Справа № 488/3084/13-к р.
Провадження № 1-кп/488/150/2013 р.
іменем України
01.11.2013 року
Корабельний районний суд м. Миколаєва
в складі :
головуючої - судді Кутурланової О.В.,
при секретарі - Кривопішиній О.С.,
за участю прокурорів - Рябоконь А.В., Петрушкової М.О.,
потерпілої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013160050001737 від 26.05.2013 року, відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Миколаїв, українки, громадянки України, яка має середню освіту, працюючої за усною домовленістю, не заміжньої, яка має неповнолітню дитину, раніше не судимої,проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,
- за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
23.05.2013 року приблизно о 15годині 00 хвилин обвинувачена ОСОБА_2, знаходячись на території домоволодіння потерпілої ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, в ході сварки, на г'рунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно завдала останній палкою не менше 3-4 ударів в область правої верхньої кінцівки і тіла.
Внаслідок дій ОСОБА_2 потерпіла ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому плечової кості в області хірургічного пошкодження шийки і головки зі зсувом відломків, обширних глибоких саден, передній поверхні обох колінних суглобів і задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, обширного синця правого плечового суглоба з переходом на праве плече, грудну клітку, праву молочну залозу, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачена вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала і показала, що 23.05.2013 року в період приблизно з 12 годин до 17 годин разом із своєю матір'ю ОСОБА_3 вона на кладовищі , розташованому в Корабельному районі м.Миколаєва, потерпілу в цей день вона не бачила, тілесні ушкодження їй не причиняла. Потерпілу ОСОБА_1 знає на протязі останніх чотирьох років, конфліктних ситуацій між ними не виникало. Вважаю,що потерпіла її оговорила, але чому, пояснити не може.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченою своєї провини, вина останньої у скоєні інкримінованого їй злочину підтверджується іншими дослідженими судом доказами.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, вбачається, що 23.05.2013 року в денну годину до неї до дому до домоволодіння АДРЕСА_2, прийшла обвинувачена, яка є донькою від першого шлюбу її покійного чоловіка , з якою вони розпочали вживати спиртні напої. Після чого, за проханням останньої вони пішли на город, де вона нагнулася до квітів і в цю мить відчула, як обвинувачена висловлюючись негативно на її адресу, палкою нанесла їй в правий бік удари, від чого вона впала на коліна, та почала кричати від болю,в той час , як обвинувачена вибігла на вулицю. На її крики прибігла сусідка ОСОБА_4, та допомогла їй зайти до будинку, де вона пролежала наступний день. На третій день, погано почуваючи себе, та, будучи не в змозі подзвонити самостійно, вона звернулася до сусідки з проханням зателефонувати її доньці ОСОБА_5. Після чого приїхала донька та відвезла її до лікарні, де вона в подальшому проходила стаціонарне лікування.
Допитана в якості свідка сусідка потерпілої - ОСОБА_4, підтвердила, що 23.05.2013 року , знаходячись у себе вдома на території домоволодіння АДРЕСА_3, біля 15 години вона почула крик ОСОБА_1 та побігла до останньої, де побачила, як обвинувачена, тримаючи в руках палку, розмахувала нею над потерпілою, та, помітивши її, відразу вибігла з території домоволодіння. Після чого вона допомогла ОСОБА_1 потрапити до будинку. На наступний день у потерпілої опухла рука, але вона за допомогою не зверталась, вважаючи, що все само пройде. Але на третій день потерпілій стало ще гірше і остання попросила її зателефонувати доньці. Донька приїхала та відвезла потерпілу до лікарні.
Свідок ОСОБА_5, донька потерпілої дала аналогічні показання.
Вище перелічені показання погоджуються і з іншими дослідженими судом доказами.
Так. згідно змісту протоколу прийнятої слідчим СВ Корабельного РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області у потерпілої ОСОБА_1 заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.05.2013 року, тілесні ушкодження були заподіянні останній 23.05.2013 року.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи ( акт №237 від 26.06.2013 року) потерпілій було завдано тілесні ушкодження у вигляді перелому плечової кості в області хірургічного пошкодження шийки і головки зі зсувом відломків, обширних глибоких саден, передній поверхні обох колінних суглобів і задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, обширного синця правого плечового суглоба з переходом на праве плече, грудну клітку, праву молочну залозу, що відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я. Всього потерпілій було заподіяно не менш 3-4 травматичних застосувань в область правої верхніх кінцівок та тулуба. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від дій тупих твердих предметів , по механізму удару, та в строк зазначених потерпілою. Пошкодження у вигляді подряпин колінного суглобу та задньої поверхні лівого ліктьового суглобу могли утворитися в результаті падіння стоячої людини на рівну поверхню з наступним ударом о тверде покриття.
Згідно до інформації, яка міститься в довідці № 41 від 25.06.2013 року, що видана головним лікарем Жовтневої ЦРЛ, ОСОБА_1 з 04.06.2013 року по 19.06.2013 року проходила лікування в нейротравматологічному відділенні зазначеного медичного закладу, та на її лікування було витрачено 1571,86 грн.
Враховуючи викладене, до показань свідка ОСОБА_3, що є матір'ю обвинуваченої, про те, що донька 23.05.2013 року в період часу з 12 години до 18 години знаходилась разом з нею на кладовищі, суд, приймаючи до уваги, що вказані показання суперечать дослідженим доказам, та їх родинні стосунки, відноситься критично, та до уваги не приймає.
Таким чином доводи обвинуваченої про те, що вона не причиняла ОСОБА_1 тілесні ушкодження, та знаходилась під час їх заподіяння потерпілій в іншому місці, спростовуються показаннями потерпілої , яка вказала саме на ОСОБА_6, як на особу, що нанесла їй удар при вищезазначених обставинах, та показаннями свідка ОСОБА_4, які погоджуються з показаннями потерпілої.
Позицію обвинуваченої, суд розцінює як бажання останньої уникнути кримінальної відповідальності.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні нею інкримінованого злочину, доказана. Дії останньої, які виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я, кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд враховує, ступень тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості; дані про особу обвинуваченої, що остання раніше не судима, характеризується в цілому посередньо, має на утриманні неповнолітню дитину, ніде офіційно не працює.
В якості обставин, що обтяжують покарання , суд враховує, що злочин обвинуваченою вчинено у стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку.
З урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченої,суд приходе до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.
В той же час суд переконаний, що досягти мети виправлення обвинуваченої можливо і без ізоляції її від суспільства, тому на підставі положень ст.ст.75, 76 КК України вона може бути звільнена від відбування покарання із встановленням випробування.
Позовні вимоги, заявлені прокурором в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, а саме коштів витрачених Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 1571,86 грн., на думку суду, відповідно до вимог ст.. 1206 ЦК України, є законними, та підлягають стягненню на користь вказаної адміністрації з обвинуваченої в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку - 1 рік, та покласти на останню, на підставі ст.. 76 КК України, обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з обвинуваченої на користь держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області ( р/р 31418544700172 ГУ ДКСУ в Миколаївській області. МФО 826013 код ЄДРПОУ 37992601, код платежу 24060300 «Інші надходження»), кошти витрачені Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілої ОСОБА_1 - в розмірі 1571,86 грн..
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В.Кутурланова