Справа № 6/487/843/13
Іменем України
31.10.2013 року Заводський районний суд м.Миколаєва
у складі: головуючого судді - Притуляк І.О.,
при секретарі судового засідання - Будикіній А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Миколаєві подання старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1, -
31.10.2013 р. державний виконавець Центрального ВДВС ММУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що останній не виконує зобов'язання, покладені на нього судовим рішенням.
До судового засідання головний державний виконавець не з'явилась, надала до суду заяву, в якій подання підтримала, просила розглянути його за її відсутності.
Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконанні у Центральному відділі ДВС ММУЮ знаходиться виконавче провадження за виконавчим листом №10-1-97 1998 р., виданого 18.10.1999 р. Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 утримання на сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх доходів, починаючи з 08.04.1998 р. і до його повноліття.
Постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду була винесена 02.06.2005 р.
Старшими державними виконавцями було відправлено виклики про необхідність з'явитись в Центральному ВДВС та надати певні документи від 24.03.2006 р. та 21.11.2007.
В обґрунтування вимог цього подання державний виконавець посилається на те, що на сьогоднішній день заборгованість ОСОБА_1, яка станом на 01.09.2013 р. становить 40749,47 грн., не сплачена.
Зі змісту ч.1 ст.377-1 ЦПК України вбачається, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.
Порядок здійснення права громадянами України на виїзд з України і в'їзд в Україну регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон).
Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.
Стаття 6 Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасового відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.
За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Таким чином, необхідною підставою для задоволення даного подання є наявність обставин та підтверджуючих їх відповідних доказів про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, його дії свідчать про намір виїхати за кордон або безпосередньо перебуває за кордоном.
Проте жодних доказів державним виконавцем до суду надано не було.
Згідно з п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Таким чином, при зверненні до суду з даним поданням, органи державної виконавчої служби зобов'язані не тільки посилатись на ухилення боржника від виконання судового рішення, а обґрунтувати такі обставини та підтвердити їх відповідними доказами.
В даному випадку головний державний виконавець таких обставин не навів і належними доказами їх не підтвердив, доказів про проведення жодних дій з виконання судового рішення окрім викликів до ВДВС у 2006, 2007 р.р. від не надав, а послався лише на наявність у ОСОБА_1 боргових зобов'язань як на підставу звернення до суду з даним поданням.
Крім того при направленні матеріалів подання до суду державним виконавцем було порушено п. 11.1.5 розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, а саме: не було надано доказів на підтвердження повідомлення боржника про направлення подання до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення даного подання відсутні.
Керуючись ст.377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд -
В задоволенні подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
СУДДЯ: І.О. ПРИТУЛЯК