Справа № 346/576/13- ц
01 листопада 2013 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
У складі: головуючого судді Димашка В.П.
За участі секретаря Гайової Г.Ф.
Позивача ОСОБА_1
Представника позивача ОСОБА_2
Відповідача ОСОБА_3
Представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Коломия цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні горищем, та стягнення моральної шкоди,
Позивач звернулася з позовом в якому просила зобов'язати ОСОБА_3 не чинити їй, ОСОБА_1 перешкод у користуванні горищем та зняти двері влаштовані у спільному коридорі 1-1.
Стягнути з ОСОБА_3 на її користь 5000 грн. моральної шкоди.
Вимоги мотивувала тим, що їй ОСОБА_1, на праві власності належить 1/4 частина будинку з господарськими будівлями по вул. Дорошенка, 6 в м. Коломиї, якій надано рішенням виконкому Коломийської міської ради № 181 від 24.06.2008 року адресний номер квартира № 1 і належить їй квартира на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30 червня 2009 року.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3.
Згідно договору про встановлення порядку користування частинами будинку в натурі посвідченого 29 серпня 1979 року в користуванні відповідача перебуває жила кімната позначена на плані 1-12, кухня 1-11, коридор 1-10, а також 1/3 частина коридору 1-1, а в її користуванні перебуває кімната 1-4, кухня 1-5, коридори 1- 6 та 1-7.
Відповідач у коридорі 1-1, що знаходиться в спільному користуванні співвласників, де влаштована сходова клітка, яка веде на мезонін та горище квартир № 1 та 2 встановив двері, які закриває на ключ, а тому вона не може вийти на горище, де зберігаються її речі, а також проходить на горище її димохід та димохід її сина.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
В той же час відповідач всупереч ст. 358 ЦК України без згоди інших співвласників, влаштував двері в коридорі 1-1. перекривши їй вихід на горище та доступ до димоходу.
Дати їй ключ від дверей відповідач не бажає, та вважає що він власник коридору 1-10 в якому є двері на її горище.
Коридор 1-10 знаходиться у відповідача у користуванні, а не у власності на підставі договору про встановлення порядку користування частинами будинку.
Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник самостійно може розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, ОСОБА_3 в натурі свою 1/4 частку не виділяв, а тому він не може самостійно розпоряджатися коридором 1-1 та 1-10. Коридор 1-10 це частина горища одноповерхового будинку на який настелено підлогу і який знаходиться над її квартирою № 1 та її сина квартирою № 2, з якого по одну сторону коридору вхід до приміщень мезоніну, а по протилежну сторону, вхід на горище кв. № 1 та кв. № 2, на який ведуть спільні сходи з коридору 1-1 на горище. Коридори 1-1 та 1-10 розділяють будинок на дві частини, що відповідає технічному плану будинку.
ОСОБА_3 може користуватися спільними коридорами, але тільки як коридором, а не ставити двері на сходах, меблі на коридорі 1-10, перегородки, чим загороджує прохід до її горища.
Працівники Коломийського відділу МВС неодноразово попереджували його про недопустимість таких дій і про відновлення нанесеної матеріальної шкоди квартирі № 2, де він проживав 25 років.
9 жовтня 2012 року вона хотіла зайти на горище, так як ОСОБА_3 довбав її стелю і сипалася в неї у квартирі штукатурка зі стелі та стін. Так як двері в коридор 1-1 були відчинені, то вона піднялася сходами в коридор 1-10, щоб подивитися чого сиплеться штукатурка. Вона побачила, що ОСОБА_3 довбе її стелю. Побачивши її, почав кричати щоб вона ішла геть та штовхати її з сходів і копав. При цьому спричинив їй тілесні ушкодження з приводу чого вона звернулася в Коломийський міськвідділ УМВС і з ОСОБА_3 проведено бесіду профілактичного характеру про недопущення ним неправомірних дій відносно неї, та винесено офіційне попередження про недопустимість насильства в сім'ї, а їй рекомендовано звернутися в суд в порядку приватного звинувачення.
4 січня 2013 року вона хотіла взяти перину, яка зберігається в неї на горищі, але відповідач закрив двері на замок і її не впустив, а став погрожувати. Це все відбувалося в присутності сусідки ОСОБА_5.
Таким чином з вини відповідача вона не може зайти на горище, розташоване над її часткою будинку, взяти необхідні речі та не може провести ремонтні роботи.
Та обставина, що відповідач встановив двері в коридорі і чинить їй перешкоди в користуванні горищем встановлено рішенням Коломийського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року, де значиться, що відповідач встановив двері, які зачиняє на ключ, а також може підтвердити свідок ОСОБА_5
Діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, вона не має доступу до горища, чим порушується її право власності. Вона зазнала моральних страждань у зв'язку із тим, що були сильні морози, а вона не могла взяти перину, так як відповідач не впустив її на горище. А пізніше взяв і викинув перину на вулицю, перина намокла і знищилася. Із-за такої поведінки відповідача їй спричинено моральну шкоду в сумі 5 000 гривень.
Позивач позовні вимоги підтримала, та пояснила, що у 1969 році розподілили користування майном, і вони так користувалися. 1-10 це є горище, другого поверху немає. На одній частині горища побудована одна його кімната і кухня. Відповідач перегородив дверима сходи які ведуть на горище. Стеля із дощок. Відповідач мав би зробити окремі сходи у свій мезонін. У мене сиплеться штукатурка, 09 жовтня 2012 року коли були відкриті двері вона побачила, що відповідач щось там довбав. Однак відповідач її виштовхав і вона покотилася по сходах. Вій її обзивав погрожував.
На горищі є її комин, і вона не може його обслуговувати, а також ремонтувати стелю своєї квартири, оскільки обсипається стеля. Іншого входу на горище немає. У неї на горищі є речі, якими вона не може користуватися.
Вона просила його, щоб він дав їй ключ, однак він відмовляє. 09 жовтня свідків не було. 04 січня 2013 року свідок ОСОБА_5. Вона має окремий вхід у свою квартиру, але іншого входу на горище немає. У коридорі 1-10 відповідач не має права класти меблі, оскільки вини є на стелі над її квартирою.
Договір співвласників спільного будинку про встановлення порядку користування частинами будинку в натурі не є належним чином зареєстрований а тому не дійсний, а згідно свідоцтва про право на спадщину встановлено тільки ідеальні частки.
Визнає те, що пропонувала ОСОБА_5 гроші за свідчення які їй були потрібні, однак це робила жартома.
Відповідач ОСОБА_3 позову не визнав, та пояснив, що позивач його не просила щоб він впустив її у квартиру. Позивач у 24.08. 2011 році самовільно зняла двері і понищила труби.
Двері на горищі почали замикатися тоді, коли позивач почала нищити його майно.
09 жовтня 2012 року він з позивачкою не конфліктував, тілесних ушкоджень їй не спричиняв, оскільки з 02 по 16 жовтня він знаходився на курсах підвищення кваліфікації, що підтверджується посвідченням. Профілактичних бесід з ним не проводили, а офіційного попередження йому з цього приводу не оголошували.
Двері у на сходовій клітці були постійно відколи він. Замок на двері він встановив, оскільки через ці двері вхід у його квартиру, доказом права власності є свідоцтво про право на спадщину, та договір, є рішення 2007 року. Вихід на горище може були влаштований для чого треба зробити сходи, із зовнішньої сторони будинку, або з квартири позивача.
Він їй у користуванні горищем не перешкоджає, ключ передати не може оскільки вона нищить його майно, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.09.2011 року.
Позивач зареєструвала свою частку і нею користується, ніякого відношення до його власності не має. Вона власник, а тому може обладнати собі вхід. Вона виділила частку із спільного майна, а вимагає ходити по коридору, який виділено йому а не їй.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що одного разу весною 2013 року прийшла до неї позивач, та попросила, щоб вона пішла з нею, так як їй треба зняти з горища перину, бо вона боїться, що відповідач буде її бити. Вона не повірила, що він може бити, але пішла. Коли вони прийшли, то позивач попросила, щоб відповідач зніс з горища перину, на що відповідач сказав, що немає проблем, але позивач зразу ж почала відповідача називати, ображати сопляком, байстрюком, він у відповідь її не ображав, а тільки сказав, що він син ОСОБА_6. Позивач взяла її до себе до хати, а коли вийшли з хати перина стояла на сходах під дверима. Через два дня до неї прийшла позивачка, і запитала, чи вона бачила у нього за плечима двері, але бесіди щоб він пустив позивачку на горище не було, і говорила що перина була на сходах у болоті. Вона відповіла позивачці, що перина у болоті не була, на що позивачка почала її обзивати свинею, підлою, та фальшивою. Позивач заставляла її говорити те, чого не було. Позивач не хотіла іти на горище, і не було такого, щоб відповідач її не пускав. Вона була у позивачки тільки один раз. Відповідач її ніколи не обговорює, а говорить що тільки не знає, що з позивачкою, його сестрою сталося. Позивач пропонувала за фальшиві свідчення гроші, та говорила що дасть більше як відповідач.
Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 18 грудня 1963 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є співвласниками по ? частині спадкового майна, після смерті свого батька ОСОБА_7, а саме будинку з господарськими будівлями що в м. Коломия по вул. Халтуріна (тепер Дорошенка), 6.
Згідно договору співвласників спільного будинку про встановлення порядку користування частинами будинку в натурі, підписаного співвласниками, та посвідченого нотаріусом Коломийської державної нотаріальної контори 29 серпня 1979 року, реєстровий № Д-389 встановлено наступний порядок користування частинами будинку в натурі;
В користування ОСОБА_8 переходить частина будинку, що складається з приміщень № 1-2, 1-3, 1/3 частина (1-1), жилою площею 18.0 кв.м., що відповідає ідеальній частині 25/100.
В користування ОСОБА_1 переходить частина будинку, що складається з приміщень
№1-7, 1-6, 1-5, 1-4, жилою площею 17.5 кв.м., що відповідає ідеальній частині 27/100.
В користування ОСОБА_9 переходить частина будинку, що складається з приміщень № 1-9, 1-8, 1/3 частина (1-1) жилою площею 13.6 кв.м., що відповідає ідеальній частині 22/100.
В користування ОСОБА_3 переходить частина будинку, що складається з приміщень № 1-10, 1-11, 1-12, 1/3 частина (1-1) жилою площею 18.0 кв.м., що відповідає ідеальній частині 26/100.
Позивач ОСОБА_1 на підставі рішення від 24.06.2008 року отримала свідоцтво про право власності на квартиру по вул. Дорошенка, (Халтуріна) 6 кв. 1, загальна площа 40.2 кв.м., житлова площа 18.0 кв.м., вказане свідоцтво видано взамін свідоцтва про право на спадщину №8945 від 18.12.1963 року.
Позивач просить зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні горищем, та зняти двері влаштовані у спільному коридорі 1-1.
Як вбачається з Договору співвласників спільного будинку про встановлення порядку користування частинами будинку в натурі, позивачу у користування коридор 1-1, та 1-10 не виділявся, а відповідачу виділено у користування 1/3 частина коридору 1-1, та коридор 1-10.
Двері, як вбачається з пояснень відповідача, чого не заперечувала позивач, влаштовані на сходовій клітці між коридорами 1-1, який на першому поверсі, та 1-10 який на мезоніні, з якого є вихід на горище.
Суд вважає безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на законі вимоги позивача, оскільки відповідач є власником частини будинку, і він не зобов'язаний віддавати ключі від своєї квартири позивачці, а двері влаштовані правомірно, оскільки вони є входом у його квартиру.
Той факт, що Договір співвласників спільного будинку про встановлення порядку користування частинами будинку в натурі не є зареєстрованим згідно вимог ст. 118 ЦК Цивільного Кодексу Української РСР не дає права позивачу для виходу на горище користуватися приміщеннями, які належать відповідачу.
В суді не знайшли підтвердження факти викладені у позовній заяві про те, що відповідач 04 січня 2013 року чинив перешкоди у користуванні горищем шляхом вчинення неправомірних дій, оскільки як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_5 позивач і не намагалася пройти на горище, та про те, що відповідач 09 жовтня 2012 року спричинив позивачу тілесні ушкодження, і по відношенню до нього було проведено бесіду профілактичного характеру та винесено офіційне попередження про недопустимість насильства у сім'ї.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що дії відповідача були правомірними, і відсутні підстави для задоволення позову також і в частині стягнення моральної шкоди.
На підставі наведеного, ст.ст. 319, 358, 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні горищем та зняти двері влаштовані у спільному коридорі 1-1, і стягнення з ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Коломийський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Суддя:
ОСОБА_10