Постанова від 28.12.2006 по справі 12/415-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2006 р. Справа № 12/415-06

за позовом Фірми «Люстдорф»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Коцюбинського, 1, ідент. код 23063575)

до Вінницької митниці (21034 м. Вінниця, вул. Лебединського, 7)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень

СУДДЯ М. КОЖУХАР

Секретар судового засідання Т.Геєчко

Представники:

позивача - Гончар О.І. - за дорученням

відповідача - Гребинський А.В., Дуканіна-Барт Г.Д., Уманець О.П. - за дорученням

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень Вінницької митниці від 28.08.2006 р. № 17, № 18 про визначення податкового зобов'язання, відповідно, з ввізного мита в сумі 16459,57 грн. (15675,79 грн. -основного платежу, 783,78 грн. -штрафних санкцій) на підставі пп. «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст.ст. 4,8,17 Закону України від 05.02.1992 р № 2098-ХП «Про Єдиний митний тариф», з податку на додану вартість в сумі 3291,92 грн. (3135,16 грн. -основного платежу, 156,76 грн. -штрафних санкцій) на підставі пп. «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заявою № 19/9-2 від 26.12.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги: просив визнати протиправними та скасувати вищеназвані податкові повідомлення.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- відповідно до статті 58 Конституції України та статті 10 Митного кодексу України закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Законом України "Про внесення змін до Митного тарифу України" від 25 червня 2005 року №2715 встановлена однакова ставка - 0% ввізного мита для товарів класифікаційних кодів - 8434200000 (обладнання для оброблення та перероблення молока" так і для 8479820000 (обладнання для змішування, перемішування, подрібнення, розмелювання, грохочення, просіювання, гомогенізації, емульгування або розмішування) та усунено дискримінаційні митні ставки за кодами товарної позиції 8434 по відношенню до товарної позиції 8479;

- штрафні санкції в податкових повідомленнях визначено з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України;

- класифікація товару у вантажно-митній декларації здійснена податковим органом, тому платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування суми податку;

- класифікація товару у вантажно-митній декларації відповідає характеристиці ввезеного товару;

- акт камеральної перевірки, на підставі якого прийнято податкові повідомлення, складений з порушенням законодавства.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав.

Відповідач листом № 5023-22/15 від 24.11.2006 р. проти позову заперечив, пославшись на те, що проведеною на виконання розпорядження ТВО Голови Державної митної служби України від 31.07.06 № 77/1-р камеральною перевіркою вантажної митної декларації № 40101/3/000993 встановлено, що задекларований у ній механічний пристрій для змішування та дозування молока повинен класифікуватись за кодом УКТЗЕД 843420000; за вищезазначеним кодом ставка ввізного мита складає 5%, тому відповідно до законодавства донараховано ввізне мито та податок на додану вартість.

В судовому засіданні представники відповідача заперечення на позов підтримали, а також пояснили, що штрафні санкції застосовані до позивача на підставі пп. 17.1.4 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в межах строків, встановлених ст. 15 цього Закону.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

За вантажно-митною декларацією № 40101/3/000993 (далі -ВМД) позивач згідно графи 31 ВМД ввіз на митну територію України механічний пристрій для змішування та дозування молока і вершків в потоці типа «АЛЬФАТ ПЛЮС»в комплекті з запасними частинами з класифікацією у графі 33 ВМД за кодом УКТЗЕД 8479820000. Митне оформлення товару здійснено 29.10.2003 р.

14.08.2006 р. посадовими особами Вінницької митниці складено акт № 2 камеральної перевірки стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у якому зазначено, що на виконання розпорядження ТВО голови Державної митної служби України від 31.07.2006 р. № 77/1-р проведено перевірку вантажних митних декларацій, за якими здійснено митне оформлення «автонавантажувачів самохідних з вилковим захватом»та «механічного пристрою для змішування та дозування молока».

В акті зроблено висновок про те, що при здійсненні митного оформлення ввезених ТОВ ВКФ «Козак+»та ТОВ «Люстдорф»товарів мало місце недотримання вимог Закону України «Про Митний тариф України», постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 р. № 1863 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»та Наказу Держмитслужби від 31.01.2004 р. № 68 «Про затвердження Пояснень до УКТ ЗЕД»; ввезені за вантажно-митними деклараціями товари повинні класифікуватись за іншими, ніж вказано у ВМД кодами УКТЗЕД; зокрема ввезений ТОВ «Люстдорф»за вантажно-митною декларацією № 40101/3/000993 від 29.10.2003 р. «механічний пристрій для змішування та дозування молока»має класифікуватись за кодом УКТЗЕД 843420000, оскільки згідно інформації у графі 31 ВМД використовується у промисловій галузі по переробці молока, що передбачає ставку ввізного мита 5% і, відповідно, збільшення платежів до бюджету з ввізного мита в сумі 15675,79 грн., з податку на додану вартість в сумі 3135,16 грн.

На підставі цього акту прийнято та направлено позивачеві оскаржувані податкові повідомлення від 28.08.2006 р. № 17, № 18 про визначення податкового зобов'язання, відповідно, з ввізного мита в сумі 16459,57 грн. (15675,79 грн. -основного платежу, 783,78 грн. -штрафних санкцій) на підставі пп. «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст.ст. 4,8,17 Закону України від 05.02.1992 р № 2098-ХП «Про Єдиний митний тариф», з податку на додану вартість в сумі 3291,92 грн. (3135,16 грн. -основного платежу, 156,76 грн. -штрафних санкцій) на підставі пп. «в»пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Подані позивачем в порядку адміністративного оскарження скарги на вказані податкові повідомлення начальником Вінницької митниці та Державною митною службою України залишені без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на ст. 58 Конституції України, ст. 10 Митного кодексу України та ст. 250 Господарського кодексу України суд вважає помилковим з таких підстав:

- у статті 58 Конституції України, статті 10 МК України йдеться зокрема про застосування законів, що пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, що не стосується спірних правовідносин стосовно класифікації товару і, відповідно, зобов'язань з ввізного мита і податку на додану вартість;

- стаття 250 Господарського кодексу України передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення, крім випадків, передбачених законом. У той же час пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачає строк протягом 1095 днів для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, до яких відносяться штрафні санкції, застосовані відповідно до положень цього Закону.

Разом з тим:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З акту камеральної перевірки № 2 від 14.08.2006 р., на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення, вбачається, що відповідач змінив зазначену у вантажно-митній декларації № 40101/3/000993 класифікацію товару з коду 8479820000 на код УКТЗЕД 8343200000, вважаючи, що імпортований за ВМД механічний пристрій використовується у промисловій галузі по переробці молока.

Позивач з такими висновками не згоден. Вважає, що ввезений ним механічний пристрій повинен класифікуватись за кодом УКТЗЕД 8479820000, і що саме за цим кодом митний орган класифікував товар при його ввезенні на митну територію.

Відповідно до ст. 37 Митного кодексу України від 12 грудня 1991 року № 1970-XII, що діяв під час здійснення митного оформлення товару по ВМД № 40101/3/000993, переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню. Митне оформлення здійснюється службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 N 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. У пункті 4 даного Порядку визначено, що Держмитслужба визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 14.10.2002 р. № 561, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2002 р. за № 877/7165 (тобто у редакції, що діяла на час здійснення митного оформлення товару по ВМД № 40101/3/000993), встановлено, що митний орган здійснює контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення. На етапі 2 митного контролю уповноважена посадова особа відповідає за перевірку відомостей граф 31, 32, 33, 41 ВМД в обсязі, передбаченому для цього етапу контролю.

Відповідно до пп. 3.5 цього Порядку на етапі логічного контролю та контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності уповноважена посадова особа відповідає за перевірку відомостей граф 1, 2, 8, 9, 10, 11, 13, 15, 15а, 17, 17а, 18, 19, 21, 24, 25, 26, 31, 32, 33, 37, 39, 41, 43, 44, 49, 51 ВМД в обсязі, передбаченому для цього етапу. Зокрема нею здійснюються: перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ( 2371-14, 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), якщо така перевірка не здійснювалася на етапі 2; за погодженням з начальником ОП передання документів для контролю вповноваженій посадовій особі, що здійснила контроль на етапі 2, для прийняття остаточного рішення про правильність класифікації товару, якщо виникли питання щодо правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД ( 2371-14, 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) або сумнів у відповідності кодів, зазначених у ВМД, кодам, заявленим при митному оформленні товару в попередні митні режими.

При перевірці ВМД № 40101/3/000993 від 29.10.2003 р. невідповідність положенням УКТЗЕД кодування товару посадовими особами Вінницької митниці не встановлено.

Пунктом 2.9 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці, затвердженого наказом Державної митної служби України від 01.10.03 N 646 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.03 за N 996/8317, далі - Порядок), який є чинним на час складання акту камеральної перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень, визначено, що рішення про визначення коду товару приймається ВНК (ВКМВ та Н) на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД ВНК (ВКМВ та Н) має право одержувати у визначеному чинним законодавством порядку від декларанта додаткову документальну інформацію про певні характеристики товару, які мають значення для його класифікації. Наприклад, технічної або технологічної документації на товари, зокрема оригіналів або завірених відправником (одержувачем) копій документів про фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення (використання) товарів, результатів дослідження проб (зразків) товарів, копій вантажної митної декларації країни-експортера тощо (п. 2.7 Порядку).

Відповідно до пункту 2.11 Порядку рішення про визначення коду товару оформлюється за встановленою формою (додаток 2), у розділі 4 "Висновки" якого обов'язково зазначається інформація, яка має міститись у графі 31 ВМД згідно з вимогами нормативних актів Держмитслужби, та встановлений десятизначний код товару за УКТЗЕД. Рішення про визначення коду товару підписує і проставляє на ньому відбиток номерного штампа посадова особа ВНК (ВКМВ та Н), яка готувала Рішення, та начальник ВНК (ВКМВ та Н), якщо Рішення складається безпосередньо у ВНК (ВКМВ та Н), або начальник підрозділу, якщо воно складається в підрозділі вповноваженою особою ВНК (ВКМВ та Н) чи підписується особами, що їх заміщують.

Пунктом 2.15 цього Порядку встановлено, що ВНК (ВКМВ та Н) має право скасувати або змінити прийняте ним Рішення про визначення коду товару, якщо:

Рішення прийняте з порушенням вимог УКТЗЕД;

надійшла додаткова інформація про класифікований товар;

внесені зміни до нормативно-правових актів, що регулюють питання класифікації товарів.

Митний орган вищого рівня має право скасувати Рішення про визначення коду товару, прийняте підпорядкованим йому митним органом або прийняте вповноваженою особою ВНК (ВКМВ та Н), якщо:

Рішення було прийнято на основі неповної або недостовірної інформації;

Рішення було прийнято з порушенням вимог УКТЗЕД.

Рішення про визначення коду товару, прийняте ВНК (ВКМВ та Н), підлягає реєстрації в журналі під відповідним номером (п. 4.1 Порядку).

При митному оформленні товару 29.10.2003 р., стосовно якого виник даний спір, митний орган погодився із класифікацією товару, зазначеною у ВМД.

Натомість у порушення вищенаведених норм законодавства без відповідної перевірки характеристик ввезеного за ВМД № 40101/3/000993 механічного пристрою «для змішування та дозування молока і вершків в потоці типа «АЛЬФАТ ПЛЮС»та без прийняття у встановленому порядку відповідного рішення щодо класифікації товару за кодом 8343200000 (обладнання для оброблення та перероблення молока), лише на підставі акту камеральної перевірки було прийнято податкові повідомлення про визначення податкових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість, у тому рахунку із застосуванням штрафних санкцій, підстави для якого у податкових повідомленнях не зазначені.

Податкові повідомлення прийняті відповідно до пп. «в»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тобто внаслідок виявлення арифметичної або методологічної помилки. В акті камеральної перевірки № 2 від 14.08.2006 р. не зазначено, яку саме помилку виявлено.

В судовому засіданні представники відповідача посилались на виявлення методологічної помилки при визначенні коду товару.

Разом з тим, суд вважає, що за відсутності прийнятого уповноваженою особою у встановленому порядку та за встановленою формою відповідного рішення щодо зміни задекларованого у ВМД коду товару, немає підстав для висновку щодо допущення методологічної помилки. А відтак, акт камеральної перевірки № 2 від 14.08.2006 р. не може бути підставою для донарахування ввізного мита і податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій.

Крім того, виходячи зі змісту пп. «в»пп.. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»акт камеральної перевірки податкової декларації складається контролюючим органом стосовно конкретного платника податків. Всупереч цим вимогам акт камеральної перевірки № 2 від 14.08.2006 р., на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення, складено відповідно двох суб'єктів господарювання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись розділом VII, ст.ст. 7,71,86,94 ч.1,160,162,163,167,255,257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Вінницької митниці від 28.08.2006 р. № 17 та № 18.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми «Люстдорф»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (22700, Вінницька обл., м. Іллінці, вул. Коцюбинського, 1, ідент. код 23063575) 3,4 грн. судових витрат.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Кожухар

Повний текст постанови суду складено 02.01.2007 р.

Попередній документ
345195
Наступний документ
345197
Інформація про рішення:
№ рішення: 345196
№ справи: 12/415-06
Дата рішення: 28.12.2006
Дата публікації: 21.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держмитслужбою або її органом
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (26.10.2006)
Дата надходження: 26.10.2006
Предмет позову: визнання недйсними податкових повідомлень № 17 від 28.08.06р. та № 18 від 28.08.06р.