справа № 165/2794/13-ц
провадження №2/165/687/13
25 жовтня 2013 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.,
при секретарі Харук Ю.І.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
29 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, який укладений з відповідачем ОСОБА_1 27 жовтня 2007 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області. Зазначає, що від шлюбу у подружжя є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги позивач обґрунтовує тим, що подружнє життя з відповідачем не склалося. Чоловік безвідповідально ставиться до своїх сімейних обов'язків, не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї, не поважає її як дружину, зраджує подружню вірність. В зв'язку з цим між ними часто виникають непорозуміння, що супроводжуються образами та приниженням її як жінки. Відповідач наносив їй тілесні ушкодження. Така його поведінка вкрай негативно впливає на виховання та розвиток дитини. Позивач неодноразово попереджувала чоловіка, щоб він змінив такий спосіб життя, своє відношення до сім'ї і до неї як до дружини, але це до позитивних наслідків не призвело. В березні 2013 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовом про розірвання шлюбу, однак повіривши у можливість зміни поведінки відповідача, надала йому останній шанс і позов за її заявою було залишено без розгляду. Після цього чоловік черговий раз зрадив їй в подружній вірності, і тому позивач переконана що збереження сім'ї в подальшому є неможливим. Вважає, що спільне проживання та збереження шлюбу порушує її особисті права та суперечить інтересам, як її так і сина. Оскільки сторони мають неповнолітню дитину, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і пояснила, що у цьому шлюбі вона є нещасливою жінкою, відповідач не розуміє поняття сім'ї, ображає та принижує її як особистість, неодноразово наносив їй тілесні ушкодження, навіть в присутності дитини, що негативно впливає на розвиток та психологічний стан сина. Зазначила, що чоловік неодноразово зраджував їй в подружній вірності. Пояснила, що про близькі стосунки батька з іншою жінкою їй стало відомо зі слів сина ОСОБА_4, що вкрай негативно вплинуло на ставлення дитини до спільного проживання батьків. Наголосила, що трьохмісячний строк для примирення їм надавався у справі за її позовом про розірвання шлюбу, з яким вона зверталася у березні 2013 року. За цей час відповідач ніяким чином не змінив своє ставлення до сім?ї, однак намагаючись востаннє зберегти шлюб, вона залишила позов без розгляду. Пояснила, що після чергового її звернення з позовом в суд, поведінка відповідача лише погіршилась, він надсилає їй на телефон образливі повідомлення з різного роду погрозами. Останніх три місяці вони проживають окремо, чоловік лише всякими способами старається принизити її, в тому числі в присутності колег по роботі та друзів, демонструючи свою владу над дружиною, обмежує її особисті права. Ствердила, що у ситуації, що склалася неможливе примирення, сім'я існує формально, вона не має наміру відновлювати подружні стосунки. Твердить, що подальше збереження сім'ї є недоцільним, настоює на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_1 пояснив, що погодиться на розірванні шлюбу лише при умові, якщо позивач дасть згоду на тимчасові поїздки їх неповнолітнього сина у супроводі батька за кордон. При цьому наголосив, що він, як чоловік, вправі розпоряджатися вільним часом своєї дружини і вважає, що жінка зобов'язана присвячувати його тільки вихованню дитини. Пояснив, що на сьогодні ще не знає, як можна зберегти їх з позивачкою сім?ю, але вважає, що його ставлення до дружини є цілком правильним і змінювати свою поведінку та зважати на побажання дружини, в нього підстав немає. Не заперечив, що писав їй образливі СМС повідомлення, приходив на корпоративні вечірки її колективу, і вважає, що поступав правильно, оскільки має право забирати свою дружину до дитини незалежно від обставин. Щодо звинувачень у зраді, то не заперечує, що спілкується з іншими жінками, але стверджує, що це дружні чи ділові стосунки. Свою поведінку вважає нормальною і змінювати її не бажає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив, що сторони проживають окремо, не підтримують подружніх взаємин, і відновлювати їх не бажають, в суді вже вирішувалось питання про розірвання їх шлюбу в 2013 році, а після примирення, і залишення позову без розгляду, ситуація на краще не змінилась. Позивач повторно змушена була звертатися до суду з даним позовом. Відповідач демонстративно не бажає змінювати своє ставлення до сім?ї, його бачення родинних цінностей та взаємних стосунків в шлюбі, мотивоване тільки бажанням помсти за непокору дружини та її діаметрально протилежних поняттях щасливого шлюбу. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що сумісне життя сторін в подружжі є неможливим, збереження сім'ї суперечать, як інтересам сторін так і їх неповнолітнього сина, примирення сторін є не доцільним, відновлення стосунків не бажаним, а тому позов задовольняє.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні встановлені обставини, які свідчать про неможливість збереження шлюбу, суд шлюб розриває.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 27 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №418, розірвати.
Прізвища сторін після розірвання шлюбу не змінювати.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя О.Р. Ференс-Піжук