донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.11.2013р. справа №908/2464/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Манжур В.В., Москальової І.В.
Секретар: Прожерін О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Городзінська М.М. по дов.;
від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промто Плюс», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2013р. у справі №908/2464/13 (суддя Дьоміна А.В.)
за позовом Приватного підприємства «Промто Плюс», м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя
про визнання права власності на майно
Позивач, Приватне підприємство «Промто Плюс», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя, про визнання за позивачем права власності на пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2шт., що знаходяться на відповідальному зберіганні у ВАТ «Вуглецевий композит».
Рішенням від 30.09.2013р. господарський суд Запорізької області відмовив позивачу у задоволенні заявленого позову у зв'язку з невірно обраним останнім способом захисту порушеного права. В обґрунтування висновку про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції також послався на те, що по-перше, позивачем не доведено обставин, визначених ст.392 ЦК України, крім того, згідно рішення господарського суду Запорізької області у справі №5009/683/12 у відповідача вже виник обов'язок передати позивачу давальницьку сировину - нитку вуглецеву у кількості 100кг, 13,2кг якої було використано відповідачем у вересні 2009 року для виробництва пластин УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2шт. Тобто, за висновком суду, у разі визнання за позивачем права власності на вказані пластини, відповідача буде подвійно зобов'язано передати позивачу як спірні пластини, так і 13,2кг нитки, з якої вони зроблені. Крім того, судом наголошено на приписах ч.1 ст.121 ГПК України в частині того, що у разі неможливості виконати рішення суду, особа має право захистити своє порушене право шляхом звернення до суду із заявою про зміну порядку чи способу його виконання.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач, Приватне підприємство «Промто Плюс», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що господарський суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність доказів висловлювання позивачем свого бажання на отримання у власність спірних плит, оскільки навіть за умови не отримання листа №135 від 24.04.2013р., відповідач мав отримати його разом з позовною заявою та іншими додатками. Крім того, за висновком скаржника, матеріалами справи підтверджено, що позивач є власником сировини, з якої виготовлені спірні пластини, а отже існують всі передумови виникнення права власності на рухому річ, створену шляхом переробки.
Заявник апеляційної скарги також посилається на те, що однією з причин відмови у позові було безпідставне, на його думку, посилання господарського суду на можливі наслідки того, що станеться в майбутньому, що само по собі суперечить приписам ст.84 ГПК України. А у спростування висновку суду про невірно обраний позивачем спосіб захисту та право позивача звернутись до суду в порядку ст.121 ГПК України апелянт посилається на те, що у квітні 2013р. ПП «Промто Плюс» вже зверталось до господарського суду Запорізької області з відповідною заявою, проте ухвалою від 24.04.2013р. у справі №5009/683/12 позивачу у задоволенні вказаної заяви було відмовлено. Викладене, на думку скаржника, свідчить про позбавлення судом законного права позивача на захист своїх порушених інтересів.
Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 22.10.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2009р. між ПП «Промто Плюс» (замовником) та ВАТ «Вуглекомпозит» (виконавцем) було укладено договір №2, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги з виготовлення продукції з вуглеводних матеріалів промислово-технічного призначення згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору. Готова продукція виготовляється з сировини та матеріалів замовника.
Згідно Додатку №1 до вказаного договору, виконавець зобов'язався у строк з 01.12.2009р. поставити замовнику 15 пластин УГП з нитки вуглецевої УКН-5000 розмір 1100*1100/6,4мм.
Разом з цим, рішенням господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. у справі №5009/683/12 було встановлено факт невиконання ВАТ «Вуглекомпозит» умов договору №2 від 03.08.2009р. в частині неповернення замовнику давальницької сировини - нитки вуглецевої УКН-5000 в кількості 100кг, у зв'язку з чим задоволено позовні вимоги ПП «Промто Плюс» та зобов'язано ВАТ «Вуглецевий композит» повернути позивачу 100кг нитки вуглецевої УКН-5000.
В ході виконання зазначеного судового рішення було встановлено, що частина спірного майна (вуглецева нитка УКН-5000 у кількості 13,2кг) була використана ВАТ «Вуглецевий композит» для виробництва пластин УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2шт.(постанова ВДВС №35756598 від 28.03.2013р.). Викладене зумовило звернення ПП «Промто Плюс» до суду в порядку ст. 121 ГПК України із заявою про зміну способу виконання рішення від 03.05.2012р. у справі №5009/683/12 шляхом зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС зняти арешт з продукції, виготовленої ВАТ «Вуглекомпозит» з давальницької сировини (нитки вуглецевої УКН-500), отриманої від ПП «Промто Плюс» за договором №2 від 03.08.2009р., а саме - з пластин УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2шт., зобов'язання ВАТ «Вуглекомпозит» передати ПП «Промто Плюс» продукцію, виготовлену ВАТ «Вуглекомпозит» з давальницької сировини (нитки вуглецевої УКН-500), отриманої від ПП «Промто Плюс» за договором №2 від 03.08.2009р., а саме - з пластин УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2шт., а також про зобов'язання ПП «Промто Плюс» відшкодувати вартість продукції, виготовленої ВАТ «Вуглекомпозит» з давальницької сировини (нитки вуглецевої УКН-500), отриманої від ПП «Промто Плюс» за договором №2 від 03.08.2009р., а саме - з пластин УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2шт. у загальній сумі 1158,44грн., встановивши форму розрахунку - безвідкличний акредитив.
Ухвалою від 24.04.2013р. у справі №5009/683/12 господарський суд Запорізької області відмовив позивачу у задоволенні вказаної заяви з посиланням на те, що останній фактично просить не змінити спосіб виконання рішення суду, а прийняти нове рішення, що чинним законодавством не передбачено. Крім того, ухвалою від 10.06.2013р. господарський суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. по справі №5009/683/12, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язку господарського суду визначати сторонам порядок виконання рішення, а зміст резолютивної частини вказаного рішення викладено судом однозначно та зрозуміло.
В матеріалах справи також наявний лист ПП «Промто Плюс» №135 від 24.04.2013р. (без доказів його направлення на адресу відповідача), в якому позивач з посиланням на ст. 332 ЦК України виражав ВАТ «Вуглецевий композит» намір отримати у власність пластини УКПМ 1100*1100*6,3 в кількості 2шт., просив передати вказані пластини протягом 20 днів з моменту отримання листа, а також гарантував оплату в розмірі 1185,44грн.
Неотримання від відповідача відповіді чи задоволення вказаного листа зумовило звернення позивача до суду з відповідним позовом в порядку ст. 392 ЦК України.
Як вже зазначалось вище, господарський суд Запорізької області відмовив позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Статтею 332 ЦК України визначено, що переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. У цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду. Власник матеріалу, який набув право власності на виготовлену з нього річ, зобов'язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до приписів ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з цим в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу листа №135 від 24.04.2013р. про висловлення бажання власника матеріалу на отримання у власність рухомої речі та відшкодування її вартості особі, що здійснила відповідну переробку. Посилання заявника апеляційної скарги на той факт, що навіть за умови неотримання відповідачем вказаного листа до звернення позивача до суду з позовом, останній в будь-якому разі отримав його разом з позовною заявою та усіма додатками до неї, є необґрунтованими та судовою колегією до уваги не приймаються.
Крім того, позивачем належними і допустимими доказами не доведено сукупності обставин, передбачених приписами ст. 392 ЦК України.
Апеляційний господарський суд також вважає за необхідне наголосити, що з огляду на зміст рішення господарського суду Запорізької області від 03.05.2012р. у справі №5009/683/12 про зобов'язання ВАТ «Вуглецевий композит» повернути ПП «Промто Плюс» 100кг нитки вуглецевої УКН-5000, визнання в судовому порядку права власності позивача на спірні пластини УКПМ 1100*1100*6,3 у кількості 2шт. (вироблені з тієї ж давальної сировини), а отже - виникнення обов'язку ВАТ «Вуглецевий композит» передати позивачу ці пластини, призведе до подвійної відповідальності відповідача за порушення одного і того самого зобов'язання.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а також наголошує, що з огляду на зміст ст. 121 ГПК України, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою про зміну способу чи порядку виконання судового рішення, сформулювавши свої вимоги у відповідності з приписами чинного законодавства.
Зазначені обставини спростовують посилання заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст.84 ГПК України), а також позбавлення позивача можливості та законного права на захист своїх порушених інтересів.
Водночас, апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на те, що поза увагою останнього залишилось клопотання відповідача, викладене у додаткових поясненнях до відзиву №01/243 від 27.09.2013р., про застосування при розгляді справи строку позовної давності. Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом, оскільки постанова ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №35756598 була винесена державним виконавцем 28.03.2013р., а отже застосування в даному випадку приписів ст.267 ЦК України не уявляється можливим. Водночас, залишення вказаної заяви поза увагою є порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Однак у зв'язку з тим, що таке порушення не призвело до прийняття неправильного рішення по суті, у апеляційного господарського суду відсутні підстави для застосування в даному випадку приписів ст.104 ГПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2013р. у справі №908/2464/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, тому підлягає залишенню без змін.
Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, судовою колегією до уваги не приймаються, а отже підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2013р. у справі №908/2464/13 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промто Плюс», м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2013р. у справі №908/2464/13- залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: В.В. Манжур
І.В. Москальова
Надруковано примірників-5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС