Провадження № 22-ц /790/7124/13 Головуючий 1 інстанції:
Справа № 642/6440/13-ц Бегунц А.О.
Категорія: спадкові Доповідач - Маміна О.В.
30 жовтня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Маміної О.В.,
суддів - Крилової Т.Г., Борової С.А.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2013 року по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, зацікавлена особа: Територіальна громада в особі Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області , -
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити, що вона ОСОБА_2, постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 разом із спадкоємцем ОСОБА_3 до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2013 року вказану заяву ОСОБА_2, з підстав передбачених ч. 4 ст. 256 ЦПК України, було залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулася на неї з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, як незаконну та направити справу на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, суд першої інстанції виходив із того, що визнання даних юридичних фактів потрібно заявниці для виникнення у неї права відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України для прийняття спадщини на земельну ділянку за заповітом, яка розташована та території Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, тобто в даному випадку має місце спір про право, а тому встановлення цих фактів у порядку окремого провадження є неможливим.
Однак, судова колегія не може погодитись з такими висновком суду першої інстанції, як таким, що не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки (виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб). При цьому судове встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження можливе лише в разі, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду.
Згідно до роз'яснень, наданих у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час його смерті, заявниця ОСОБА_2 вказувала на те, що метою встановлення цього факту є успадкування нею майна, після смерті ОСОБА_3, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
При цьому матеріали вказаної цивільної справи не містять будь-яких доказів щодо наявності інших спадкоємців, окрім ОСОБА_2, після померлого ОСОБА_3, а також щодо наявності будь-якого спору щодо спадщини, яка відкрилася після смерті останнього.
Крім того, у матеріалах справи також відсутні будь-які заперечення зацікавленої особи - територіальної громади, в особі Козачо-Лопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області на заяву ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання.
За таких обставин, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу не прийняв до уваги того, що в даному випадку право ОСОБА_2 на спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, залежить від доведення нею факту постійного проживання зі спадкодавцем на час його смерті, а тому дійшовши передчасного висновку, який ґрунтується виключно на припущеннях, про наявність в даному випадку спору про право, безпідставно залишив без розгляду заву ОСОБА_2
Враховуючи наведене вище, ухвала Ленінського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2013 року про залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасувати цю ухвалу, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 13 вересня 2013 року скасувати з направленням справи для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: