Справа № 548/325/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3563/2013
Головуючий у 1-й інстанції Коновод О.В.
Доповідач Прядкіна О. В.
04 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Прядкіної О.В.
Суддів: Пилипчук Л.І.,Панченка О.О.
При секретарі: Нестеренко А.М.
За участю: ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представників відповідача - Вітряк А.М., Оніщенко Н.Ю.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трубайцівський"
на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі СВК) "Трубайцівський" про стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди особам, що втратили годувальника, -
У лютому 2013р. позивачі звернулись до суду з зазначеним позовом. Вказували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на роботі в колгоспі ім.Калініна загинув їх батько, що підтверджується відповідним актом. Однак правонаступник колгоспу - СВК "Трубайцівський" не здійснював виплат чи допомог у зв"язку із втратою годувальника. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 187223 грн. виплат по втраті годувальника та 20тис. моральної шкоди. ОСОБА_2 просила стягнути на свою користь 204310грн. таких виплат та 25 тис. моральної шкоди та 165 620 грн. одноразової допомоги на сім"ю.
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2013 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Трубайцівський», треті особи відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Семенівському та Хорольському районах Полтавської області, територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Хорольської філії про стягнення заборгованості по відшкодуванню шкоди особам, що втратили годувальника задоволено частково.
Стягнуто з СВК «Трубайцівський» Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 24363,69 грн. страхових виплат пов'язаних з втратою годувальника за період з 19.06.1991 року по 29.04.2004 року, 19163,28 грн одноразової допомоги.
Стягнуто з СВК «Трубайцівський» Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 - 38045,11 грн. страхових виплат пов'язаних з втратою годувальника за період з 19.06.1991 року по 31.08.2007 року, 19163,28 грн. одноразової допомоги.
Стягнуто з СВК «Трубайцівський» Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 95816,42 грн. одноразової допомоги на сім'ю.
Стягнуто з СВК «Трубайцівський» Хорольського району Полтавської області на користь держави 1965,51 грн. судового збору.
Стягнуто з СВК «Трубайцівський» Хорольського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 1958,40 грн. судових витрат пов'язаних з проведенням судової економічної експертизи.
Рішення оскаржив Сільськогосподарський виробничий кооператив "Трубайцівський", який в апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачі є дітьми ОСОБА_6, який працював на посаді старшого техніка електрика колгоспу ім. Калініна с. Трубайці Хорольського району ( а.с. 9,11).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві (а.с. 20-21), з п.13 якого вбачається, що зазначений випадок стався з вини, як головного інженера колгоспу, який не забезпечив безпечних умов праці, так і безпосередньо потерпілого.
Таким чином, наявна спільна вина адміністрації колгоспу ім. Калініна і потерпілого ОСОБА_6
Заперечення відповідача стосовно змісту акту по формі Н-1 не підтверджені належними та допустимими доказами.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд стягнув з відповідача одноразову допомогу на користь кожного з позивачів та 95816,42 грн. одноразової допомоги на сім'ю.
Вірно вказавши в рішенні суду про те, що на день нещасного випадку, коли був смертельно травмований ОСОБА_6, діяли норми постанови Ради Міністрів СРСР №690 від 3 червня 1984р., якою затверджені Правила відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, завданої робітникам та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням трудових обов"язків та Інструкція по застосуванню цих правил, затверджена постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальних питаннях і Президиума ВЦСПС від 13 лютого 1985 р. N 50/П-2, однак при цьому районний суд не звернув увагу на те, що зазначеними правилами не передбачено виплата одноразової допомоги.
З огляду на це, рішення суду в частині стягнення з СВК "Трубайцівський" сум одноразової допомоги на користь позивачів та на сім'ю підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог в цій частині.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування страхових виплат пов'язаних з втратою годувальника, то слід виходити з положень п.5 зазначених Правил про те, що в разі загибелі потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого чи ті, що на момент смерті мали право на одержанні від нього утримання
Пунктом 9 цих же Правил встановлено, що особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі смерті годувальника (п.5), шкода відшкодовується в розмірі середньомісячного заробітку загиблого за відрахуванням долі, що припадала на нього самого і працездатних осіб, які перебували у нього на утриманні, однак не мали права на відшкодування шкоди.
При визначенні розміру шкоди вказаним особам зараховується пенсія, призначена у зв"язку з втратою годувальника.
Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду в Хорольському районі матері позивачів, які на час загибелі батька були неповнолітніми, з ІНФОРМАЦІЯ_1 виплачувалась пенсія у зв"язку із втратою годувальника ( а.с.238).
Однак КСП ім.Калініна, правонаступником якого стало СВК"Трубайцівський", не здійснювались виплати по випадку із загибеллю ОСОБА_6 за період в 1 січня 1993р. по 1 квітня 2001р. у зв"язку з відсутністю коштів в господарстві ( а.с.24).
Особова справа потерпілого передана СВК "Трубайцівський" до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Семенівському та Хорольському районах Полтавської області 31 липня 2008р. ( а.с.23).
Заявляючи позовні вимоги до СВК "Трубайцівський" ОСОБА_1 посилається на те, що навчався на денному відділенні Харківського електротехнікуму зв'язку в період з 01 вересня 2001 року по 29 квітня 2004 року(а.с. 10), а ОСОБА_2 навчалася в Кременчуцькому державному політехнічному університеті імені М.Остроградського з 01 вересня 2007 року по 30 червня 2011 року (а.с. 15), тобто відшкодування шкоди здійснюється до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення дітьми 23 років.
Питання відшкодування шкоди особами, які перебували на утриманні потерпілого з 1 липня 1993р. і до передачі справ до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві вирішується на підставі Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472.
Відповідно до п. 43 названих Правил якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, то ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому ст. 34 Закону України "Про оплату праці". Виплата суми відшкодування шкоди, яку своєчасно не одержав потерпілий чи особи, які мають на це право, провадиться за минулий час, але не більш як за три роки до подання заяви про відшкодування шкоди.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачі посилаються на висновки та розрахунки судово-економічної експертизи ( а.с.79-98).
Висновок вказаної експертизи відповідно до ст.147 ЦПК України не є обов»язковим і оцінюється колегією суддів за правилами, встановленими ст.212 цього Кодексу.
Виходячи з розрахунків судово-економічної експертизи, в основу якої покладено довідка про середню заробітну плату ОСОБА_6. від 13 вересня 2007 року, що дорівнює 375,07 крб. (313,83+855,20+181,88+245,00+279,42): 5= 375,07 крб.) (а.с.28), розмір відшкодування шкоди обчислюється тільки на дітей, які були на утриманні годувальника. Частина заробітку годувальника, що припадає на кожного члена сім'ї (дітей), що має право на відшкодування збитку, складе 119,02 крб. (357,07:3), на двох дітей буде 238,04 крб. (119,02х2).
При розрахунку шкоди зараховується пенсія в сумі 92,09крб.,призначена у зв"язку з втратою годувальника.
Частина заробітку годувальника, що припадає на двох дітей з 19 червня 1991 р. буде 145,95 крб. (238,04-92,09), на кожного з дітей складе 72,98 крб. (145,95:2).
З 01.01.1992 р. - 457,78 крб. (238,04х2,31)-92,09), на кожного із дітей складе 228,89 крб. (457,78:2).
На подальші розрахунки експертом застосовані відповідні постанови Кабінету Міністрів України, які передбачали перерахування розміру відшкодування у зв"язку з підвищенням тарифних ставок та окладів.
Відповідачем зазначені розрахунки відповідно до положень ст.ст.10,60 ЦПК України не спростовані.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги, що суми страхових виплат позивачам слід стягнути за минулий час, але не більш як за три роки до припинення права на такі виплати.
Згідно розрахунку експерта на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню страхові виплати, пов'язані з втратою годувальника за період з травня 2001р. по квітень 2004 року включно в сумі 9 313грн.37 коп., на користь ОСОБА_2 - за період з вересня 2004р. по серпень 2007р. включно 12 434 грн.21 коп. ( а.с.93-94, 97-98).
В задоволенні вимог позивачів про стягнення страхових виплат за період з 19 червня 1991р. слід відмовити, як таких, що заявлені поза межами передбачених п.43 Правил, а рішення суду скасувати в цій частині.
З відповідача також підлягає стягненню судовий збір в розмірі 210 грн. на користь держави.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що СВК "Трубайцівський" не є правонаступником колгоспу ім.Калініна, в якому відбувся нещасний випадок з ОСОБА_6, спростовується п.1.1 Статуту сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трубайцівський" Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого розпорядженням Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області № 86 від 14 березня 2000р., згідно якого встановлено, що СВК створений шляхом реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства ім.Калініна і є його правонаступником ( а.с.243-257).
Крім того, саме СВК "Трубайцівський" здійснював передачу в 2008р. особової справи ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Семенівському та Хорольському районах Полтавської області.
Статут СВК "Трубайцівський", затверджений зборами членів кооперативу 17.01.2013р., є новою редакцією статуту, зареєстрованого 14 березня 2000р.( а.с.192-204), як пояснив колегії суддів голова кооперативу Вітряк А.М., у зв"язку з викупом його засновниками у інших членів кооперативу вартості їх майнових паїв.
Рішення місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди є вірним і підлягає залишенню без змін в цій частині. Станом на час нещасного випадку з ОСОБА_6 були відсутні правові норми, які б передбачали здійснення таких виплат.
Вірно районний суд вирішив також питання щодо стягненню судових витрат на оплату вартості проведеної судово-економічної експертизи, які стягнуті з СВК "Трубайцівський" на користь ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Трубайцівський" задовольнити частково.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2013 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення на їх користь з СВК "Трубайцівський", одноразової допомоги, одноразової допомоги на сім'ю та сум страхових виплат, пов'язаних з втратою годувальника з 19.06.1991р. та судових витрат на користь держави 1965,51 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з СВК "Трубайцівський" на користь ОСОБА_1 страхові виплати, пов'язані з втратою годувальника за період з травня 2001р. по квітень 2004 року в сумі 9 313грн.37 коп., на користь ОСОБА_2 - за період з вересня 2004р. по серпень 2007р. в сумі 12 434 грн.21 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути СВК"Трубайцівський" судовий збір в розмірі 210 грн. на користь держави.
В іншій частині рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 02 вересня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий О.В. Прядкіна
Судді:
Л.І. Пилипчук
О.О. Панченко