Справа № 2/487/3353/13
Іменем України
25.10.2013 року суддя Заводського районного суду м.Миколаєва Ж.П.Павлова , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
21.10.2013року з Апеляційного суду Миколаївської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання останньої вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В позовній заяві позивач посилався на те , що в 2001 році суддею Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 розглядалась кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3
В порушення вимог діючого законодавства , як стверджує позивач , суддя розглядала справу російською мовою. Посилаючись на зазначене, позивач стверджує, що незаконними судді йому було заподіяну матеріальну та моральну шкоду, яку просив стягнути з відповідача, судді ОСОБА_2.
Вивчивши матеріали вказаної позовної заяви, вважаю, що у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи із наступного.
Конституцією України встановлено, що судді при відправленні правосуддя незалежні та підкоряються лише закону, вплив на них в будь-якій формі заборонено (ст. ст. 126,129).
Однією з підстав принципів судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, передбачених законом.
Рішення суду, дія чи бездіяльність судів в період здійснення правосуддя, підготовки та розгляду справ в судових інстанціях, порядок виконання рішення можуть також оскаржуватись в апеляційному та касаційному порядку.
Оскарження таких дій шляхом подачі скарги в інший суд першої інстанції є порушенням принципу незалежності суддів та недопущення впливу на них.
Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових осіб.
Рішення суду оскаржуються в порядку, передбаченому ст.129 Конституції України та законодавством про судочинство.
Згідно ст. 62 Конституції України, матеріальна та моральна шкода , причинена при відправленні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі у випадку відміни вироку як неправосудного. Але і при цих обставинах за вказану шкоду перед особою відповідає не персонально суд чи суддя, а держава.
Тому суддя, який відправляє правосуддя не може бути відповідачем чи другою стороною, котра бере участь у цивільній справі , за винятком випадків, коли суд виступає як установа, а не орган, який відправляє правосуддя.
У зв'язку з цим скарги та позови, викликані вищезазначеним не підлягають розгляду в суді першої інстанції, оскільки у відповідності до закону є інший механізм усунення помилок та недоліків, допущенних при відправленні правосуддя.
На підставі вищевикладеного, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України , суддя
У відкритті провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в порядку, визначеному ст.294,ст.295 ЦПК України.
Суддя Ж.П.Павлова