Справа № 159/5044/13-ц
Провадження № 2/159/1244/13
м. Ковель 28.08.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді АГЕЄВОЇ Є.О.
з участю секретаря КЛЕВЕЦЬКОЇ О.М.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що з відповідачем по справі перебувала в шлюбі, який розірвано на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду від 09.04.2013 року. Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Неповнолітня дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, а тому позивач просить стягувати з останнього в її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в сумі 1000 гривень щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав, викладених у заяві, прохає його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, вказав, що він надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів в сумі 400 гривень щомісячно.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження, сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Аліменти стягуються на корись того із батьків з ким проживає дитина.
Сторонами визнається та обставина, що малолітній син сторін ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з позивачем ОСОБА_1.
В судовому засіданні встановлено, що будь-яких домовленостей щодо сплати аліментів між сторонами не досягнуто, дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, а тому у ОСОБА_1 виникло право на звернення з даним позовом до суду.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу - визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі.
Статтею ст. 184 СК України визначено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1, 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказів того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини в сумі 1000 грн. щомісячно позивачка суду не надала.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не працює, має мінливий, нерегулярний дохід, тому вимоги позивача про стягнення з нього аліментів на утримання дитини саме в твердій грошовій сумі є обґрунтовані і не суперечать закону.
З врахуванням визначеного прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та необхідності задоволення особистих потреб коштами, аліменти, які будуть стягуватись з відповідача на утримання неповнолітнього сина слід визначити в сумі 500 грн. щомісячно.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 18, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, суд, -
Заявлений позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 12 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць в сумі 500 (п'ятсот) гривень допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_6