Справа № 159/6211/13-к
Провадження № 1-кп/159/275/13
м. Ковель 02.10.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням
судді Луньовоі Т.М.,
за участі секретаря - Бєлих Н.Б.,
прокурора - Гиричука В.Л.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальне провадження №42013020110000056 на підставі угоди про визнання винуватості стосовно обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, пенсіонерки, тимчасово безробітної, проживаючої за зареєстрованим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України такої, що не має судимості, - у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом обвинувачена ОСОБА_1 19 лютого 2013 року, близько 17.30 год., за місцем свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, умисно, з метою забезпечення повернення належної їй бензопили марки «Фореста», вчинила завідомо-неправдиве повідомлення про вчинення злочину, а саме повідомила оперуповноваженому СКР Ковельського МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 про викрадення невідомою особою належної їй бензопили марки «Фореста», хоча на момент написання протоколу-заяви про злочин достовірно знала про те, що з дозволу сестри обвинуваченої ОСОБА_3 вказану бензопилу взяв у тимчасове користування громадянин ОСОБА_4.
Продовжуючи свою злочинну діяльність обвинувачена ОСОБА_1 22 лютого 2013 року, у період з 09.00 год. до 10.00 год., з метою забезпечення повернення належної їй бензопили марки «Фореста», перебуваючи в кабінеті №421 Ковельського МВ УМВС України у Волинській області, розташованого по вул. Незалежності,119а в м. Ковелі Волинської області, будучи попередженою слідчим Ковельського МВ УМВС України у Волинській області капітаном міліції ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання, під час допиту в якості потерпілої по кримінальному провадженні по обвинуваченню громадянина ОСОБА_4, умисно дала завідомо неправдиве показання в тій частині, що їй не відомо хто міг викрасти належну їй бензопилу, хоча на момент допиту достовірно знала про те, що з дозволу її сестри ОСОБА_3 бензопилу взяв у тимчасове користування ОСОБА_4
Своїми умисними діями, які виразились у завідомо неправдивому повідомленні слідчому про вчинення злочину обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 383 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у дачі завідомо неправдивого показання, як потерпілою, під час досудового слідства, обвинувачена ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.1 ст. 384 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області юристом 3-го класу ОСОБА_6, якому на підставі ст.. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №42013020110000056 та підозрюваною у цьому провадженні ОСОБА_1 19 вересня 2013 року укладена угода про визнання винуватості.
За умовами вказаної угоди обвинувачена ОСОБА_1 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів передбачених ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України, а також зобов'язалась сприяти розслідуванню кримінальних правопорушень, у з'ясуванні всіх обставин, спрямованих на виявлення та припинення кримінальних правопорушень.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання: за ч.1 ст. 383 КК України у виді позбавлення волі на строк 1рік, за ч.1 ст. 384 КК України у виді арешту на строк 1 місяць. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинувачену від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного: відповідно до ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, віднесені до злочинів невеликої тяжкості. ОСОБА_3 покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.. 476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані матеріали кримінального провадження №42013020110000056, на предмет наявності скарг підозрюваного, поданих ним під час кримінального провадження.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст..ст.75,76 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Обвинувачена ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судових витрат у справі немає, запобіжний захід щодо обвинуваченої особи не обирався і підстав для обрання такого заходу на даний час суд не вбачає.
Керуючись ст.. 373,374, 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості від 19 вересня 2013 року у кримінальному провадженні №42013020110000056, укладену між прокурором Ковельської міжрайонної прокуратури Волинської області юристом 3-го класу ОСОБА_6 та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_1 затвердити.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України, призначивши узгоджене покарання:
за ч.1 ст. 383 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;
за ч.1 ст. 384 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75,76 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від покарання, якщо вона протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Речові докази у справі: оптичний носій інформації (диску), на якому містяться файли проведеного звукозапису судового засідання, копію протоколу-заяви ОСОБА_1, копію протоколу допиту в якості потерпілої ОСОБА_1 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити засудженій і прокурору.
Головуюча: Т.М.Луньова