справа № 487/5145/13-ц
Провадження №2/487/2152/13
Іменем України
01.11.2013 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П.,
при секретарі Новгородової Т.М., представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача Ходикіна М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про визнання рахунку-повідомлення про наявність боргу таким, що не підлягає сплаті та по зустрічній позовній заяві Публічного Акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_4 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію
10.06.2013р.ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ „Миколаївська ТЕЦ" про визнання рахунку- повідомлення за січень 2013року на загальну суму 8057 грн. 60 коп. за надані послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 як такий, що не підлягає сплаті.
В заяві позивач вказав, що 18.07.2005 року він придбав квартиру АДРЕСА_1, але декілька років в квартирі проживала колишня власниця, яка користувалася послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води і здійснювала їх оплату.
В лютому 2008 році він відключив централізоване опалення , оскільки отримав згоду щодо відключення постійно діючої міжвідомчої комісії та відповідні погодження різних інстанцій, про що письмово повідомив відповідача.
Але відповідач безпідставно нараховував йому кошти для сплати за послуги теплопостачання .
Відповідно до рахунку-повідомлення за січень 2013року відповідач вимагає від нього сплатити 8057 грн. 60 коп. за теплову енергію. Посилаючись на те , що договору із відповідачем він не укладав, фактично послуг від нього не отримував , просив визнати рахунок -повідомлення як такий , що не підлягає сплаті.
01.07.2013р. ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 5826 грн. 06 коп. за період 2005- 2011роки
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Зустрічну позовну заяву не визнали та просили відмовити в її задоволені.
Представник відповідача позов ОСОБА_4 не визнав, просив відмовити в його задоволені, а зустрічні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Вислухавши пояснення представників сторін,покази свідків, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
З 18.07.2005 року позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
Вказаний будинок отримує теплоносій від ВАТ „Миколаївська теплоелектроцентраль".
Згідно з письмовим повідомленням та розрахунком , наданим представником ПАТ «Миколаївська ТЕЦ», заборгованість відповідача
за спожиту теплову енергію в період з 01.11.2005р. по 04.04.2011р.становить 5826 грн.06 коп.
Стосовно позовних вимог позивача, то судом встановлено наступне.
Згідно з вимогами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлений перелік способів захисту цивільних прав. Під способами захисту розуміється закріплені заходи примусового характеру , за допомогою яких провадиться поновлення , визнання порушених прав. Захист цивільних прав- це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
В межах заявлених позовних вимог , позивач просив визнати незаконною вказану вимогу - рахунок-повідомлення про сплату заборгованості за спожиті послуги теплопостачання.
Рахунок-повідомлення , яку оспорює позивач є різновидом претензії та не несе за собою юридичних наслідків.
Наявність оспорюваної вимоги рахунку-повідомлення не встановлює для сторін обов'язків, зокрема для ОСОБА_4 вона несе рекомендований характер щодо сплати заборгованості, оскільки відсутнє порушене право. Заявлені ОСОБА_4 позовні вимоги суд враховує як його заперечення на зустрічну позовну заяву ПАТ «Миколаївська ТЕЦ».
Що стосується зустрічної позовної заяви суд приходить до наступного.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово - комунальні послуги" від 24 червня 2004 року та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р.( в редакції постанови КМ від 24.01.2006 року) споживач (власник та наймач квартири) зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.6 ст.26 вказаного Закону, споживач має право відмовитись від користування послугою виконавця та має право на розірвання договору у порядку вставленому законодавством.
Відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р. №4 , встановлено, що відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії , створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади: по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в 10-денний строк подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Судом встановлено, що акт про відключення квартири позивача від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання затверджений рішенням від 27.10.2011року міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП. Тому на підставі вказаного документу нарахування за теплову енергію позивачу правомірно припинено з 01.11.2011р.
Тому зустрічні позовні вимоги ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» знайшли
своє повне підтвердження в судовому засіданні і з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь відповідача 5826 грн. 06 коп.заборгованості за спожиту теплову енергію.
Доводи представників позивача про застосування позовної давності при розрахунку заборгованості спростовується наданою представником ПАТ «Миколаївської ТЕЦ» копією фіскального чеку №7764 від 15.11.11р. на суму 818 грн. 03 коп., що доводить про визнання ОСОБА_4 боргу, оскільки зазначену оплату здійснено ОСОБА_5, колишнім власником квартири АДРЕСА_1 , яка за усною домовленістю із ОСОБА_4 проживала у вказаній квартирі після її продажу. Тому на підставі положення ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності перервався оскільки ОСОБА_4 вчинено дії , що свідчать про визнання ним боргу.
Також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні посилання представників позивача про попередження ПАТ «Миколаївську ТЕЦ» в період з 2008року по 2010 роки про експлуатацію індивідуального опалення в спірній квартирі. За таких вимог зустрічний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,60,212,213,215 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про визнання рахунку-повідомлення про наявність боргу таким, що не підлягає сплаті відмовити.
Зустрічну позовну заяву Публічного Акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» 5826 грн. 06 коп. боргу за спожиту теплову енергію. Та 229 грн. 40 коп. судового збору.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів після його проголошення. Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва у порядку ст.294 , ст.295 ЦПК України.
Суддя Павлова Ж.П.
Іменем України
Вступна та резолютивна частини
03102013 року Заводський районний суд м.Миколаєва, у складі:
Головуючого судді: Притуляк І.О. при секретарі: Будикіній А.Л., за участю представника позивача Дмитраченка М.О., представника відповідача: Барабанової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, треті особи ОСОБА_8, Публічне акціонерне товариство «Креждитпромбанк» про зняття арешту з заставленого майна, -
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,213,215 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» - задовольнити.
Зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Заводського ВДВС ММУЮ ВП №35139312 від 04.12.2012 року (запис №13331696 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 04.12.2012 року) з автомобіля «Chevrolet Lacetti», номер кузову НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8
Рішення набуває законної сили через 10 днів з моменту винесення. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області у строк та порядку, передбаченому ст..ст..294, 296 ЦПК України.
СУДДЯ: І.О.ПРИТУЛЯК
: