Провадження № 22-ц/790/4525/13
Справа № 2033/1953/12 Головуючий 1 -ї
Категорія: "поділ спільного майна" інстанції: Тарасенко Л.М.
Доповідач: Бурлака І. В.
« 28» жовтня 2013 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарях: Макаренко Ю.В., Кривошеіної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що з 15.08.2003 року по 15.03.2012 року сторони знаходилася в зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу вони придбали наступне майно: автомобіль ВАЗ - 21099 д/номер НОМЕР_1 вартістю 35000,00 грн., гаражний бокс на два автомобіля вартістю 12000,00 грн. в гаражному кооперативі «АВТО - 19» за адресою: АДРЕСА_4, телевізор «Самсунг» вартістю 12000,00 грн., комп'ютер вартістю 6000,00 грн., оргтехніку на суму 3000,00 грн. (факс, сканер, принтер), телевізор «JVC» вартістю 800,00 грн., пральну машину «HOOVER» вартістю 3800,00 грн., холодильник «VIRPY» вартістю 4500,00 грн., бетономішалку на 125 літ. вартістю 1500, 00 грн., будівельну теліжку вартістю 350,00 грн., зварювальний агрегат вартістю 2000,00 грн., стабілізатор напруги вартістю 1300,00 грн., болгарку вартістю 300,00 грн., електроперфоратор вартістю 400,00 грн., шуруповерт вартістю 200,00 грн., електропилу вартістю 700,00 грн., відеокамеру «Сanon» вартістю 3000,00 грн., насос для води вартістю 1200,00 грн., пеноблоки для будівництва на садовій ділянці на суму 4000,00 грн., а всього майна на загальну суму 92050,00 грн. Крім цього на благоустрій та ремонт квартири вони витратили 84233,00 грн. За буріння свердловини на садовій ділянці НОМЕР_2 в садовому товаристві «Ветеран» в смт. Фрунзе м. Харкова, яка належить відповідачці, вони сплатили 10000,00 грн., за благоустрій садової ділянці ними витрачено 4000,00 грн., а всього витрачено 94233,00 грн. Йому належить також 1/5 частка квартири АДРЕСА_1, на придбання якої під час їх шлюбу його мати надавала грошові кошти в сумі 13000,00 доларів США. Після припинення шлюбних відносин він пішов від відповідачки та забрав свої речі: болгарку вартістю 300,00 грн., електроперфоратор вартістю 400,00 грн., шуруповерт вартістю 200,00 грн., електропилу вартістю 700,00 грн., фен - осушитель вартістю 200,00 грн., три риболовецьких вудочки вартістю по 45 грн. кожна, два риболовецьких спінінгу вартістю по 100,00 грн. кожний, кінокамеру вартістю 1000,00 грн., автомобіль ВАЗ - 21099 д/номер НОМЕР_1 вартістю 35000,00 грн. Просив частково визнати недійсним свідоцтво про право власності на АДРЕСА_2 та визнати за ним право власності на 1/5 частку квартири, що еквівалентно 13000,00 доларів США; стягнути з відповідачки на його користь ? частку вартості робіт за буріння свердловини на садовій ділянці НОМЕР_2 в садовому товаристві «Ветеран» в розмірі 5000,00 грн.; ? частку вартості ремонту та благоустрою в АДРЕСА_2 в розмірі 42116,0 грн.; визнати за ним право власності на автомобіль ВАЗ - 21099 д/номер НОМЕР_1 вартістю 35000,00 грн., на болгарку вартістю 300,00 грн., електроперфоратор вартістю 400,00 грн., шуруповерт вартістю 200,00 грн., електропилу вартістю 700,00 грн., відеокамеру «Сanon» вартістю 3000,00 грн., оргтехніку на суму 3000,00 грн. (факс, сканер, принтер), телевізор «JVC» вартістю 800,00 грн., бетономішалку на 125 літ. вартістю 1500, 00 грн., будівельну теліжку вартістю 350,00 грн., а всього на суму 45250,00 грн. та судові витрати.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року позов - задоволено частково; визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ - 21099 д/номер НОМЕР_1 вартістю 35000,00 грн., оргтехніку (факс, сканер, принтер) на суму 3000,00 грн., телевізор «LG» вартістю 800,00 грн., бетономішалку на 125 літ. вартістю 1500, 00 грн., будівельну теліжку вартістю 350,00 грн., болгарку вартістю 300,00 грн., електроперфоратор вартістю 400,00 грн., шуруповерт вартістю 200,00 грн., електропилу вартістю 700,00 грн., відеокамеру «Сanon» вартістю 3000,00 грн., відеокамеру, кінокамеру, фен - осушитель, три риболовецьких вудочки вартістю по 45 грн. кожна, два риболовецьких спінінгу вартістю по 100,00 грн. кожний; визнано за ОСОБА_3 право власності на телевізор «Самсунг» , комп'ютер, пральну машину, холодильник «VIRPY»; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію в сумі 10242, 50 грн., в решті вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позов. Посилався на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, рішення суду - змінити з таких підстав.
Визнаючи за ОСОБА_2 право власності на автомобіль ВАЗ - 21099 д/номер НОМЕР_1 вартістю 35000,00 грн., оргтехніку (факс, сканер, принтер) на суму 3000,00 грн., телевізор «LG» вартістю 800,00 грн., бетономішалку на 125 літ. вартістю 1500, 00 грн., будівельну теліжку вартістю 350,00 грн., болгарку вартістю 300,00 грн., електроперфоратор вартістю 400,00 грн., шуруповерт вартістю 200,00 грн., електропилу вартістю 700,00 грн., відеокамеру «Сanon» вартістю 3000,00 грн., відеокамеру, кінокамеру, фен - осушитель, три риболовецьких вудочки вартістю по 45 грн. кожна, два риболовецьких спінінгу вартістю по 100,00 грн. кожний; за ОСОБА_3 право власності на телевізор «Самсунг», комп'ютер, пральну машину, холодильник «VIRPY», стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію в сумі 10242, 50 грн., суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обгрунтовано виходив з обставин справи та вимог ст. 60 СК України, згідно яких майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. З цим висновком суду фактично згодні і сторони.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на АДРЕСА_2, в частині стягнення з відповідачки на його користь ? частки вартості робіт за буріння свердловини на садовій ділянці НОМЕР_2 в садовому товаристві «Ветеран» в розмірі 5000,00 грн.; ? частки вартості ремонту та благоустрою в АДРЕСА_2 в розмірі 42116,0 грн., суд першої інстанції, з висновком якого також погоджується судова колегія, обгрунтовано виходив з того, що належних та допустимих доказів щодо отримання ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на спірну квартиру, понесених витрат вартості робіт за буріння свердловини на садовій ділянці НОМЕР_2 в садовому товаристві «Ветеран» та ремонту, благоустрою в АДРЕСА_2 позивач відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України не надав.
Проте судова колегія не погоджується з висновком суду щодо відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову в частині визнання за ним права власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1 з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь - яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Як вбачається з матеріалів справи спірну квартиру АДРЕСА_1 сторони придбали під час шлюбу, а саме за договором купівлі - продажу від 24.01.2007 року у ОСОБА_4, яку зареєстровано за ОСОБА_3 30.01.2007 року. Вартість квартири склала 227225,00 грн.
Спірна квартира являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Оскільки спірна квартира являється об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки є рівними, кожна з сторін має право на ? частку спірної квартири.
Однак, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що оскільки ним та його батьками на придбання спірної квартири витрачено грошові кошти в сумі еквівалентній 13000,00 доларів США, які він одержав від продажу своєї частки квартири АДРЕСА_3 у квітні 2006 року, його частка складає 1/5, що не порушує права ОСОБА_3 на її частку.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 цей факт не спростувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд при розгляді справи в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з визнанням за ОСОБА_2 права власності на 1/5 частку спірної квартири.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.3.ч.1. ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч.2.ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року - змінити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частку квартири АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: Судді: