Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М. і Стрекалова Є.Ф. ,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Сторожинецького районного суду від 27 січня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області від 11 квітня 2006 року,
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 2 роки і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 п.п. 2, 3, 4 КК України.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 6 серпня 1997 року під час руху на автодорозі Чернівці КПП - Руська у АДРЕСА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 на порушення вимог п.п. 10.1, 14.2 (в, г), 14.6 (г) Правил дорожнього руху, намагаючись здійснити обгін, виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21063, внаслідок чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було заподіяно тяжкі, а ОСОБА_4 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, зазначаючи, що він порушень Правил дорожнього руху не вчиняв і його винність не доведена, що у ДТП винний ОСОБА_4, що розслідування справи досудовим слідством і судом проведено однобічно і неповно, що порушено його право на захист, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення і направити справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для внесення справи на касаційний розгляд з метою її перегляду.
Доводи у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про те, що його винність у вчиненні зазначеного злочину не доведена, є безпідставними.
Ці його твердження були предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій і спростовані наведеними у їх судових рішеннях доказами.
До висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину суд дійшов на підставі досліджених в судовому засіданні і детально наведених у вироку доказів, яким дана оцінка в їх сукупності, зокрема, показань самого засудженого ОСОБА_1, який не заперечував, що під час руху вирішив обігнати автомобіль, який їхав перед ним, і виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_2.
Ці його показання узгоджуються із показаннями очевидців події потерпілих ОСОБА_2А.Б., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та об'єктивно підтверджуються даними, які містяться в протоколах огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події.
Згідно з даними висновків експертиз у ОСОБА_2 було виявлено закриті переломи кісток тазу та правого передпліччя, вивих лівого стегна, у ОСОБА_3 - закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, чисельні забиті рани тіла і обличчя, травматичний шок, які віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, а у ОСОБА_2 - тілесні ушкодження, які віднесено до середнього ступеня тяжкості,
Як убачається з висновку автотехнічної експертизи, дії ОСОБА_1 як водія не відповідали вимогам п.п. 10.1, 14.2 (в, г), 14.6 (г) Правил дорожнього руху, що знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням ДТП.
Таким чином, уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом як із точки зору допустимості так і достовірності, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині.
Зазначені у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 доводи про неповноту досудового і судового слідства та неправильну оцінку доказів у справі, про проявлену у зв'язку з цим необ'єктивність, стосуються перегляду касаційним судом фактичних обставин справи з підстав, зазначених у ст.ст. 368, 369 КПК України.
Разом із тим, касаційний суд переглядати їх не вправі, оскільки законом передбачено, що відповідно до вимог ст. 398 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є: істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Проте даних, які б свідчили, що стосовно ОСОБА_1 неправильно застосовано кримінальний закон, допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону чи що призначене йому покарання не відповідає тяжкості ним вчиненого та його особі, не виявлено.
Отже, передбачені ст. 398 ч. 1 КПК України підстави для призначення справи щодо ОСОБА_1 до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, відсутні.
З урахуванням наведеного, керуючись ч. 2 ст. 394 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Міщенко С.М. Кармазін Ю.М. Стрекалов Є.Ф.