Іменем України
31 жовтня 2013 р. Справа №801/9320/13-а
(15:56) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 3400 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Мустафаєва Є.Т., дов.,
від відповідача - не з'явився,
Суть спору:
До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулась Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3400 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм ст. 27 Закону України "Про рекламу" в частині невиконання порядку розміщення реклами, неподання інформації щодо вартості розповсюджуваної реклами.
Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця (ІПН НОМЕР_1), що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим складено протокол № 14 від 09.04.2013 р. за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого встановлено, що на відкритій місцевості в м. Сімферополі по вул. Толстого, 11/1 біля магазину "Наша ряба" розміщено рекламний носій (стоппер) з інформацією про магазин "Наша ряба", яка направлена на формування та/або підтримку інтересу споживачів реклами до товару, зі змістом: "Наша ряба купуйте якісну курочку тут". Дана зовнішня реклама розповсюджена з ознаками порушення ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради), має місце порушення вимог пункту 44 Постанови КМ України № 2067 від 29.12.2003 р. "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами": спеціальні конструкції забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі спеціальної конструкції засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії."
Частиною 2 статті 26 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим на адресу відповідача були направлені вимоги від 04.02.2013 року за вих. № 02-03/286, від 04.03.2013 р. за вих. № 02-03/526 про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами, або пояснень щодо неможливості надання такої інформації, договіру на виготовлення та/або розміщення реклами та узгоджений макет даного зображення, свідоцтва про державну реєстрацію, дозволу на розміщення рекламного носія, виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, пояснення щодо факту порушення та інформацію про усунення порушення строком до 28.02.2013 р. та 15.03.2013 р. відповідно. Вимогами від 04.02.2013 р. та від 04.03.2013 р. було повідомлено відповідача про те, що у разі ненадання або надання завідомо неправдивої інформації про вартість розповсюдженої реклами Інспекція у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" має право застосувати штрафні санкції.
Вищевказані вимоги направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких наявні в матеріалах справи.
Докази надання відповідачем Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим відповідної інформації та документів, визначених у Вимогах від 04.02.2013 р. та від 04.03.2013 р. в матеріалах справи відсутні.
Повідомленням від 25.03.2013 р. вих. № 02-03/722 відповідача було повідомлено про те, що питання щодо застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 27 Закону України "Про рекламу" до ФОП ОСОБА_2 за порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" буде розглянуто на комісій Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 09.04.2013 р.
09.04.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим було винесене рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 134, згідно з яким на ФОП ОСОБА_2 за порушення вимог ч. 1 ст. 16 та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" було накладено штраф у розмірі 3400 грн. (100 н.м.д.г.*17грн. + 100 н.м.д.г.*17 грн.).
Зазначене рішення було направлено відповідачу 12.04.2013 р. рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Доказів оскарження та скасування вказаного рішення сторонами не надано.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 1023).
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України № 1023 держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України №1023 держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.
Ч. 3 ст. 5 Закону України №1023 передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР від 03.07.1996 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 270) контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами;
- Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, - щодо реклами державних цінних паперів;
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури, - щодо спорудження житлового будинку;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).
Частиною 2 ст. 26 Закону України № 270 передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Ч. 2 ст. 8 Закону № 270 визначено, що розповсюджувачі реклами не можуть поширювати рекламу, якщо відповідно до законодавства види діяльності або товари, що рекламуються, підлягають обов'язковій сертифікації або їх виробництво чи реалізація вимагає наявності відповідних дозволу, ліцензії, а рекламодавець не надав розповсюджувачу реклами копії таких сертифіката, дозволу, ліцензії, засвідчених у встановленому порядку.
П.п. 9, 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення.
П.п. 1, 2, 3 Положення про Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим надано право контролювати дотримання рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу та результати перевірок кожного суб'єкта господарювання оформляти відповідним окремим актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону № 270 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 року № 2067 регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
П. 44 Правил встановлено, що рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.
Відповідно до п. 2 Правил розміщення зовнішньої реклами надано визначення:
спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Отже, повноваження позивача отримувати необхідну інформацію від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, необхідну для здійснення ним повноважень щодо контролю прямо передбачені ст. 26 Закону України "Про рекламу".
Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим має право вимагати від ФОП ОСОБА_2 надати матеріали та документи, в яких вказано вартість розповсюджуваної реклами.
Відповідно підпункту 6.1.11 пункту 6.1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у сфері захисту прав споживачів мають право, зокрема подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.
П. 6.5. визначено, що Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу" у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до абзацу 10 пункту 2 Порядку накладення штрафів про порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 встановлено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.
Згідно абзацу 12 пункту 2 Порядку накладення штрафів про порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи те, що відповідачем не були надані суду докази самостійної сплати штрафних санкцій визначених рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим № 134 від 09.04.2013 року, зазначене рішення відповідачем не оскаржувалось, мають місце правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_2 штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3400 грн.
Враховуючи викладене вище, мають місце правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Постанову у повному обсязі складено 04.11.2013 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шкляр Т.О.