора входило здійснення контролю за мережею Інтернет, налагодження мережі Інтернет в разі перебоїв. Однак свою роботу він не мав можливості здійснювати з тих причин, що попередній системний адміністратор не передав йому коди та паролі доступу до головного серверу, до комп'ютерів офісу та робочого комп'ютера системного адміністратора, пояснивши це тим, що коди та паролі доступу надасть тільки після вказівки директора підприємства ОСОБА_7. 16.06.2007 на своє робоче місце він прийшов о 09 год., після чого пішов до ОСОБА_7, щоб той передав йому паролі для роботи, однак його на робочому місці не було. Приблизно о 10 год. він знову пішов до ОСОБА_7, та попросив, щоб той надав йому коди, на що ОСОБА_7 відповів, що в нього немає часу, і давши йому кошти в розмірі 15 грн. відправив на ринок для придбання вентилятора для комп'ютера. Пішовши на ринок, він на роботу більше не повертався, оскільки йому погрожував директор ПП «Неапол» та інші особи. (т.2 а.с. 70-73).
Оцінюючи показання підсудного, суд ставиться до них критично, оскільки вони є нелогічними та повністю спростовуються зібраними на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Так, суд, дослідивши представлені органами досудового слідства докази винуватості ОСОБА_2 у їх сукупності, дійшов висновку про те, що його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.3 ст.190; ч.2 ст.361; ч.1 ст.200 КК України доведено повністю, а саме:
-показаннями свідка ОСОБА_10, даними ним на досудовому слідстві та під час судового слідства, згідно яких останній повідомив, що в період з 2005 по червень 2006 року працював на посаді системного адміністратора ПП «Неопол». Працюючи системним адміністратором ПП «Неопол», його робоче місце було обладнане робочою станцією адміністратора та серверами підприємства. З робочого комп'ютера системний адміністратор мав повний доступ до серверів підприємства, на яких містилась вся інформація користувачів системи (файли, пошта, доступ до Інтернету, принтеру та журналювання телефонних дзвінків), тобто системний адміністратор міг зайти в будь-який комп'ютер, що був в офісі підприємства при наявності коду доступу, а такі коди доступу системний адміністратор мав в силу своїх повноважень. Також, в офісі система була налаштована таким чином, що тільки системний адміністратор мав право заходити на будь-який комп'ютер системи, всі інші користувачі були обмежені в такому доступі, також був обмежений доступ для працівників підприємства до мережі Інтернет. Доступ до банківських рахунків був дозволений тільки з робочих комп'ютерів директора підприємства, бухгалтера та системного адміністратора (на комп'ютері системного адміністратора були відсутні обмеження виходу до мережі Інтернет). Після звільнення з ПП «Неопол», за вказівкою ОСОБА_7, який є керівником підприємства, він в телефонному режимі передав ОСОБА_2 код доступу до робочого комп'ютера. Пізніше було передано всі інші паролі та коди доступу до системи адміністрування ПП «Неопол» системному адміністратору ОСОБА_2., коди та паролі передавались як в телефонному режимі, так і через мережу Інтернет. Всі передані ОСОБА_2 паролі доступу перевірялись одразу після їх передачі, тобто ОСОБА_2 телефонував йому, і вони звіряли правильність прийнятих кодів, один з кодів уточняли приблизно три рази, так як ОСОБА_2 його не міг правильно ввести. Також він, на прохання ОСОБА_2, в телефонному режимі роз'яснив принцип роботи системи Клієнт-Банк, та на випадок виходу з ладу ключів (атрибути) доступу до системи Клієнт-Банк, пояснював, де їх можна знайти, а саме він ОСОБА_2 сказав, що резервні копії ключів (атрибути) доступу до системи Клієнт-Банк знаходяться на сервері ПП «Неопол», доступ до такого каталогу мав тільки системний адміністратор ОСОБА_2 (Т-1 а. с. 198-202, 240-242, т.3 а.с.101 зв - 121, т.4 );
-показаннями свідка ОСОБА_4, даними нею на досудовому слідстві та в ході судового слідства, згідно яких остання повідомила, що вона працювала на посаді бухгалтера в ПП «Неопол», яке розташоване по вул.Дегтярівська, 33-А в м.Києві». Так, вона вказала, що 15.06.2007 р. на її робочому комп'ютері перестала працювати система «Клієнт-Банк», про що вона повідомила системного адміністратора ОСОБА_2, а також мала намір повідомити банк про виявлену несправність, однак ОСОБА_2 переконав її цього не робити, так як причина несправності програми була в ненаданні доступу до мережі Інтернет провайдером «CITIUS». Після чого ОСОБА_2 почав налагоджувати роботу її робочого комп'ютера, під час чого, вона запускала систему «Клієнт-Банк» в якій, за вказівкою ОСОБА_2, вводила пароль входу до системи, такий процес налагодження роботи комп'ютера тривав майже весь робочий день. На наступний день, 16.06.2007, система «Клієнт-Банк» знову перестала працювати, про що вона повідомила ОСОБА_2, який, оглянувши комп'ютер, сказав, що причина несправності знову в Інтернеті, і телефонувати з цього приводу в банк не потрібно. Того ж дня, приблизно о 10 год. ОСОБА_2 по внутрішній електронній пошті розіслав всім працівникам повідомлення, що Інтернет тимчасово не працює і щоб ніхто до нього не підключався, так як він усуває несправності. Коли вона підійшла до робочого місця ОСОБА_2, він був на своєму робочому місці і працював за комп'ютером, тоді вона сказала ОСОБА_2, що їй потрібен доступ до системи «Клієнт-Банк», який повідомив, що через 20 хв. система «Клієнт-Банк» буде налагоджена. Через 30 хв. не змогла увійти у систему «Кліент-Банк», з'ясувала, що ОСОБА_2 відсутній на своєму робочому місці, а від секретаря який знаходиться на вході до офісу, їй стало відомо, що ОСОБА_2 кудись вийшов, при цьому не усунувши недоліки в роботі системи «Клієнт-Банк». Зателефонувавши ОСОБА_2 на мобільний телефон, та запитавши, коли він повернеться в офіс, той повідомив, що приїде приблизно о 13 год. Не дочекавшись повернення ОСОБА_2, вона зателефонувала до операціоніста ВАТ «VAB БАНК», та повідомила, що на фірмі несправна системи «Клієнт-Банк», на що їй повідомили, що в банку система працює, а з рахунку ПП «Неопол» о 10 год. через систему «Клієнт-Банк» списано кошти в сумі 35047,00 грн., які на момент її дзвінка вже були зняті. Про виявлений факт несанкціонованого списання з рахунку ПП «Неопол» коштів в сумі 35047,00 грн. вона повідомила директора ОСОБА_7, того дня жодних операцій з системою «Клієнт-Банк» не вчиняла, переказ коштів на рахунок ОСОБА_5 не здійснювала. (т.1 а.с. 172-174; 233-236 т.4);
-показаннями свідка ОСОБА_11, даними нею під час судового засідання, згідно яких вона повідомила, що працювала на підприємстві «Неопол» дизайнером. Знайома з ОСОБА_2, оскільки він приблизно тиждень працював на підприємстві «Неопол» системним адміністратором. Їй відомо, що 16.06.2007 року були неполадки в системі «Клієнт-банк» та вона бачила, що ОСОБА_2 в цей день працював за своїм комп'ютером, однак, що саме він робив їй не відомо, оскільки його монітор з її робочого місця не проглядається;
-показаннями свідка ОСОБА_7, даними ним під час судового слідства, згідно яких останній повідомив, що працює на посаді директора ПП «Неопол». ОСОБА_2 був прийнятий на роботу до ПП «Неопол» на посаду системного адміністратора. Пропрацював останній на підприємстві приблизно 5-6 днів, в подальшому зник та як з'ясувалось, в день його зникнення з розрахункового рахунку підприємства були перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок фізичної особи на прізвище ОСОБА_5, який одразу вказані кошти зняв і також зник. Хто такий ОСОБА_5 йому не відомо. Так, 16.06.2007 бухгалтер підприємства ОСОБА_4 доповіла, що зранку на підприємстві мережа Інтернет та система «Клієнт-Банк» не працюють, і зі слів системного адміністратора ОСОБА_2 їй відомо, що Інтернет не працює з вини організації, що надає послуги Інтернету, а він (ОСОБА_2.) займається усуненням таких недоліків. Тоді він викликав ОСОБА_2, який в розмові повідомив, що причинна відсутності мережі Інтернет в організації, яка надає такі послуги. Приблизно об 11 год., до нього підійшла бухгалтер ОСОБА_4 та повідомила, що ОСОБА_2 залишив приміщення підприємства, не усунувши несправності в роботі мережі Інтернет та системи «Клієнт-Банк» та з рахунку підприємства зникли грошові кошти. Спроби зв'язатись з ОСОБА_2 позитивного результату не дали. 16.06.2007 ОСОБА_2 на роботу так не повернувся. ОСОБА_2 мав повний доступ до всіх систем адміністрування ПП «Неопол», всі коди доступу до робочого комп'ютера та системи адміністрування внутрішньої комп'ютерної мережі ПП «Неопол» ОСОБА_2 передав попередній системний адміністратор ОСОБА_22 з його дозволу, про що ОСОБА_2 йому особисто доповів;
-показаннями свідка ОСОБА_5, даними ним на досудовому слідстві в присутності матері ОСОБА_12 та оголошеними в судовому засіданні на підставі ст.306 КПК України, згідно яких в червні 2007 року ОСОБА_2, прийшовши до нього в гості додому, запропонував підзаробити, на що він погодився. Як йому пояснив ОСОБА_2, що він працює на одній фірмі в якої на рахунку в залишку знаходиться значна сума, однак працівники фірми самі зняти вказану суму не можуть, оскільки це може помітити податкова інспекція. І тому, йому необхідно звернутись до банківської установи, з метою відкриття на своє прізвище рахунку, на який в подальшому буде перераховано певну суму, яку йому необхідно буде зняти та передати ОСОБА_2 Тоді ОСОБА_2 сказав йому, щоб він відкрив рахунок в банку «ВА Банк», та пояснив, які саме документи необхідні для відкриття рахунку. ОСОБА_2 його запевнив, що такі дії законні, і за виконану роботу він отримає 2000 грн. Після відкриття рахунку в банківській установі, він передав ОСОБА_2 реквізити відкритого в ВАТ «ВА Банк» рахунку, на що останній йому пояснив, що кошти будуть перераховані в останній день робочого тижня. 15.06.2007 приблизно о 18 год. він зустрівся з ОСОБА_2, який йому сказав, щоб наступного дня він був під банком вже о 9 год. ранку та чекав його дзвінка. Так, коли він знаходився в обумовлений час біля відділення банку «ВА Банк», приблизно о 10 год. 30 хв. йому зателефонував ОСОБА_2, та повідомив, що кошти перераховані, і йому потрібно зняти готівку в розмірі 45 тис. грн. Після отримання коштів в касі банку, він під банком дочекався ОСОБА_2, та передав йому зняті із свого рахунку кошти в розмірі 35 тисяч грн., за що ОСОБА_2 за виконану роботу заплатив йому 2000 грн., і вони розійшлись. (Т-1 а.с. 185-187).
Свідка ОСОБА_5, який був доставлений до суду, з огляду на його стан здоров'я не виявилось за можливе безпосередньо допитати, після чого було прийнято рішення про оголошення його показань, даних на досудовому слідстві та в судовому засіданні при розгляді цієї справи іншим складом суду.
В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_12 вказала, про те, що її син ОСОБА_5 з дитинства товаришує із ОСОБА_2, оскільки вони навчалися в одному класі, ОСОБА_2 має досить сильний вплив на її сина, а саме ОСОБА_5 слухає його, та робить все те, що він йому говорить. На даний час її син ОСОБА_5 знаходиться на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній психоневрологічній лікарні № 1, з діагнозом шизофренія. Їй відомо зі слів працівників міліції та сина про те, що її син - ОСОБА_5 відкрив розрахунковий рахунок, на який 16.06.2007 року було перераховано грошову суму приблизно 35 000 грн. Зі слів сина їй відомо, що відкрив він цей рахунок та зняв гроші на прохання ОСОБА_2, за що отримав 2000 грн. Вона була присутня при всіх допитах її сина на досудовому слідстві, на нього ніхто під час допитів ніякого тиску не вчиняв та не погрожував, показання ОСОБА_5 давав добровільно. ОСОБА_2 має вплив на її сина - ОСОБА_5 та останній робить все що той скаже, а тому вона проти їх спілкування. (Т-1 а. с. 237-238, т.4).
А тому з огляду на наведене суд визнає показання свідка ОСОБА_5 на досудовому слідстві (т.1 а.с.185-187) належними та допустимими доказами, оскільки у справі відсутні будь-які відомості про те, що ОСОБА_14 на час давання таких показань визнаний у встановленому законом порядку недієздатним чи обмежено дієздатним.
Крім того такі показання свідка ОСОБА_5 узгоджуються з іншими наявними доказами у справі, зокрема з показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_12, об'єктивними даними, що містяться зокрема у виписці по рахунку ПП «Неопол» за 16.06.2007 року, довідці ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», документах, що стали підставою для відкриття рахунку № НОМЕР_2, випискою по рахунку ПП «Неопол» за 16.06.2007 року, платіжним дорученням № 3230 від 16.06.2007 р.
Крім того винуватість ОСОБА_2 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_15, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, згідно яких останній повідомив, що він працював в ПП «Неопол». Влітку 2007 року на підприємство влаштувався на посаду системного адміністратора ОСОБА_2 За час роботи ОСОБА_2 він останнього неодноразово бачив на робочому місці бухгалтера, який здійснював якісь налаштування на комп'ютері бухгалтера. До робочого місця системного адміністратора, зокрема його комп'ютера, ніхто з працівників доступу не мав, крім того його комп'ютер захищений кодом. 16.06.2007 року він бачив як ОСОБА_2 сидів на своєму робочому місці та виконував якусь роботу за комп'ютером, приблизно між 9.30 та 11 год. йому та іншим працівникам, в яких були комп'ютери, від системного адміністратора прийшло повідомлення «вийти з програми 1-С та з мережі Інтернет». Такі повідомлення системний адміністратор відправляв за допомогою спеціальної програми. 16.06.2007 ОСОБА_2 залишив приміщення офісу в період часу між 11 та 12 год., після чого в офіс не повертався. В подальшому бухгалтер підняла в офісі паніку з приводу списання з рахунку підприємства грошових коштів;
-показаннями свідка ОСОБА_16, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, згідно яких він станом на червень 2007 року працював в ПП «Неопол» та його робоче місце було обладнане комп'ютером, доступ до якого має тільки він та системний адміністратор, так як в офісі існує правило, згідно якого всі комп'ютери захищені кодами, і користуватися комп'ютером може тільки та особа, за якою він закріплений. Системний адміністратор із свого робочого місця має можливість зайти по локальній сітці до його робочого комп'ютера, так як у нього були для цього всі необхідні коди доступу. Він бачив, як ОСОБА_2 досить часто сидів в кабінеті бухгалтера та здійснював якісь налаштування на її робочому комп'ютері. До робочого комп'ютера системного адміністратора доступу ніхто не мав, крім самого системного адміністратора. Щоб хтось у відсутності ОСОБА_2 працював на його робочому комп'ютері він не бачив, і це неможливо із тих причин, що комп'ютер ОСОБА_2 захищений кодом. 16.06.2007р., він бачив як ОСОБА_2 сидів на своєму робочому місці, приблизно між 9.30 та 11 год. йому та іншим працівникам, в яких були комп'ютери, від системного адміністратора прийшло повідомлення «вийти з програми 1-С та з мережі Інтернет». Такі повідомлення системний адміністратор відправляв за допомогою «Спікер фону», і тільки системний адміністратор мав можливість його відправити. 16.06.2007 ОСОБА_2 залишив приміщення офісу в період часу між 11 та 12 год., після чого в офіс не повертався. (Т-1 а. с. 213-219, т.4);
-показаннями свідка ОСОБА_17, даними ним під час судового слідства згідно яких, станом на червень 2007 року він працював в ПП «Неопол». Його робоче місце було обладнане комп'ютером. Всі комп'ютери були захищені кодами. Системний адміністратор із свого робочого місця мав можливість зайти по локальній сітці до кожного комп'ютера. Щоб хтось у відсутності ОСОБА_2 працював на його робочому комп'ютері він не бачив. 16.06.2007, прийшовши на роботу, він, звернувся до бухгалтера, щоб остання надала йому виписку по рахунку, при цьому остання повідомила, що виписку надати не може, так як відсутній зв'язок з банком, а саме не працює Інтернет. В цей момент він бачив, як за робочим комп'ютером бухгалтера сидів ОСОБА_2 та намагався налагодити зв'язок. Повернувшись до свого робочого місця, через хвилин 10-15 йому, та іншим працівникам, в який були комп'ютери, від системного адміністратора прийшло повідомлення «вийти з програми 1-С та з мережі Інтернет». Через певний час почали шукати системного адміністратора та з'ясувалось, що з розрахункового рахунку підприємства зникли грошові кошти. (Т-1 а. с. 206-212, т.4);
-показаннями свідка ОСОБА_18, даними ним на досудовому слідстві та в судовому засіданні, згідно яких останній повідомив, що працював на посаді головного бухгалтера в ПП «Неопол». Так, 16.06.2007 р., коли він знаходився на своєму робочому місці, приблизно о 14:30 йому повідомила бухгалтер ОСОБА_4 про те, що з рахунку ПП «Неопол» в 10:19 було перераховано кошти у сумі 35047,00 грн. на розрахунковий рахунок, що належить ОСОБА_5, з призначенням платежу - плата за послуги ремонту офісу згідно Договору. Однак, даний платіж Керівництво не здійснювало, та такого Договору взагалі не існує. Крім того, цього ж дня, приблизно в 9 год. 10 хв. ОСОБА_2, який займав посаду системного адміністратора на ПП «Неопол», повідомив, що Інтернет та система «Клієнт-Банк» не працюють з вини організації, що надає послуги Інтернет. 16.06.2007 станом на початок робочого дня, на рахунку ПП «Неопол» рахувалась сума 35963,32 грн., і тому ОСОБА_2 не мав можливості перерахувати більшу суму, ніж була на рахунку підприємства, і тому ОСОБА_2 перерахував суму в розмірі 35047,00 грн. (Т-1 а. с. 183-184, т.4);
- показаннями свідка ОСОБА_8, даними нею на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засіданні на підставі ст.306 КПК України, згідно який вона працюючи на ПП «Неопол» на посаді менеджера по персоналу, від імені підприємства подала оголошення в спеціалізовані журнали та на сайти про відкриту вакансію системного адміністратора на ПП «Неопол». В подальшому їй почали телефонувати претенденти на посаду, також вони присилали по електронній пошті свої резюме з якими вона ознайомлювалась, після чого призначала бажаючим зустріч для проведення співбесіди. Таких резюме прийшло приблизно 20 штук, одним із таких претендентів був ОСОБА_2, якого і було запрошено на співбесіду. З усіх осіб, котрі направили свої резюме, на співбесіду було запрошено приблизно шість осіб. Серед вказаних осіб також був запрошений по телефону особисто нею ОСОБА_2 Співбесіду із ОСОБА_2 проводила особисто вона та їй здалось, що він найбільш компетентний. Про прийняте рішення вона доповіла фінансовому директорові ПП «Неопол» ОСОБА_7 та директорові ОСОБА_13, які з її рішенням погодились. 12.06.2007 року ОСОБА_2 на загальних зборах колективу було представлено колективу підприємства як нового системного адміністратора, того ж дня, йому було роз'яснено функціональні обов'язками системного адміністратора. При оформленні ОСОБА_2 на посаду системного адміністратора, він їй надав оригінал свого паспорту, ідентифікаційний код та трудову книжку, з яких було виготовлено копії, також ОСОБА_2 написав заяву про зарахування його на посаду системного адміністратора, що стала підставою для підписання наказу № 41-2/ВК від 12.06.2007, згідно якого ОСОБА_2 прийнято на стажування на посаду системного адміністратора з 12.06.2007. Після призначення ОСОБА_2 на посаду системного адміністратора, вона особисто надала ОСОБА_2 для роботи робочий стіл попереднього системного адміністратора, його робоче місце розташоване в загальному залі, на робочому столі ОСОБА_2 був комп'ютер, поряд був розміщений сервер всього підприємства. Згідно існуючих правил на підприємстві, доступ до робочого комп'ютера ОСОБА_2 мав тільки він, так як комп'ютер системного адміністратора був захищений кодом. Особа на ім'я ОСОБА_5 не відома, вперше почула вказане прізвище, даної особи, коли стало відомо що на рахунок вказаної особи перераховано кошти з ПП. «Неопол».(Т-1 а. с. 227-232);
Крім показань свідків винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується даними, що містяться в протоколах слідчих дій, а саме:
-даними, що містяться в протоколі очної ставки між свідком ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_2 в ході якої ОСОБА_7 дав показання аналогічні своїм показанням в якості свідка. (Т-2 а. с. 76-81).
-даними, що містяться в протоколі очної ставки між свідком ОСОБА_19 та обвинуваченим ОСОБА_2 в ході якої ОСОБА_19 дала показання аналогічні своїм показанням, які давала раніше в ході допиту як свідка. (Т-2 а. с. 88-93).
-даними, що містяться у висновку експертизи об'єкту інформації № 124 від 27.12.2007 року, згідно яких на жорсткому диску s/n S00MJ10Y412298 80GB виявлено програму Keyboard Guardian - клавіатурний шпигун. За допомогою даного програмного продукту можна записувати натискання кожної клавіші. Маючи повний необмежений доступ до всіх мережевих ресурсів користувачів, за допомогою програмного продукту Keyboard Guardian системний адміністратор ОСОБА_2 мав змогу отримати пароль для входу у систему клієнт-банк; На досліджуваному жорсткому диску у папці C:FilesSpy Monitor виявлено також: програмний продукт RealSpy Monitor, який відноситься до розряду програм-шпигунів. За його допомогою у спеціальному лог-файлі записуються всі дії користувача, які він здійснює за комп'ютером: які клавіші були натиснуті, які програми були завантажені та використовувались, з якими документами здійснювалась робота, повідомлення, що надійшли та були відправлені з Інтернет-пейджерів AOL, ICQ, MSN, AIM, Yahoo Messenger. Крім того, всю дану інформацію ідентифікований програмний продукт може приховано пересилати по протоколу FTP или або електронній пошті. Таким чином, виявлене на досліджуваному жорсткому диску програмне забезпечення надає змогу отримати парольний доступ до системи здійснення електронних платежів клієнт-банк; З робочого місця системного адміністратора, маючи повний необмежений доступ до всіх мережевих ресурсів користувачів, системний адміністратор ОСОБА_2 мав повний доступ до інформаційних баз автоматизованого бухгалтерського обліку ПП «Неопол»; На жорсткому диску досліджуваного системного блоку у папці «Избранное» виявлено ярлик з посилання на систему Інтернет-банкінга банку «ВАБанк»; Системним адміністратором використовувався програмний продукт PGP -системного криптографічного шифрування даних; На жорсткому диску досліджуваного системного блоку у папці C:FilesIP Platinum розміщено програмний продукт Hide IP Platinum. Даний програмний продукт дозволяє приховати реальну IP-адресу, а також будь-які інші приватні дані У Журналі безпеки операційної системи Windows XP (журнал подій) інформація відсутня (знищена), системний журнал - пошкоджено; у папці «ІНФОРМАЦІЯ_5» виявлено інформацію щодо реєстрації пейджерів та сертифікатів Інтернет-банкінгу; Згідно листа за №28/2430 від 11 липня 2007 року, отриманого від ВА Т «ВіЕйБі Банк» засобами системи клієнт-банк з розрахункового рахунку №2600730017907 у Першій Київській філії ВАТ «ВіЕйБі Банк», який належить ПП «Неопол», було перераховано суму у 35047,00 гри. на користь фізичної особи ОСОБА_5. Даний платіж: було здійснено 16.06.2007 року о 09:59, а відправлено о 10:02. IP-адреса відправника - 194.29.60.41. Згідно листа за №249/АО від 19.07.2007 року Інтернет-провайдером повідомлено, що ІР-адреса 194.29.60.41 належить ПП «Неопол». МАС - адреса мережевої плати, яка входить до складу комплектації системного блоку, з якого був здійснений вихід: 00:a0:c9:9a:ef:0d. У тимчасових файлах COOKIS мається інформація про те, що 16.06.2007 о 09 год. 26 хв. користувачем «ІНФОРМАЦІЯ_4» був здійснений вхід на офіційну сторінку у мережі Інтернет за адресою www.vabank.com, що опосередковано підтверджує той факт, що 16.06.2007 користувач «ІНФОРМАЦІЯ_4» міг здійснити дії із системою електронних платежів клієнт-банк, використовуючи можливі отримані раніше паролі. (Т-1 а. с. 92-99).
Іншими письмовими матеріалами, а саме:
Даними, що містяться в заяві головного бухгалтера ПП «Неопол» ОСОБА_18, згідно яких останній повідомив ДДСБЕЗ МВС України про факт несанкціонованого списання 16.06.2007 року з рахунку ПП «Неопол» грошових коштів в розмірі 35047 грн., висловивши підозри щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення вказаних дій (т.1 а.с.36).
Даними, що містяться у виписці по рахунку ПП «Неопол» за 16.06.2007 року, з якої вбачається, що з рахунку ПП Неопол» 2600730017907 16.06.2007 року було перераховано на рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_5 грошову суму в розмірі 25047 грн., як оплата за ремонт офісу зг. Договру № 34 від 03.02.2007 року. (т.1 а.с. 37-38).
Даними, що містяться в наказі ПП «Неопол» № 41-2/ВК від 12.06.2007 року, згідно яких ОСОБА_2 згідно даного наказу призначено на стажування на посаду системного адміністратора ПП «Неопол» (т.1 а.с.55).
Даними, що містяться в довідці ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про те, що за платіжним дорученням № 3230 від 16.06.2007 з призначенням платежу «Плата за послуги ремонту офісу зг. Дог. « 34 від 03.02.07р. без ПДВ» з рахунку ПП «Неопол» № 2600730017907 на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 35047,00 грн. Операційна обробка платіжного доручення відбулась о 10 год. 02 хв. (Т-1 а. с. 56).
Даними, що містяться в довідці ЗАТ «Персональні міські комунікації» згідно яких, за статичною ІР-адресою 194.29.60.41, яка надана ПП «Неопол», 16.06.2007 зафіксовано трафік розміром 0.753 Гб., згідно додатку з ІР-адреси №194.29.60.41, яка присвоєна ПП «Неопол» 16.06.2007 через захищений порт (443), який використовується для з'єднання по мережі Інтернет з банківськими установами був вихід та з'єднання з ІР-адресою 212.35.161.35 який присвоєний ВАТ «ВіЕйБіБанк», трафік 12378 байт. (Т-1 а. с. 59-63, 158-159).
Даними, що містяться у висновку спеціаліста № 81 від 20.07.2007 року, згідно яких, 16.06.2007 року о 09.26. користувачем ІНФОРМАЦІЯ_4 був здійснений вхід на офіційну систему у мережі Інтернет за адресою www.vabank.com, що опосередковано підтверджує той факт, що 16.06.2007 користувач ІНФОРМАЦІЯ_4 міг здійснити дії із системою електронних платежів клієнт-банк, використовуючи можливі отримані раніше паролі (Т-1 а. с. 65-71).
Даними, що містяться в документах вилучених у ВАТ «ВІЕЙБІ Банк» МФО 321637, з яких вбачається, що розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 відкрито ОСОБА_5 та містяться дані щодо обслуговування рахунку (Т-1 а. с. 130-140).
Даними, що містяться у виписці по рахунку ПП «Неопол» за 16.06.2007 року, з який вбачається рух коштів по розрахунковому рахунку ПП «Неопол» за 16.06.2007 року, в тому числі щодо здійснення платежу з рахунку ПП Неопол» 2600730017907 16.06.2007 року на рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_5 в розмірі 25047 грн., як оплата за ремонт офісу зг. Договору № 34 від 03.02.2007 року. (Т-1 а. с. 155).
Даними, що містяться в копії платіжного доручення № 3230 від 16.06.2007 року, що мітять інформацію про переказ грошових коштів з розрахункового рахунку ПП «Неопол» (ЄДРПОУ 25635900) № 2600730017907 в розмірі 35047 грн. на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2 (Т-1 а. с. 181);
та іншими зібраними у кримінальній справі доказами.
Суд, не бере до уваги дані, що містяться в листах наданих стороною захисту на запит адвоката ОСОБА_1 з ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» від 30.10.2009 року № 7121 та за № 06/4426 без дати, з огляду на те, що захисником не надано самі запити, з яких можливо було б з'ясувати питання, яка саме інформація запитувалась, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості об'єктивно оцінити дані, що містяться в цих листах. Крім того інформація, що містяться вказаних листах не спростовує пред'явлене обвинувачення ОСОБА_2, оскільки в них не конкретизовано, якого саме періоду часу вони стосуються та до якого періоду часу відноситься наявна в них інформація, яка в ньому викладена.
Крім того, суд не бере до уваги дані висновку спеціаліста від 25 січня 2010 року, на підставі запиту №7 адвоката ОСОБА_1, долученого до справи, визнаючи їх неналежним доказом з огляду на те, що ОСОБА_2 органом досудового слідства не інкримінується встановлення будь-яких шпигунських програм на комп'ютери ПП «Неопол», а тому наявні інформація не стосується суті пред'явленого останньому обвинувачення, окрім того даний висновок є недопустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням встановленого процесуального порядку збирання доказів у кримінальній справі.
Також суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_5 т.1 а.с.192-194, 195-197, щодо того, що він від показів, даних по кримінальній справі відмовився, та показав, що ОСОБА_2 оговорив, крім того щодо його нібито особистого знайомства з ОСОБА_7, виконанням вказівок останнього щодо заволодіння грошовими коштами ПП «Неопол» та наявністю змови з останнім щодо того, щоб виставити винним ОСОБА_2 у причетності до заволодіння грошовими коштами.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що такі показання її син ОСОБА_5 дав в результаті впливу на нього ОСОБА_2 Оскільки її син, в силу своєї хвороби (хворіє на шизофренію) являється безвольною людиною, яка піддається сторонньому впливу, про що ОСОБА_2 достовірно відомо.
Окрім того такі показання свідка не узгоджуються з жодними наявними у справі та дослідженими судом доказами та судом розцінюються, як виконання ОСОБА_5 вказівок ОСОБА_2, з приводу дачі таких показань.
Показання підсудного щодо невизнання своєї вини, непричетності до вчиненого, намагання всіх оточуючих його підставити, є нелогічними та такими, що не узгоджуються з жодними доказами дослідженими у судовому засіданні, судом сприймаються критично та розцінюються як намагання ухилитись від кримінальної відповідальності та передбаченого законом покарання за вчинене.
Крім того про намагання ухилитися від кримінальної відповідальності свідчить також поведінка підсудного протягом всього розгляду справи в суді як попереднім складом суду так і даним складом суду, зокрема, усвідомлюючи, що по справі зібрані неспростовні докази його причетності до інкримінованих йому діянь, підсудним вживались заходи для затягування розгляду даної справи, що виражалося в систематичних неявках в судові засідання захисника, при цьому захисником суду не надавались документи підтверджуючі поважність причин такої неявки, без участі якого підсудний відмовлявся проводити судові засіданні, у впливі на свідка ОСОБА_5, щодо дачі останнім показань вигідних підсудному при цьому ОСОБА_2 достовірно відомо було про психічний стан здоров'я свідка.
Таким чином, всебічно, повно і об'єктивно розглянувши всі обставини справи в їх сукупності, з дотриманням ст.75 КПК України 1960 року, оцінивши зібрані у справі та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у пред'явленому йому обвинуваченні та кваліфікує його дії за ч.3 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; за ч. 1 ст.200 КК України, як підробка документів на переказ грошових коштів; за ч.2 ст.361 КК України, як несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, що призвело до підробки інформації та заподіяло значної шкоди.
Таку кваліфікацію дій підсудного суд вважає правильною та вірною, а тому доводи з даного приводу підсудного є надуманими.
Так, виходячи з диспозиції ч.3 ст.190 КК України відповідальність за даною нормою настає у разі використання електронно-обчислювальної техніки для неправомірного заволодіння чужим майном, коли винна особа здійснює викрадення шляхом обману. Обман при вчиненні даного злочину може виразитись у застосуванні програмних засобів, які дають змогу винному будь-яким чином (шляхом відшукання цифр, паролів, тощо) здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка зберігається чи обробляється в автоматизованих системах, щоб ввести в оману автоматизовану систему і видати себе за того, хто має право в ній працювати і здійснювати відповідні операції ( «за свого»). Проникнувши у такий спосіб до відповідної електронної системи, винний, здійснює ті чи інші операції, як це робив би той, хто має на це право. Суть шахрайського обману при цьому залишається незмінною, з тією лише особливістю, що реалізується він за допомогою використання електронно-обчислювальної техніки, що потребує наявності відповідних знань, рівня підготовки, навичок.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік підсудного, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Зокрема судом враховуються наступні обставини, а саме те, що підсудний ОСОБА_2, раніше не судимий, вчинив сукупність злочинів, серед яких є тяжкі злочини, має позитивні характеристики з місця проживання, займається суспільно-корисною працею має на утриманні матір пенсійного віку, яка являється інвалідом другої групи.
Судом не встановлено обставин, які б обтяжували чи пом'якшували покарання підсудного.
Наведене вище на переконання суду дає підстави призначення підсудному покарання в межах санкцій ч.3 ст.190; ч.1 ст.200; ч.2 ст.361 КК України та слід визначити остаточне покарання на підставі ст.70 КПК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення підсудним нових злочинів.
Крім того, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.200 КК України в редакції, яка діяла на день вчинення ОСОБА_2 даного злочину, а саме станом на червень 2007 року, з огляду на положення ст.5 КК України « Зворотня дія закону про кримінальну відповідальність» відноситься до злочину невеликої тяжкості.
Відповідно до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.
Враховуючи, що підсудний своєї винуватості у вчиненні інкримінованого діяння за ч.1 ст. 200 КК України не визнавав, однак суд дійшов висновку про доведеність його винуватості за вчинення даного злочину та про необхідність визнання його винним у вчиненні даного злочину, то призначивши підсудному покарання за вчинення даного злочину на підставі ч.5 ст. 74 КК України, слід звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання.
При цьому, виходячи з характеризуючих даних про особу підсудного, те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, злочин вчинив вперше, враховуючи його посткримінальну поведінку, а саме те, що з моменту вчинення даних злочинних дій інших злочинів підсудний не вчинив, працює, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, а тому вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням і іспитовим строком, на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст.76 КК України.
Враховуючи, що по справі не встановлено як на досудовому так і під час судового слідства програмних та технічних засобів, за допомогою яких вчинено несанкціоноване втручання, які б були власністю підсудного, а тому такий вид спеціальної конфіскації, передбачений санкцією ч.2 ст.361 КК України, судом до ОСОБА_2 не застосовується.
Цивільний позов, заявлений ПП «Неопол», слід задовольнити як такий, що є доведеним в повному обсязі.
Речові докази слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.
З підсудного слід стягнути судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ст.ст. 323, 324 КПК України ( в редакції 1960 року), суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190; ч.2 ст.361; ч.1 ст.200 КК України, і призначити йому покарання:
за ч.3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
за ч.2 ст.361 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, з позбавленням права обіймати посаду системного адміністратора у підприємствах установах організаціях всіх форм власності строком на 1 рік;
за ч.1 ст. 200 КК України у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
На підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за ч.1 ст.200 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити до відбуття ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посаду системного адміністратора у підприємствах установах організаціях всіх форм власності строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 роки.
Зобов'язати на підставі п. 2,3,4 ст. 76 КК України ОСОБА_2 без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речові докази:
- жорсткий диск p/n: 0833J1FY413951, s/n: s00MJ10Y412298, 80 Gb переданий на зберігання до камери схову ГУМВС України в м. Києві (Т-1, а.с.123, 151)- передати на зберігання ТОВ «НЕОПОП» ;
- документи, які стали підставою для відкриття та обслуговування рахунку № НОМЕР_2, який відкритий на прізвище ОСОБА_5, та які були вилучені та оглянуті 11.12.07 в ході проведення виїмки в ВАТ «ВІЕЙБІ Банк» у м. Києві, МФО 321637, залишити в матеріалах кримінальної справи (Т-1, а.с.128-141);
- дискети формату 3,5 дюйма у кількості 130 штук, диски для лазерних систем зчитування формату CD та DVD у кількості 38 штук, та пакет з фрагментами корпусів дискет та диску для лазерних систем зчитування, знищити (Т-1, а.с.150, 151);
- виписку по рахунку № 2600730017907 ПП «Неопол» за 16.06.2007, залишити в матеріалах справи (Т-1, а.с.155-156);
- посадову інструкцію системного адміністратора ПП «Неопол» ОСОБА_2, та платіжне доручення № 3230 від 16.06.2007, на перерахунок коштів з розрахункового рахунку ПП «Неопол» № 2600730017907 в розмірі 35047 грн. на рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2, з призначенням платежу, плата за послуги ремонту офісу згідно договору № 34 від 03.02.07, залишити в матеріалах кримінальної справи (Т-1, а.с.180-182);
- резюме ОСОБА_2, залишити в матеріалах кримінальної справи (Т-1, а.с.169-171).
З ОСОБА_2 стягнути судові витрати за проведення криміналістичної експертизи № 24/ікт від 02.03.2009р. в розмірі 1117,93 грн. та за проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 23/ікт від 02.03.2009р. в розмірі 58,84 грн.
Цивільний позов ПП «Неопол» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «Неопол» матеріальну шкоду в розмірі 35047 (тридцять п'ять тисяч сорок сім )грн.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.
Суддя