Справа № 761/1620/13- ц
Провадження №2/761/2991/2013
Іменем України
11 жовтня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.
при секретарі: Лазоришинець К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (Відповідач) з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У позові Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 23 878,87грн., з яких: - втрата товарної вартості транспортного засобу в сумі 9 086,73 грн.; - додаткові витрати в сумі 792,14 грн.; - витрати на правову допомогу в сумі 4 000,00 грн.; моральна шкода в розмірі 10 000,00 грн.; судові витрати покласти на Відповідача.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 12 березня 2012 року приблизно о 08 год. 55 хв. на Смородинському спуску в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті якого вказаний автомобіль «Ніссан», яким вона керувала та який належить їй на праві власності було пошкоджено. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.04.2012 року у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлена вина Відповідача та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Позивачці було заподіяно матеріальної шкоди, що підтверджується висновком № 197 експертного авто товарознавчого дослідження по оцінці матеріального збитку транспортного засобу від 17.04.2012 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2, що становить 59 968,94 грн., з яких вартість відновлювального ремонту становить 50 882,21 грн. та втрата товарної вартості транспортного засобу становить 9 086,73 грн.
Відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0107-1113245 від 31.01.2012 року, укладеного між Позивачкою та ПАТ СК «Українська страхова група», страхова компанія здійснила оплату вартості відновлювального ремонту на рахунок підприємства, яке здійснювало ремонт автомобіля. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу, а відтак, втрата товарної вартості підлягає відшкодуванню з боку Відповідача. Окрім того, Позивачкою було понесені додаткові витрати у сумі 792,14 грн., зокрема, оплата за залучення спеціаліста - авто товарознавця для складання висновку - 744,00 грн., вартість поштових послуг в розмірі 43,14 грн., вартість банківських послуг - 5,00 грн.
Також Позивачка зазначає, що в результаті психологічних переживань, пов'язаних з дорожньо-транспортною пригодою, у неї були порушені нормальні життєві стосунки через неможливість спілкування з рідними та близькими, виникли труднощі на роботі, а тому вона зазнала моральної шкоди, яку вона оцінює в 10 000,00 грн. Крім того, Позивачка просить відшкодувати витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000,00грн.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва (суддя Ластовка Н.Д.) від 27 листопада 2012 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с.54).
Згідно відповіді адресно-довідкового бюро ГУ МВС України у м. Києві, Відповідач по м. Києву та Київській області не зареєстрований (а.с.58 - на звороті), у зв'язку з чим ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2012 року справу було передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, керуючись ч. 6 ст. 110 ЦПК України (а.с.63).
Суддею Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. було прийнято справу до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. В судовому засіданні 20.02.2013 року представник Відповідача заявив клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи для вирішення питання щодо розміру втрати товарної вартості автомобіля Позивачки (а.с.73).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва (суддя Кондратенко О.О.) від 20.02.2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було призначено авто товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експертів було поставлено наступне питання: «Визначити втрату товарної вартості транспортного засобу «Ніссан», номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.03.2012 року?». Попередню оплату витрат за проведення експертизи було покладено на Відповідача - ОСОБА_2 Провадження по справі призупинити на час проведення експеризи (а.с. 79-80).
12.03.2013 року до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) надійшла ухвала судді Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О.про призначення судової авто товарознавчої експертизи, у зв'язку з чим 22.03.2013 року та 24.04.2013 року КНДІСЕ було направлено Відповідачу рахунок на оплату за проведення експертизи (а.с.82-83). У зв'язку з тим, що Відповідач не здійснив оплату за експертне дослідження, на підставі п.1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» МЮ України № 53/5 від 08.10.1998 (в редакції змін до неї наказом МЮ України № 1950/5 від 26.12.2012р.), КНДІСЕ залишив ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.02.2013 року без виконання (а.с.84).
Згідно розпорядження Шевченківського районного суду м. Києва № 01-42-123 від 29.05.2013 року (а.с.85), справа була передана судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновській В.М., яка своєю ухвалою від 01.06.2013 року прийняла справу до свого провадження, відновила провадження по справі та призначила її до розгляду у судовому засіданні (а.с.86).
У судовому засіданні представник Позивача - ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача - ОСОБА_5 проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
Розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст.ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 02 квітня 2012 року, ОСОБА_2 12 березня 2012 року приблизно о 08:55 год. в м.Києві на Смородинському спуску, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та не зміг контролювати його рух, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.12.1 Правил дорожнього руху. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с.6).
Автомобіль «Ніссан», державний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) 12.03.2012р. отримав механічні пошкодження, що підтверджується копією довідки інспектора Відділу ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.7). Автомобіль «Ніссан», державний номер НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_3 (а.с.8).
12 квітня 2012 року Відповідачу було направлено повідомлення з проханням з'явитись на огляд автомобіля «Ніссан» державний номер НОМЕР_2, належного Стасюк у відділ експертизи 17.04.2012 року о 09:00 за адресою Київ, вул. Героїв Оборони, 4 Автомобільний центр «Голосіївський», що підтверджується фіскальним чеком № 5850 від 12.04.2012 року (а.с.9).
Згідно висновку № 197 експертного авто товарознавчого дослідження по оцінці матеріального збитку транспортного засобу, складеного 17.04.2012 року експертом авто товарознавцем Костюк Н.Я., яка діяла на підставі свідоцтва № 435, виданого Міністерством юстиції України 26.06.2007 року (а.с.30), матеріальний збиток, який був спричинений автомобілю «Ніссан» державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 59 968,94 грн., з них вартість відновлювального ремонту складає 50 882,21 грн., втрати товарної вартості 9 086,73 грн. (а.с.10-12).
До Висновку № 197 додано Калькуляцію вартості відновлювального ремонту до висновку № 197 (а.с.13), ремонтну калькуляцію № 197 від 17.04.2012 року (а.с.14-19), фото додатки (а.с.20-24), протокол огляду транспортного засобу № 197 від 17.04.2012 року, який проводився в присутності Позивача та Відповідача (а.с.25-26).
При цьому, Позивачем понесені витрати сумі 792,14 грн., що складаються з витрат на проведення автотоварознавчого дослідження згідно Рахунка-фактури № 9946942/197 від 17.04.2012р. (а.с. 29) в розмірі 744,00 грн., які були сплачені Позивачем, що підтверджується банківською квитанцією (а.с.28), витрат на телеграфні та поштові повідомлення (а.с.9, 49).
24 квітня 2012 року Позивачка направила Відповідачу Лист-повідомлення, в якому просила відшкодувати кошти в розмірі 12500,0, грн., що складаються, зокрема, з 9 086,73 грн. - втрата товарної вартості транспортного засобу, 744,00 грн. - вартості експертизи, 5,00 грн. - вартості банківських послуг, 29,58+13,56 грн. - вартості поштових повідомлень, 2621,13 грн. - моральної шкоди (а.с.47-48), що підтверджується фіскальним чеком № 0079 від 24.04.2012 року та описом вкладення від 24.04.2012 року (а.с.49).
Згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0107-11-13245 від 31.01.2012 року, укладеному між Позивачкою та ПАТ «СК «Українська страхова група», Позивачка застрахувала автомобіль «Ніссан» державний номер НОМЕР_2, зокрема, від пошкодження внаслідок ДТП (а.с.33-46).
Згідно п.12.3. зазначеного Договору, у розмір страхового відшкодування по КАСКО не включаються, зокрема, втрати товарної вартості транспортного засобу та непрямі збитки та інші витрати, що можуть бути наслідками страхового випадку (штраф, упущена вигода, втрата прибутку (доходу), збитки від простоїв, моральна шкода тощо) за винятком тих додаткових витрат страхувальник, страхування яких передбачено обраним страховим пакетом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою(п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Відповідно до п.9.4 статті 9 Закону чітко визначено, що Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
За ст. 6 даного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. (п.9.1 ст.9 Закону).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. (п.22.1 ст. 22 Закону).
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 32.7 статті 32 Закону встановлено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.
Отже, незалежно від того чи була застрахована цивільно-правова відповідальність Відповідача, шкода, пов'язана з втратою товарної вартості автомобіля підлягає стягненню саме з нього як заподіювача шкоди, оскільки не покривається страховкою.
Як вбачається з Висновку № 197 від 17.04.2012 року, складеного експертом авто товарознавцем Костюк Н.Я., визначення матеріального збитку, завданого Позивачу у зв'язку з пошкодженням автомобіля, проведено з дотриманням вимог ст. 29 Закону, тобто з урахуванням втрати товарної вартості, та складає - 59 968,94 грн., з них вартість відновлюваного ремонту складає 50 882,21 грн., втрати товарної вартості 9 086,73 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що втрата товарної вартості автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_2, який належить Позивачці в розмірі 9 086,73 грн. та інші витрати, пов'язані з оплатою експертизи оцінки вартості збитку та інші витрати, які були понесені Позивачкою в загальному розмірі 792,14 грн. підлягають стягненню з Відповідача, а тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача зазначених сум на користь Позивачки.
Крім того, суд приходить до висновку, що підлягає частковому задоволенню вимога Позивачки до Відповідача про стягнення моральної шкоди, оскільки нею доведено наявність душевних страждань, пов'язаних з відновленням свого душевного спокою в результаті ДТП, винуватцем якої був саме Відповідач.
Так, відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частинами 3,4 вказаної вище ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
З урахуванням обставин справи, виходячи з принципу розумності та справедливості суд приходить до висновку, з Відповідача на користь Позивачки підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 1000,00грн.
Щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на правову допомогу, то в даному випадку варто зазначити таке.
Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, обмежений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», яким визначено, що розмір витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Тобто вказаним законом чітко визначено за що саме може бути виплачена компенсація.
Так, ст. 56 ЦПК України визначено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
Тобто вказаною нормою чітко визначено, що хто може бути особою, яка надає правову допомогу, порядок її залучення та обсяг здійснюваних прав.
В матеріалах справи міститься угода-доручення про надання адвокатської допомоги № 12/03/12-ф.о. від 12.03.2012 року, укладений між Позивачкою та адвокатом ОСОБА_4 (а.с.50). На підставі зазначеної угоди було видано ордер-доручення № 12/03/12-ф.о. від 12.03.2012 року (а.с.52). Пунктом 4 угоди-доручення зазначено, що угода діє протягом одного року з моменту її підписання - тобто до 12.03.2013 року. В разі продовження дії Угоди, сторони підписують додаткову угоду. Проте в матеріалах справи не міститься додаткової угоди про продовження терміну дії угоди № 12/03/12-ф.о. від 12.03.2012 року. Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н (а.с.53), Позивачка сплатила 4000,00 грн. за адвокатську (правову) допомогу, проте неможливо визначити за яку саму правову допомогу було сплачено зазначені кошти, дату сплати таких коштів тощо.
Також слід зазначити, що представник Позивачки не залучався окремою ухвалою суду, як особа, яка має право на надання правової допомоги, водночас матеріали справи і не містять заяви Позивачки про залучення такої особи.
За таких обставин вимога про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України на користь Позивача підлягають стягненню з Відповідача судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, з Відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн.
На підставі ст.ст. 6,9,12,22, 28, 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1188, 1192, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 878,87грн., з яких 9 086,73грн. - сума втрати товарної вартості транспортного засобу, 792,14грн. - витрати, пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 1 000,00грн. - моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229, 40грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: