м. Вінниця
29 жовтня 2013 р. Справа № 802/3672/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М. ,
суддів Вергелеса А.В.
Мультян М.Б.
за участю:
секретаря судового засідання: Кошевого Богдана Анатолійовича
позивача: Панчук С.В., Шмаль Т.М.
відповідача: Обертас О.В., Шеренгової А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: агропромислового науково-виробничого підприємства "Візит"
до: комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної
про: визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Агропромислове науково - виробниче підприємство "Візит" (далі - Позивач) з позовом до Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - Відповідач, КП "Вінницьке ОБТІ").
Позов мотивовано тим, що 01 квітня 2013 року Позивач звернувся до Хмільницького районного структурного підрозділу КП "Вінницьке ОБТІ" щодо забезпечення доступу Позивача до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ КП "Вінницьке ОБТІ". 15 квітня 2013 року Позивачем було отримано відповідь, в якій зазначалось про відмову у наданні такого доступу. Позивач вважає таку бездіяльність Відповідача протиправною та просить суд зобов'язати КП "Вінницьке ОБТІ" надати доступ агропромисловому науково - виробничому підприємству "Візит" до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг та архівних справ, які знаходяться в Хмільницькому районному структурному підрозділі КП "Вінницьке ОБТІ".
В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали повністю та, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові та надані під час судового розгляду пояснення, просили його задовольнити.
До суду надійшли письмові заперечення Відповідача (а.с. 41-45), згідно яких останній вважає позовні вимоги Позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову, з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у матеріали справи докази, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, 01 квітня 2013 року Позивач звернувся до Хмільницького районного структурного підрозділу КП "Вінницьке ОБТІ" з листом №181 (а.с. 24), в якому просив забезпечити йому доступ до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ.
15 квітня 2013 року Позивач отримав відповідь за підписом керівника Хмільницького РСП КП "ВОБТІ" (а.с. 25), в якій остання повідомила, що підрозділ звернувся до КП "Вінницьке ОБТІ " щодо прийняття рішення за зверненням Позивача.
Листом від 22 липня 2013 року (а.с. 29-31) Позивач звернувся до КП "Вінницьке ОБТІ" з проханням забезпечити йому доступ до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ, що знаходяться в Хмільницькому районному структурному підрозділі КП "Вінницьке ОБТІ".
22 серпня 2013 року Позивач отримав відповідь (а.с. 33), в якій Відповідач зазначив, що оскільки закону або підзаконного нормативного акту, який би передбачав механізм та порядок доступу сторонніх осіб до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, архівних справ не існує, питання щодо надання доступу працівникам Позивача до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ КП "ВОБТІ" є передчасним.
Ухвалюючи рішення в даній адміністративній справі суд виходив з наступного.
Відповідно до положень пункту 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України №47-р від 04.02.2013 року рекомендовано органам місцевого самоврядування створити умови для доступу юридичних та фізичних осіб до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Крім того, також рекомендовано органам місцевого самоврядування передбачити безоплатний доступ до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ для державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно з метою належного опрацювання ними запитів, що надходять в установленому порядку.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 127 від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773 затверджено Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (далі - Інструкція).
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України №625 від 28.13.2012 року до зазначеної вище Інструкції було внесено зміни.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України "Про архітектурну діяльність".
На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.
Відповідно до пункту 11 зазначеної Інструкції у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, суб'єкти господарювання вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення. При наявності змін технічний паспорт замінюється на новий з позначкою про це в старому технічному паспорті, який залишається у замовника. Матеріал має бути сконцентрований в одній інвентаризаційній справі (паралельні справи не заводяться).
З аналізу вищенаведених норм слідує наступне.
По перше, розпорядження КМУ №47-р, на яке посилається позивач, носить рекомендаційний характер. Кім того, суд погоджується з позицією Відповідача, що в даному розпорядженні при рекомендації створення умов для доступу до юридичних та фізичних осіб до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг, а також архівних справ для фізичних та юридичних осіб мова йде саме про власників нерухомого майна, а не суб'єктів господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.
По друге, як слідує з аналізу положень пункту 1.4 Інструкції, мова в даному випадку йде саме про первинну інвентаризацію, оскільки як в зазначеному пункті, так і в кваліфікаційному сертифікаті (а.с. 34) зазначається про відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури. Крім того, в абзаці 2 даного пункту визначено наслідком проведення технічної інвентаризації формування інвентаризаційних справ та технічних паспортів.
Щодо твердження позивача про протиправність дій керівника Хмільницького РСП КП "ВООБТІ", які полягали у зверненні до КП "Вінницького ОБТІ" щодо прийняття рішення за зверненням Позивача, то дані дії не є предметом розгляду в даній адміністративній справі, а тому окремого окреслення даним судовим рішенням не потребують.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень пункту 1.7 Інструкції, для проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна замовниками укладаються договори. Ні в зверненні до Відповідача, ні в позовній заяві та під час судового розгляду Позивачем не зазначено, на виконання умов якого саме договору, з метою проведення інвентаризації якого конкретного нерухомого об'єкта йому потрібен даний доступ. Тобто, Позивач фактично просить суд зобов'язати Відповідача надати йому доступ до матеріалів технічної інвентаризації, реєстрових книг та архівних справ, які знаходяться вХмільницькомуу районному структурномупідрозділіі КП "Вінницьке ОБТІ" без обмеження даного доступу ні часом, ні колом запитуємої інформації, що, на думкуу суду, є неприпустимим.
Крім того, ухвалюючи рішення вданій адміністративній справі суд виходив також з положень частини 1 статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що всі дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, а тому підстав для задоволення позову в суду не має.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Судді Вергелес Андрій Валерійович
Мультян Марина Бондівна