Справа № 530/288/13-ц
2/530/156/13
01.10.2013 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Дем”янченка С.М.,при секретарі Тараненко Т.І. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Полтавської області про стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 міської ради Полтавської області про стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку.
З позову по якому відкрито провадження по справі (а.с.8-9) вбачається , що 30.03.2012 року позивач ОСОБА_1 на території міського кладовища, яке знаходиться за адресою місто Зіньків, вулиця Леніна Зіньківського району Полтавської області, по проханню працівника ОСОБА_2 міської ради Полтавської області ОСОБА_3 виконував роботу по спилюванню берези, яка нахилилася до надмогильних пам'ятників та могла їх зруйнувати, серед яких знаходилися і пам'ятники родичів дружини позивача. Верхню частину берези ОСОБА_1 зрізав вручну, а іншу (нижню) частину берези зрізав бензопильщик, за що ОСОБА_1 заплатив 200 грн. Згідно договору укладеного з ОСОБА_2 міською радою Полтавської області, вищезазначену роботу він повинен був виконати за один день, свої обов'язки виконав вчасно, про, що повідомив ОСОБА_2 міську раду Полтавської області. За виконану роботу по спилюванню берези ОСОБА_2 міська рада Полтавської області заробітну плату ОСОБА_1 не виплатила. Позивач неодноразово звертався до голови та секретаря Зіньківської міської ради Полтавської області, а також до ОСОБА_3, щодо виплати йому заробітної плати, за виконану роботу, але на даний час заробітна плата не виплачена. В зв'язку з вище викладеним позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду та просив суд ухвалити рішення яким стягнути з ОСОБА_2 міської ради Полтавської області на його користь 363 грн. заробітної плати та 48900 грн середнього заробітку за період затримки повного розрахунку по заробітній платі.
Ухвалою суду від 25.04.2013 року по справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3
В судові засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, але надіслав на адресу суду клопотання про розглд справи за його відсутності позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовільнити.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_2 міської ради Полтавської області ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов не визнали, послалися на заперечення яке приєднано до матеріалів справи (а.с.43-44), третя особа ОСОБА_3 заперечував стосовно задоволення позову, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з міською радою.
Суд, заслухавши пояснення представників відповідача ОСОБА_2 міської ради Полтавської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, третю особу ОСОБА_3, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_6, вивчивши та проаналізувавши матеріали цивільної справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що в позові ОСОБА_1 про стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку, необхідно відмовити з наступних підстав.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Судом встановлено, що 30.03.2012 року ОСОБА_1 на території ОСОБА_2 міського кладовища, вручну спиляв частину берези, яка нахилилася до надмогильних пам'ятників, серед яких і памятники родичів дружини позивача, та могла їх зруйнувати, а для спилювання іншої нижньої частини берези він найняв бензопильщика, за виконану роботу заплатив йому 200 грн.
Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи організації або уповноваженого ним органу чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, зобов'язується виплатити працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить виплатити йому заробітну плату у сумі 363 грн., а відповідно до вимог ст.21 КЗпП України заробітна плати виплачується працівникові підприємства, установи, організації відповідно до укладеного трудового договору, а оскільки позивач не являвся працівником міської ради і трудовий договір з ним не укладався, тому і підстави для виплати йому заробітної плати відсутні.
Як вбачається з позовної заяви позивач посилається на ст.116 КЗпП України в якій зазначається, що при звльненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен в строк зазначений у ст.116 КЗпП України виплатити неоспорювану суму працівником.
Відповідно до ст.117 КЗпП у разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки передбачені ст.116 КЗпП України при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник,або уповноважений ним орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.Якщо спір вирішено на користь працівника частково,то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 не знаходився в трудових відносинах з ОСОБА_2 міською радою Полтавської області та не укладав ніяких цивільно-правових угод по спилюванню дерева, заробітна плата йому не нараховувалася, крім цього допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 міський голова ОСОБА_2 міської ради Полтавської області, суду повідомив, що між ОСОБА_2 міською радою Полтавської області та ОСОБА_1 ніякі договора не укладались, тому підстав для виплат коштів останньому немає, будь-яких доказів на підтвердження позовних вимог позивачем ОСОБА_1 суду надано не було.
При таких обставинах справи,суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Полтавської області про стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-2, 21, 24, 24-1КЗпПУ, ст.ст. 10,11,60,88,212-215,367 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Полтавської області про стягнення невиплаченої заробітної плати та стягнення середнього заробітку - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст складено 02.10.2013 року.
Суддя -