20 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.
суддів:
Пшонки М.П., Прокопчука Ю.В.,
розглянувши справу за заявою управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації про відстрочку виконання рішення Городянського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2003 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по виплаті надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2004 року,
Рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2003 року на користь ОСОБА_1 з управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації стягнуто заборгованість по виплаті надбавки за вислугу років в сумі 1580 грн. та допомоги на оздоровлення в сумі 625 грн. 08 коп.
У квітні 2004 року управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації звернулося в суд із заявою про відстрочку виконання вказаного вище рішення, посилаючись на те, що вони є розпорядниками бюджетних коштів, які заплановані на утримання інтернатів. Бюджетом на 2004 рік кошти на виплату видатків відповідно до ст. 57 Закону України “Про освіту» за 1997-2000 роки не передбачені, а тому їх негайне стягнення за рахунок поточних видатків призведе до призупинення навчально-виховного процесу.
Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2004 року, заява задоволена.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судових рішень з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.
Доводи касаційної скарги про те, що розгляд справи та постановлення рішення проведено з порушенням норм матеріального та процесуального права є необґрунтованими, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 30 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка Ю.В. Прокопчук