15 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Головуючого - Яреми А.Г.,
Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про поділ будинку, усунення перешкод у користуванні будинком та вселення,
У липні 1999 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в 1988 році зареєструвала шлюб із ОСОБА_2, у період шлюбу ними збудований будинок по АДРЕСА_1, вона із неповнолітньої донькою проживала у будинку, проте в 1999 році ОСОБА_2 виселив їх і з того часу чинить перешкоди у користуванні будинком.
Позивачка просила поділити будинок та земельну ділянку, яка була приватизована ОСОБА_2 в період шлюбу, а також зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у користуванні частиною будинку літ.»А» та вселити її із неповнолітньою дочкою в будинок.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 27 травня 2005 року позов задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат, а також постановлено доповнити резолютивну частину рішення вказівкою на виділення ОСОБА_2 55/100 частин будинку; в решті рішення суду першої інстанції залишене без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 21 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи у зв'язку з винятковими обставинами, а так само у новому розгляді її судом першої інстанції після скасування попереднього рішення або ухвали про закриття провадження в справі.
У порушення зазначеної норми цивільного процесуального закону в розгляді справи в апеляційному суді брала участь суддя Летягіна О.В., хоча вона вирішувала зазначену справу у суді першої інстанції - Білогірському районному суді, постановивши рішення від 29 квітня 2002 року про часткове задоволення позову ОСОБА_1, яке було скасоване ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2003 року із направленням справи на новий розгляд.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 338 ЦПК України, із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Л.М.Лихута