Справа № 159/6416/13-ц
Провадження № 2/159/1538/13
м. Ковель 01.11.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А,
за участю секретаря Горішної Н.В
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1В звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2П про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 09.06.2004 року. Від спільного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 24.07.2004 р.н та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Позивачка вказує, що спільне життя з відповідачем не склалось, вони не можуть знайти спільної мови для вирішення сімейних проблем, фактичні шлюбні відносини між ними припинені. Сторони не ведуть спільного господарства, кожен живе своїм особистим життям. Вважає, що шлюб існує лише формально, сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а тому позивачка звернулась до суду та просить шлюб розірвати.
В попереднє судове засідання позивачка ОСОБА_1В не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, не заперечує проти постановлення судового рішення в ході попереднього судового розгляду.
Відповідач ОСОБА_2П в попереднє судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення та не заперечує проти постановлення судового рішення в ході попереднього судового розгляду.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Вимогами ч.4 ст.130 ЦПК України встановлено, що при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, передбаченому ст.174 ЦПК України. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно свідоцтва про одруження І-ЕГ №071431 виданого відділом РАЦСу Ковельського МУЮ Волинської області ОСОБА_2П 09.06.2004 року вступив в юридичний шлюб з ОСОБА_5В, про що зроблено відповідний запис №184.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 24.07.2004 р.н (свідоцтво про народження серії І-ЕГ №140724 від 03.08.2004 року) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії І-ЕГ №127720 від 12.10.2010 року).
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи ту обставину, що сторони, згідно поданих заяв, виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу, суд вважає недоцільним надавати подружжю термін на примирення.
Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 174 ч.4, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст.110, 112 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09.06.2004 року відділом РАЦСу Ковельського МУЮ Волинської області, зроблено відповідний актовий запис №184.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити «Строчук».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
ГоловуючаОСОБА_6