Справа № 215/5130/13-к
1-кп/215/269/13
05.11.2013 року Тернівский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді Мельника Ю.П.
при секретарі Паращенко В.Д.
за участю прокурора Гаглоєва А.Д.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 в м.Кривому Розі кримінальне провадження № 42013040230000195 щодо кримінального правопорушення відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:
- 15.03.2004 року Орджонікідзевським районим судом м. Запоріжжя за ст. 15. З 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 15.02.2006 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 26.04.2006 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч.З КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
- 14.07.2008 року Вольнянським районним судом Запорізької області за с. 391 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі;
- 31.05.2011 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за с. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі;
- 29.11.2011 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ст. 187. ч2, 186 ч.2 КК до 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, відбуває покарання в Криворіжській установі виконання покарань з 09.03.2012 року, станом на 04.11.2013 року не відбута частина покарання складає 4 роки 11 місяців 1 день, мешкає м. Запоріжжя, провулок Смежний 5/2,
за ст.391 КК України,-
ОСОБА_1 відбуваючи покарання за вироком Запорізького районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2011 року на території Криворізької установи виконання покарань № 3 за адресою вул. Світла 2, що розташована в Тернівському районі м. Кривого Рогу, маючи на меті злісне не виконання законних вимог адміністрації, впродовж 2013 року злісно не виконував законні вимоги працівників КУВП № 3.
Так, 22.05.2013 року приблизно о 21.55 годині ОСОБА_1, знаходячись на території КУВП № 3 рухаючись з карцеру № 3 коридором до комори для отримання постільних речей не тримав руки за спиною, та на законні зауваження працівників адміністрації виконання покарань не реагував та вступив в суперечку з представниками адміністрації виконання покарань.
23.05.2013 року на протязі дня систематично порушував вимоги режиму утримання - не виконував обов'язки чергового по камері, вступав в між камерний зв'язок, пересувався за межами камери не тримаючи руки за спиною.
26.05.2013 року пересуваючись коридором корпусного відділення вступив в між камерний зв'язок шляхом вигуків та перекрикування з іншими засудженими.
Продовжуючи діяти на досягнення злочинного результату - злісної непокори законним вимогам працівників установи виконання покарань надати пояснення у письмовій формі за вказаними фактами не погодився, тим самим проявив злісну непокору законним вимогам адміністрації КУВП №3 та порушив вимоги ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та ст. 29 правил внутрішнього розпорядку КУВП №3, затверджених наказом за № 275 від 25.12.2003 року Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після чого було проведено внутрішню перевірку дій ОСОБА_1 та останній 01.06.2013 року був переведений до приміщення камерного типу для виконання покарання, яке йому було призначене згідно проведеної перевірки.
Після чого, відбуваючи покарання у вигляді поміщення до приміщення камерного типу та продовжуючи проявляти злісну непокору до законних вимог адміністрації КУВП № 3 отримав від адміністрації 6 стягнень за порушення режимних вимог.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 у пред'явленому йому звинувачені свою провину у скоєнні злочину повністю визнав та підтвердив обставини скоєння ним злочину, викладені у обвинувальному акті, запевнив суд, що буде виправлятись.
Учасники судового процесу не заперечують визнати недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини скоєння злочину стороною звинувачення та обвинуваченим у судовому засіданні не заперечувались, судом відповідно зі ст. 349 КПК України визнано доцільним при розгляді справи обмежитись допитом обвинуваченого, оглядом письмових матеріалів кримінального провадження та документів, які характеризують особистість обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорює фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не має сумнівів у добровільності його позиції.
Судом роз'яснено підсудному правила ст.349 ч.3-4 КПК України, про те, що в цьому разі він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого винним в кримінальному правопорушенні за ст. 391 КК України на ознаками злісної непокори законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому, суд враховує, що обвинувачений раніше судимий, злочин скоєно ним під час відбування покарання, вину у скоєнні злочину визнав, характеризується негативно - а.с.68-71, тому вважає, що покарання йому слід призначити у вигляді позбавлення волі з застосуванням вимог ст. 71 КК України.
Керуючись ст.ст.373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст. 391 КК України - один рік позбавлення волі.
На підставі ч.І ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком від 29.11.2011 року Заводського районного суда м. Запоріжжя та остаточно обрати ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5(п'ять) років 5 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Не обирати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з відбуванням ним покарання в Криворіжській установі виконання покарань.
Строк покарання рахувати з дня винесення вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку за виключенням підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися відповідно до положень ст.349 ч.3 КПК України.