28 жовтня 2013 року Справа № 915/1429/13
м. Миколаїв
За позовом: Прокурора Центрального району м. Миколаєва /54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73/ в інтересах держави
До першого відповідача: Виконавчого комітету Миколаївської міської ради /54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/
До другого відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/
про: скасування п. 1.42 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 356 від 27.04.2012р., п. 6 розділу 2 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 427 від 26.04.2013р..
Суддя Васильєва Л.І.
прокурор: Люта А.В.
від 1-ого відповідача: Татарінов В.П., дов. № 2272/02.02.01-22/01/14/13 від 16.10.2013р.
від 2-ого відповідача: не з'явився
Суть спору: прокурор в інтересах держави звернувся до господарського суду із позовом, в якому просить скасувати п. 1.42 розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради № 356 від 27.04.2012р. "Про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд", про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розміщення пересувної тимчасової споруди площею 10,0 кв.м. для здійснення сезонної роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці нормативно грошовою оцінкою 20028,70 грн.; скасувати п. 6 розділу 2 рішення № 427 від 26.04.2013р. "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву", яким ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на продовження дії особистого строкового сервітуту строком на 1 рік для розміщення пересувної тимчасової споруди загальною площею 10 кв.м. для здійснення сезонної роздрібної торгівлі по АДРЕСА_2 на земельній ділянці нормативно грошовою оцінкою 20028,70 грн.
Перший відповідач надав заяву (вх.. № 20923/13 від 28.10.2013р.), в якій позовні вимоги визнає.
Другий відповідач відзив по суті позову не надав. Представник другого відповідача у судове засідання не з'явився причин неявки не повідомив. Ухвала господарського суду від 26.09.2013р. була надіслана на юридичну адресу відповідача, отже він вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -
встановив:
27.04.2012р. 1-м відповідачем прийнято рішення від 27.04.2012р. № 356 "Про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд", пунктом п. 1.42. розділу 1 якого другому відповідачу дозволено розмістити для здійснення сезонної роздрібної торгівлі пересувну тимчасову споруду, площею 10,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2.
Пунктом 6 розділу 2 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 26.04.13р. № 427 "Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву" ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на продовження дії особистого строкового сервітуту строком на 1 рік з 18.06.2013 для розміщення пересувної тимчасової споруди загальною площею 10 кв.м. для здійснення сезонної роздрібної торгівлі по АДРЕСА_2.
Вказані пункти рішень прокурор просить скасувати з тих підстав, що вони прийняті з перевищенням повноважень та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:
статтею 13 Конституції України, яка кореспондується із статтею 324 Цивільного кодексу України та статтею 148 Господарського кодексу України, передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міської ради віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин стосовно земель міської громади.
При цьому, пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що вирішення питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції міської ради, ці питання розглядаються виключно на пленарних засіданнях міської ради.
Приписом статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В порушення вказаних вище приписів законодавства питання регулювання земельних відносин стосовно земель міської громади вирішувались 1- м відповідачем -Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, а саме вирішувалось питання землекористування для здійснення торгівлі в районі АДРЕСА_2.
Крім того, відповідно до рішень Миколаївської міської ради від 23.10.1984р. № 448 "Про мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду області" , від 25.10.07р. № 17/11 "Про взяття за основу переліку об'єктів зеленого господарства, віднесених до територій рекреаційного призначення м. Миколаєва" Флотський бульвар, орієнтовною площею 3,09 га від Інгульського спуску до вул. Пушкінської - був включений до переліку об'єктів зеленого господарства, віднесених до територій рекреаційного призначення м. Миколаєва.
Про вищезазначене свідчать також рішення Миколаївської міської ради від 25.08.11р. № 8/11 "Про затвердження проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж Флотського бульвару - території природоохоронного призначення", рішення Миколаївської міської ради від 04.04.13р. № 27/16 "Про затвердження переліку об'єктів зеленого господарства, віднесених до територій рекреаційного призначення в м. Миколаєві" .
Відповідно до вказаних рішень територія Флотського бульвару та АДРЕСА_2 віднесено до земель рекреаційного призначення.
Приписом статті 1 Закону України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» введено мораторій строком на 5 років на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах.
Оспорювані рішення першого відповідача протирічать вимогам вказаному вище закону, оскільки земля рекреаційного призначення фактично була переведена до іншої категорії земель.
На виконання оспорюваних рішень між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1 18.06.2012 укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту, зареєстрований у Миколаївській міській раді за №108. 12.06.2013р. між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про зміни №108/1-13 від 18.06.2013р. до договору про встановлення особистого строкового сервітуту №108 від 18.06.2012. Вказані зміни до договору зареєстровані у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів про встановлення особистого строкового сервітуту вчинено відповідний запис. Відповідно до ч. 3 ст. 100 Земельного кодексу України договір про встановлення земельного сервітуту підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Згідно з ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Положенням про управління (Відділ) Держземагентства у районі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012, передбачено, що територіальний орган Державного агентства земельних ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та державну реєстрацію права власності, права користування земельними ділянками (сервітут), тощо.
Відповідачі не здійснили державну реєстрацію вищевказаних договорів у територіальному органі Держземагенства в установленому порядку, а отже вказаний правочин не є вчинений відповідачами.
Тобто, другий відповідач користувався земельною ділянкою без будь-яких правових підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
За цих підстав, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає задоволенню, а спірні п. 1.42. розділу 1 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.04.2012р. № 356 та п. 6 розділу 2 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 26.04.13р. № 427 скасуванню.
Приймаючі до уваги, що спір виник з вини обох відповідачів, суд вважає за необхідне покласти на них судові витрати порівну по 1147 грн. з кожного.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити .
2. Скасувати п. 1.42. розділу 1 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2012р. № 356 "Про укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувних тимчасових споруд" про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розміщення пересувної тимчасової споруди площею 10,0 кв. м для здійснення сезонної роздрібної торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці нормативно грошовою оцінкою 20028,70 грн.
3. Скасувати пункт 6 розділу 2 рішення №427 від 26.04.2013 «Про укладення та продовження терміну дії договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення пересувної тимчасової споруди (групи пересувних тимчасових споруд) по м. Миколаєву», яким ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на продовження дії особистого строкового сервітуту строком на 1 рік для розміщення пересувної тимчасової споруди загальною площею 10 кв.м. для здійснення сезонної роздрібної торгівлі по АДРЕСА_2 на земельній ділянці нормативно грошовою оцінкою 20 028,70 грн.
4. Стягнути з Виконавчого комітету Миколаївської міської ради /54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 04056612/ в доход державного бюджету України /ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, назва одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, код платежу 22030001, призначення платежу судовий збір ДСА Укр., 050/ судовий збір в сумі 1147,00 грн.
5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1/ в доход державного бюджету України /ГУДКУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, рахунок 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, назва одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, код платежу 22030001, призначення платежу судовий збір ДСА Укр., 050/ судовий збір в сумі 1147,00 грн.
Видати накази.
Накази для виконання направити ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів України.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л.І. Васильєва
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2013р.