Семенівський районний суд Полтавської області
13.09.2013 547/1084/13-ц
Провадження по справі № 2/547/417/13
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді - Халявки В.І.,
при секретарі - Козулі Н.П.,
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до районного суду з позовом, в якому вказувало, що в липні 2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Комерційний банк «Дельта»,правонаступником якого є позивач, було укладено кредитний договір, згідно з яким банк відкрив відповідачеві рахунок, випустив та надав платіжну картку, ПІН-код та здійснював обслуговування відповідача на умовах, викладених у Тарифному пакеті VISA Класичний за тарифами, викладеними Правилах здійснення операцій за картковими рахунками. Банк виконав умови кредитного договору - відкрив відновлювану кредитну лінію та на день укладання кредитного договору встановив ліміт у розмірі 5961 грн 81 коп. Позивач вказував, що відповідач ОСОБА_1 не виконав умов кредитного договору, та станом на 20 квітня 2013 року допустив заборгованість за кредитним договором у розмірі 19168,88 грн.
Позивач просив постановити рішення про стягнення вказаної заборгованості та судових витрат по оплаті судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково та пояснив, що готовий погасити заборгованість у розмірі 5860,62 грн, що складає тіло кредиту. Всі заборгованості він не має змоги погасити бо має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. До того ж вважає, що банк діяв недобросовісно. Кредитну картку йому заблокували ще у 2008 році і тому він кредитними коштами не користування.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази, вважає, що в позові слід відмовити з таких підстав.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем 17 липня 2007 року було укладено кредитний договір № 005-16992-170707, згідно з яким банк відкрив відповідачеві картковий рахунок в національній валюті України -гривні, випустив та надав йому платіжну картку і ПІН-код, встановив ліміт кредитної лінії та обслуговував відповідача на умовах тарифного плану VISA Класичний.
Порядок погашення заборгованості визначено в п.2.5 кредитного договору.
Згідно з п. 4.2 Договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відмовляючи в задоволенні позову суд виходить з такого.
Відповідно до ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.
За загальним правилом (ч.3 ст. 267 ЦК України) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Згідно з п.7 ч.13 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Отже, не зважаючи на те, що відповідачем не заявлено про застосування позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати положення закону про позовну давність виходячи із приписів Закону України «Про захист прав споживачів».
Зазначення в п.4.2 кредитного договору про те, що дія кредитного договору закінчується після повного виконання сторонами зобов'язань суперечить правовій природі інституту позовної давності, що урегульоване главою 19 ЦК України та положеннями параграфів 1 та 2 глави 71 ЦК про строковість позики та банківського кредиту.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем (а.с.13), вбачається, що ОСОБА_1 останній раз здійснив погашення кредиту у розмірі 335 грн 16 грудня 2009 року. Починаючи від цієї дати і до квітня 2013 року відповідачем жодної проплати не здійснено.
Таким чином трирічний строк позовної давності сплив ще 17 грудня 2012 року.
Зважаючи на дату звернення до суду 01,08,2013 року позов подано поза межами трирічного строку.
Позивачем надано копію ухвали судді Автозаводського районного суду від 31 січня 2013 року про повернення позовної заяви банку для подання до належного суду. Із описової частини ухвали вбачається, що у січні 2012 року позивач звернувся до цього суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом.
Із тексту ухвали та її реквізитів вбачається (номер справи та номер провадження), що позовна заява надійшла до суду в 2013 році, а дата надходження в ухвалі січень 2012 року вказана помилково, тобто йдеться про опечатку.
Отже говорити про переривання перебігу позовної давності в розумінні ст.. 264 ЦК України підстав немає.
Керуючись ст..ст. 10,11,60,212-214 ЦПК України, ст..ст. 256,257,261,267 ЦК України, ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.31 Постанови пленуму ВССУ від 30,03,2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,
В позові Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити через сплив позовної давності.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів шляхом подання апеляційної скарги.
Головуючий - підпис
З оригіналом - згідно
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області ОСОБА_2
Повний текст виготовлено 19,09,2013 року.