7 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення в квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втрати право користування квартирою, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 3 жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2004 року,
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про вселення в квартиру.
Зазначав, що має право на користування квартирою АДРЕСА_1.
В січні 2003 року після досягнення повноліття він мав намір вселитися до вказаної квартири, але відповідач йому в цьому перешкоджає.
Просив ухвалити рішення, яким вселити його в квартиру.
В лютому 2003 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування квартирою.
Зазначав, що ОСОБА_1 з травня 1993 року не жив в квартирі, оскільки переїхав разом з матір'ю на інше постійне місце проживання.
Просив ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 3 жовтня 2003 року, залишеного без зміни ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, він вселений в квартиру АДРЕСА_1 .
В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення його позову і відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 3 жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко Ю.Л. Сенін