Справа № 761/24078/13-ц
Провадження №2/761/8003/2013
іменем України
23 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді Волокітіної Н.Б.
При секретарі Михнюк В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» суми страхового відшкодування.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 09 травня 2013 року не перехресті вулиці Князя Володимира та вулиці Павлюченка-Зарайська в м. Біла Церква сталася дорожно-транспортна пригода за участю автомобіля «Део Ланос» державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 та автомобіля «Нісан», державний номер НОМЕР_2 150, який належить позивачу. Винним у даному ДТП було визнано водія автомобіля «Део Ланос», державний номер НОМЕР_3. Відповідно до Висновку № 96 автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу від 20.05.2013 року, який був складений ФОП «ОСОБА_6», матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Нісан», державний номер НОМЕР_2 150 складає 37720,86 грн. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у ПрАТ СК «Український страховий стандарт». Ліміт відповідальності страхової компанії щодо виплати суми страхового відшкодування шкоди, завданої майну третіх осіб відповідно становить 50000 грн. Позивач звернувся до ПрАТ СК «Український страховий стандарт» про виплату відповідної суми страхового платежу, однак відповідач виплатив позивачу суму грошових коштів у розмірі 30934,05 грн., оскільки згідно з Висновку автотоварознавчого дослідження про визначення матеріально збитку, завданого власнику автомобіля «Нісан», державний номер НОМЕР_2 150, який було складно ФОП «ОСОБА_6» від 20.05.2013 року, вартість матеріального збитку, завданого позивачу ОСОБА_1, як власнику пошкодженого автомобіля відповідно становить 37720,86 грн.. У зв'язку із цим, позивачу була виплачена відповідна сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи у сумі 500 грн. та ПДВ у сумі 6286,81 грн.
Однак, на думку позивача, відповідач повинен був сплатити страхове відшкодування без вирахування ПДВ, мотивуючи це тим, що відповідно до Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» до розрахунків загального місячного оподаткованого доходу не включається сума страхового відшкодування, під час страхування цивільно-правової відповідальності. У зв'язку із даними обставинами, позивач просить стягнути з відповідача недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 6286,81 грн., тобто суму ПДВ, яку було вирахувано.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до Висновку № 96 автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу від 20.05.2013 року, який був складений ФОП «ОСОБА_6», вартість матеріального збитку, завданого позивачу в наслідок ДТП становить 37720,86 грн.
Відповідно до розрахунку суми страхової виплати, яка була здійснена відповідачем, позивачу була виплачена сума страхового відшкодування з вирахуванням франшизи у сумі 500 грн. та ПДВ у сумі 6286,81 грн. Представник відповідача також пояснив, що відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому, доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Оскільки страхове відшкодування відповідачем було сплачено позивачу як потерпілій в ДТП особі безпосередньо на його рахунок, а не на станцію технічного обслуговування, з суми страхового відшкодування, відповідно до Закону, було вирахувано податок на додану вартість в розмірі 6286,81 грн.
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні також зазначив, що в разі документального підтвердження позивачем факту оплати проведеного ремонту його автомобіля, відповідачем додатково може бути прийнято рішення відносно доплати вирахуваного з суми страхового відшкодування ПДВ в розмірі 6286,81 грн. Тому на даний момент право позивача на виплату йому з боку відповідача вирахуваної суми ПДВ не є порушенням.
У зв'язку із даними обставинами, представник відповідача вважає, що позивачу була виплачена належна йому сума страхового відшкодування, а тому відповідно дані вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і надані докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 09 травня 2013 року не перехресті вулиць Князя Володимира та Павлюченка-Зарайська в м. Біла Церква сталася дорожно-транспортна пригода за участю автомобіля «Део Ланос», державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4 та автомобіля «Нісан», державний номер НОМЕР_2 150, який належить позивачу. Внаслідок даного ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно положень ст. 22 даного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
На момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Део Ланос», державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» на підставі Полісу № АВ/6901463 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Ліміт матеріальної відповідальності внаслідок заподіяння матеріальної шкоди майну потерпілій особі при настанні страхового випадку в частині суми страхового відшкодування відповідно становить 50 000 грн. Безумовна франшиза становить 500 грн.
11.05.2013 року позивач звернувся до відповідача ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» із відповідною заявою про настання страхового випадку.
З метою визначення розміру страхового відшкодування та встановлення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Нісан», держаний номер НОМЕР_2 ФОП «ОСОБА_6» було складено Висновок № 96 товарознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу від 20.05.2013року (а.с. 15-17). Відповідно до даного Висновку, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Нісан», державний номер НОМЕР_2 150 відповідно становить 37720, 86 грн.
У зв'язку із даними обставинами, 17.06.2013 року ПрАТ Страхова компанія «Український страховий стандарт» було складено відповідний страховий акт та розрахунок страхового відшкодування, яке підлягає виплаті власнику автомобіля «Нісан», державний номер НОМЕР_2 150, ОСОБА_1 та відповідно становить 30934, 05 грн. (з вирахування франшизи та ПДВ).
Як було встановлено судом та не заперечувалося сторонами, дана сума грошових коштів дійсно була отримана позивачем.
В судовому засіданні позивач просив стягнути з відповідача податок на додану вартість, який було вирахувано при виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний на пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Згідно ч. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу, здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано доказів, які б підтверджували факт оплати проведеного ремонту його автомобіля.
Згідно положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до виписки з рахунку позивача від 22.07.2013 року, ОСОБА_1 було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 30625 грн.(а.с. 22).
Таким чином, зобов'язання страховика перед позивачем, як потерпілою особою в частині відшкодування шкоди, завданої його майну, були виконані своєчасно та в повному обсязі.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено позивачу кошти, як потерпілій в ДТП особі, безпосередньо на його рахунок, а не на станцію технічного обслуговування, про що є докази в матеріалах справи, з суми страхового відшкодування було вирахувано податок на додану вартість в розмірі 6286,81 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову про стягнення страхото відшкодування.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 6, 9, 22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 988, 990 ЦК України ст. ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної скарги з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя