Справа №437/9895/13к
18 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого- судді Попової О.М.,
при секретарі Ждановій Ю.П.,
за участю прокурора Веселовської А.Л.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду міста Луганська кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, 14.08.1980 року народженя, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
З травня 2013 року ОСОБА_2 працював в будівельної компанії «Ростан-буд», куди його запросив його знайомий ОСОБА_3, який працював там же прорабом. У зв'язку з чим ОСОБА_2 працював у бригаді ОСОБА_4 різноробочим. При цьому будь-яких договорів вони не заключали, конкретної суми оплати праці не обговорювали. Оплата залежала від об'єму роботи та виплачувалась по факту виконання.
Пропрацював декілька тижнів ОСОБА_2 вирішив більше на роботу не виходити, так як вирішив, що йому виплатили заробітну плату не в повному обсязі.
06.06.2013 року приблизно о 08.00 ОСОБА_2 прийшов до міста роботи на будівництво, яке знаходиться в районі кінно-спортивної бази м. Луганська для того щоб забрати заробітну плату, але не застав на місці ОСОБА_3, у зв'язку з чим він вирішив забрати 2 перфоратори, які знаходились у будівельному вагончику на території будівництва. ОСОБА_2 таємно зайшов у вагончик, узяв чорний пакет, в який положив 2 перфоратори (згідно гарантійного талону та довідки ФОП Петренко загальною вартістю 1899 гривень) та пішов на зупинку громадського транспорту «Луганська обласна клінічна лікарня». Після чого ОСОБА_2 приїхав на Центральний ринок м. Луганська, де продав раніше не знайомому чоловіку на ім'я Юрій перфоратори за 150 грн. 00 коп.
Таким чином ОСОБА_2 здійснив крадіжку майна на загальну суму 1899,00 грн.
ОСОБА_2 обвинувачення якому було пред'явлено в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, свою вину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, при цьому не відмовився від дачі показань.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України та проти цього не заперечували учасники судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що в постанові про притягнення його в якості обвинуваченого і протоколах його допитів на досудовому слідстві, всі обставини скоєння ним злочину вказані правильно, оскільки вказане, було насправді. Судом були оголошені його свідчення, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12013030050003898 на а.с. 35-36 з якими, обвинувачений погодився та підтримав їх в повному обсязі. Фактичні обставини й докази, які було зібрано по кримінальному провадженню не оспорював, крім того суду пояснив, що дійсно 06.06.2013 року приблизно о 08.00 він прийшов до міста роботи на будівництво, яке знаходиться в районі кінно-спортивної бази м. Луганська для того щоб забрати заробітну плату, але не застав на місці ОСОБА_3, у зв'язку з чим він вирішив забрати 2 перфоратори, які знаходились у будівельному вагончику на території будівництва. Він узяв чорний пакет, в який положив 2 перфоратори та приїхав на Центральний ринок м. Луганська, де продав раніше не знайомому чоловіку на ім'я Юрій перфоратори за 150 грн. 00 коп.
Окрім того, що обвинувачений визнав свою вину в повному обсязі, його провина підтверджується доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, які не оспорюються обвинуваченим.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведеною та дії ОСОБА_2 правильно слід кваліфікувати за ст. 185 ч.1 КК України, за ознаками таємне викрадення майна.
Обираючи вид та міру покарання суд, враховуючи характер суспільної небезпеки, злочину який скоїв ОСОБА_2, його віднесено законом до злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, що за місцем проживання характеризується з позитивного боку, визнання вини, щире каяття, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, обставини, обставини які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України - судом не встановлені.
Виходячи із приведених обставин, відношення обвинуваченого ОСОБА_2 до скоєного, суд вважає, що на даний час виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства та призначення покарання у вигляді штрафу в дохід держави, вважаючи, що даного покарання буде достатньо для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2
Речові докази - перфоратор «Кондор PRORESSIONAL» переданий на зберігання під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_5
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 800 гривень в дохід держави.
Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді - особисте зобов'язання - скасувати.
Речові докази - перфоратор «Кондор PRORESSIONAL» переданий на зберігання під гарантійну розписку потерпілому ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення надати обвинуваченому та прокурору.
Суддя: О.М. Попова.