"04" листопада 2013 р.Справа № 916/2324/13
За позовом: Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси";
До відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Водолій";
Про стягнення 117 831 грн.
Суддя Оборотова О.Ю.
За участю представників:
від позивача: Василенко О.О. - довіреність від 27.02.13р.; Зуб О.Ю. - довіреність від 20.08.13р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Водолій" про стягнення 141 131,84 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2013 року порушено провадження у справі №916/2324/13.
Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
16.09.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 126 831,84грн., у звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.
07.10.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 117 831грн., у звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.
У судовому засіданні 04.11.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:
Відповідно до рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго"та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго" шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".
Згідно Статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.
01.11.2006року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Водолій" (Споживач) було укладено договір №1230 на постачання теплової енергії, згідно якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п.2.1 договору №1230 від 01.11.2006р. теплова енергія постачається споживачу на обєкти за адресою: по вул. Заболотного, 67/1 на опалювання та гаряче водопостачання в обсягах згідно Додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п. 3.2.2. договору №1230 від 01.11.2006р. споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.
Згідно п.п. 4.2.1, 4.2.3 договору №1230 від 01.11.2006р. теплопостачальна організація зобов'язалась забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору; повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.
Відповідно до п. 6.3, 6.5 договору №1230 від 01.11.2006р. розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісяця Споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків.
Відповідно до п. 10.1. договору №1230 від 01.11.2006р. цей договір набуває чинності з з дня його підписаннята діє до 01.11.2007року.
Згідно п.п. 10.3., 10.4. договору №1230 від 01.11.2006р. припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
На виконання договірних зобов'язань. підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4., 6.5 договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість у період з грудня 2012року по липень 2013року складає 141 131,84грн.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриману теплову енергію, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Водолій" заборгованість у розмірі 141 131,84грн.
07.10.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 117 831грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Також, відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду
За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом встановлено, що КП "Теплопостачання м.Одеси" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, відпускало теплову енергію споживачу, проте, відповідачем, в порушення своїх зобов'язань, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4. договору, спожита теплова енергія не сплачувалась в повному обсязі, внаслідок чого у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Водолій" виникла заборгованість у розмірі 117 831грн.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №1230 від 01.11.2006р. складає 117 831грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги - задовольнити.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Водолій" (65123, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 67, корпус 1, код ЄДРПОУ 34379880, р/р 26008045159100 в АКіБ «Укрсиббанк», МФО 351005) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська 1-Б, розподільчий рахунок №26038300416451 в АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) - заборгованість у розмірі 117 831грн.; судовий збір 1720,50грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.11.2013р.
Суддя Оборотова О.Ю.