Іменем України
Головуючого
Міщенка С.М.
суддів
Пекного С.Д. і Паневіна В.О.
за участі прокурора
Кравченко Є.С.
та ОСОБА_1,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 7 листопада 2006 року матеріали справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього, -
встановила:
постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2005 року за скаргою ОСОБА_2. та постановою того ж суду від 21 жовтня 2005 року за скаргою ОСОБА_3. відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 1 п. «б» Закону України від 31 травня 2005 року «Про амністію».
У апеляційному порядку судові рішення щодо ОСОБА_1 не переглядалися.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зверталися до суду з заявами про порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за те, що він 29 грудня 2004 року близько 14-ї години неподалік села Жердя Чемеровецького району Хмельницької області на автодорозі Білогір'я - Кам'янець-Подільський спричинив їм легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про скасування зазначених судових рішень з мотивів неправильного застосування закону. Свою вимогу він мотивує тим, що своєї згоди на застосування до нього вимог закону про амністію він не давав і не визнавав себе винним у вчиненні побиття ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, висновок прокурора Кравченко Є.С. про обґрунтованість скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України від 31 травня 2005 року “Про амністію» підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності. Отже, виходячи із змісту закону, питання про застосування амністії може бути вирішено лише після порушення щодо особи кримінальної справи. Вирішення питання про відмову в порушенні кримінальної справи внаслідок акту амністії цим законом не передбачено, що не враховано судом.
Крім того, відповідно до вимог статті 9 цього Закону застосування амністії не допускається, якщо обвинувачений, підсудний або засуджений проти цього заперечує, тобто фактично на всіх стадіях судочинства. Однак, як убачається із наявних матеріалів, судом не з'ясовувалося питання про згоду ОСОБА_1 на застосування щодо нього амністії, а рішення прийнято без його участі в судовому засіданні, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 9 згаданого закону про амністію.
Наведені порушення є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування постанов від 21 жовтня 2005 року з направленням матеріалів на новий судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2005 року за скаргою ОСОБА_2 та постанову того ж суду від 21 жовтня 2005 року за скаргою ОСОБА_3. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ст. 125 ч. 2 КК України скасувати, а матеріали направити до того ж суду на новий судовий розгляд .
Міщенко С.М. Пекний С.Д. Паневін В.О.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.