Справа № 1604/2833/12
Номер провадження 22-ц/786/3438/2013
Головуючий у 1-й інстанції Марущак Р.М.
Доповідач Омельченко Л. М.
05 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Омельченко Л.М.
Суддів: Мартєва С.Ю., Чумак О.В.
При секретарі Ачкасовій О.Н.
З участю представника позивача Коваленка Р.Й.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 24 червня 2013 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3,-про стягнення заборгованості по кредитному договору.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Омельченко Л.М.,
31.10.2012 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 24 червня 2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржив позивач, який у своїй апеляційній скарзі просив рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 17.11.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (нині ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 38310 - cred, відповідно до пунктів 1.1 - 1.4, 3.1 якого банк зобов»язався надати позичальнику кредит на суму 30000 грн. на строк до 17.11.2008 року шляхом перерахування коштів на картрахунок № НОМЕР_1 з умовою сплати процентів в розмірі 30 % на рік на суму заборгованості за користування кредитними коштами (а.с.12-13).
ОСОБА_3 зобов»язався погашати суму боргу за кредитом в порядку і строки, установлені Графіком погашення кредиту і процентів (Додаток №1 до договору, який є його невід»ємною частиною) (а.с.14).
Також правильно з»ясовано, що позичальник взяті на себе зобов'язання не виконував належним чином, внаслідок чого станом на 01.10.2012 року по кредитному договору утворилася заборгованість в сумі 45488 грн. 27 коп.
У якості забезпечення виконання зобов»язання, 17.11.2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, як поручителем, було укладено договір поруки № 38310 - cred/П, пунктами 2 і 4 якого було передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов»язків по кредитному договору у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, а у випадку невиконання боржником обов»язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
З огляду на зміст ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів відраховується з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково, тобто таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Врахувавши зазначені вище обставини та вимоги чинного законодавства, зокрема ч.4 ст.559 ЦК України, а також давши належну оцінку наявним у справі доказам, місцевий суд дійшов вірного висновку, що, оскільки у договорі поруки не встановлено строк його дії, тому банк, як кредитор, повинен був пред»явити вимогу до поручителя ОСОБА_2 протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання, тобто до 17.05.2009 року. Оскільки такої вимоги пред»явлено не було, тому порука є припиненою, у зв»язку з чим суд правильно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду є законним, обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв"язку з чим колегія суддів не знаходить підстав для його скасування чи зміни.
Доводи апеляційної скарги про те, що умовами кредитного договору збільшено строк позовної давності, не заслуговують на увагу, так як строк звернення з вимогою до поручителя про повернення боргу обмежений ст.559 ч.4 ЦК України.
Посилання на те, що суд повинен був стягнути суму боргу з ОСОБА_3 теж не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він був притягнутий до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, і протягом всього часу розгляду справи місцевим судом цей статус не змінювався.
Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, рішення місцевого суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"відхилити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 24 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий: суддя (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно: