номер провадження справи 12/32/13
24.10.2013 Справа № 908/3192/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3192/13
за позовом: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар
до відповідача: Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Запоріжжя
про стягнення 3 105,34 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Шевченко Т.В., довіреність б/н від 28.03.2013р.;
від відповідача -не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про стягнення пені в сумі 2 072, 54 грн. та штрафу в сумі 1 032, 80 грн. за Договором № 2553-УКБ від 26.07.2012 року.
Позивач стверджує, що його права та охоронювані законом інтереси порушено, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач в судове засідання не прибув, однак на адресу суду надійшла заява про визнання ним позовних вимог в повному обсязі.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ст. 75 ГПК України.
Позовна заява містить посилання про застосування у справі заходів забезпечення позову, згідно ст. ст. 66, 67 ГПК України, у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача. Надавши належну правову оцінку змісту позовної заяви в розумінні вимог ст. ст. 54-57 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимога про забезпечення позову є по суті заявою про застосування таких заходів та згідно вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» вона повинна бути оплачена судовим збором в розмірі 1 720, 50 грн.
Відповідно до вимог статей 66, 67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборони відповідачеві вчиняти певні дії, у тому числі заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору та інше.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення та виконання рішення.
Дослідивши подану позивачем заяву, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника та надані докази, з урахуванням положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» дійшов висновку, що позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову до вирішення спору по суті, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, необхідність застосування заходів забезпечення позову, зокрема, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, обставин які можуть свідчити про неможливість виконати рішення у спосіб та порядок визначених судом. Тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 26.07.2012 року між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», далі Замовник, та Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», далі Виконавець, був укладений Договір № 2553-УКБ, далі Договір.
Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства України проектно-вишукувальні роботи на тему : «ВП ЗАЕС. Пости радіаційного контролю зони спостереження. Пост радіаційного контролю РК 4 АСКРО. Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», а Замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Технічні, економічні та інші вимоги до проекту викладені у Завданні на виконання робіт, що є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1) до даного договору. Порядок складання, етапи розроблення проекту та результати робіт за кожним етапом (документація), визначені в Календарному плані (Додаток № 2) до даного договору. Строки виконання робіт визначаються погодженим Сторонами Календарному плані (Додаток № 2) до даного договору, про що зазначено у пунктах 1.2, 1.3 Договору.
Згідно із пунктами 3.1, 3.4 Договору, приймання виконаних робіт за цим договором оформлюється Актом приймання-передачі робіт за кожним етапом окремо, визначеним Календарним планом. Належним виконанням договору вважається погодження сторонами робіт за кожним етапом календарного плану окремо, що підтверджено відповідним Актом приймання-передачі робіт.
Пунктом 4.1 договору сторони визначили початок робіт - серпень 2012 року, та їх закінчення - лютий 2013 року.
Договір набирає чинності з моменту йог підписання та діє до 04.06.2013 року, що передбачено п. 9.1. Договору. Як вбачається з договору, він підписаний сторонами 27.09.2012 року, а тому саме з цієї дати набрав чинності.
Додатком № 2 до Договору сторони погодили Календарний план виконання робіт згідно якого визначено чотири етапи робіт, терміни їх виконання та вартість кожного етапу.
Однак, відповідач у встановлений Календарним планом строк етапи робіт не виконав, внаслідок чого відбулося порушення строків виконання робіт. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 072, 54 грн. та штраф в сумі 1032, 80 грн. за приписами п. 5.2. Договору.
Так, вказаним пунктом передбачено, що за порушення строків виконання робіт за кожним етапом договору, Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості робіт за етапом, за якими допущено прострочення виконання, а за прострочення більш 30 днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості робіт за якими допущено прострочення виконання. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийняття виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 854 ЦК України договір вважається укладеним.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.
Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Одночасно, статтею 887 ЦК України регулюються правовідносини сторін, яки виникають при укладанні договір підряду саме на проведення проектних та пошукових робіт. Так, ч. 1 вказаної статті визначає, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Частина перша статті 846 ЦК України передбачає, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Так, сторонами погоджено Календарний план виконання робіт за Договором, зокрема:
1. Підготовчі роботи - 35 робочих днів;
2. Складання проекту - 35 робочих днів;
3. Розгляд та затвердження проекту - 45 робочих днів;
4. Перенесення проекту в натуру - 10 робочих днів, що разом складає 125 робочих днів.
Враховуючи вказані терміни виконання робіт, положення пункту 9.1 Договору, перший етап робіт за договором відповідач мав виконати у період з 27.09.2012 року по 15.11.2012 року включно /35 робочих днів/, другий етап - у період з 16.11.2012 року по 04.01.2013 року включно /35 робочих днів/, третій етап - з 08.01.2013 року по 12.03.2013 року включно /45 робочих днів/, а четвертий етап - з 13.03.2013 року по 27.03.2013 року включно /10 робочих днів/.
Втім, відповідачем порушено Календарний план виконання робіт за договором, що підтверджується листуванням сторін, зокрема листом Державного підприємства «Запорізький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» № 166 від 13.02.2013 року згідно якого розроблений за умовами договору проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування поста радіаційного контролю буде надано Замовнику в березні 2013 року разом з актами приймання-передачі виконаних етапів робіт за договором.
Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі робіт згідно умов пунктів 3.1, 3.4 Договору за кожним етапом окремо.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача строків виконання робіт за кожним етапом згідно Договору більш ніж на 30 календарних днів. Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» про стягнення з Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» пені в сумі 2072, 54 грн. та штрафу в сумі 1032, 80 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При поданні позову позивачем не надано суду доказів сплати до державного бюджету України судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановленому порядку та розмірі, що суперечить приписам Закону України «Про судовий збір», тому він підлягає розподілу з урахуванням приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України. Таким чином, судовий збір в сумі 1 720,50 грн. за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає стягненню з позивача у справі - Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на користь державного бюджету.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Державне підприємство «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.10.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 629, 837, 846, 887 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 66, 67, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 00698986, на користь:
- Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», 71504, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, пеню в сумі 2 072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 54 коп., штраф в сумі 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 80 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.
3. Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», 71504, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, на користь:
- Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 206) судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 29.10.2013 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.