Іменем України
21 жовтня 2013 р. (15:20) Справа №801/9333/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О. за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, посвідчення адвоката НОМЕР_2, ордер НОМЕР_3 від 08.062013 року;
від відповідача - Боровська Н.А., паспорт НОМЕР_1, довіреність № 4697-3-4/8 від 11.10.2013 року;
прокурор - Блохіна Г.В., посвідчення № 015162
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів
за участю Прокуратури АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення
Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення № 0019 від 19.03.2013 року.
Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2013 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача та прокурор у судовому засіданні 21.10.2013 року проти позовних вимог заперечували.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурору, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Частиною 3 ст. 5 Закону №1023-XII передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.
Статтею 26 Закону № 1023-XII визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим 19.02.2013 року складено протокол № 7, яким зафіксовано, що під час проведення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в м. Ялта АР Крим встановлено розповсюдження реклами з ознаками порушення Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 року № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР), а саме: за адресою: м. Ялта в районі центральної набережної на трьох рекламних носіях типу "сіті-лайт", реклами, з метою залучення інтересу споживача, такого змісту: "сезонна знижка до 50%, paul & shark yachiling м. Ялта. вул. Леніна, 11, тел. 230-320" без зазначення в змісті реклами інформації про дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, що є ознакою порушення ч. 5 ст. 8 Закону № 270/96-ВР.
До матеріалів справи додано фотографії рекламних носіїв типу "сіті-лайт" на підтвердження вищезазначених фактів, встановлених в ході проведення відповідачем контролю за дотриманням законодавства про рекламу.
На адресу позивача Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим направлено лист № 02-03/288 від 04.02.2013 про зобов'язання надати документально підтверджену інформацію про вартість виготовленої реклами або пояснення із зазначенням причини неможливості надання такої інформації, свідоцтво про держреєстрацію суб'єкта господарської діяльності, договір на виготовлення та/або розміщення реклами та узгодження макету зображення, дозвіл на розміщення рекламного носія, видане Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, пояснення по факту встановлених ознак порушення та інформацію про усунення порушень.
Позивачем було надано пояснення, в якому вона зазначила про те, що на рекламних носіях присутні усі необхідні відомості, а саме: про сезонні знижки до 50%, адреса та номер телефону, також дата початку та закінчення знижки на ціну продукції. Також позивач пояснила, що інформація про знижки та строки її дії були виготовлені на окремій стрічці, окремо від існуючої реклами та наклеєні зовні на скло піллару тільки з моменту початку знижок. Вартість цих наклейок достовірно підтвердити позивач не може, так як облікові документи не збереглись, але вказує, що вартість цих наклейок не така вже суттєва. Позивач також вказав, що через штормову погоду частина наклейок можливо відклеїлась. Також позивач пояснив, що потім реклама була відновлена.
На підставі матеріалів справи, протоколу засідання № 7 від 19.02.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим 19.03.2013 прийнято рішення №0019 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з яким за порушення вимог ч.5 ст.8 Закону № 270/96-ВР щодо вимог законодавства щодо змісту реклами на позивача накладено штраф у розмірі 13200,00 грн.
Зазначене рішення № 0019 від 19.03.2013 року позивач оскаржив до суду в межах строку передбаченого ст. 99 КАС України.
Ст. 1 Закону № 270/96-ВР передбачено, що виробником реклами є особа, яка повністю або частково здійснює виробництво реклами, а рекламодавцем - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Приписами ст. 7 Закону № 270/96-ВР встановлено, що основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Стаття 8 Закону № 270/96-ВР визначає загальні вимоги до реклами, в ч. 5 якої вказано, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Нормою ст. 26 Закону № 270/96-ВР визначений перелік органів, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу, до яких, зокрема, входить спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
У ч. 2 ст. 26 Закону № 1023-XII встановлено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідальність за порушення законодавства про рекламу визначена у ст.27 Закону № 270/96-ВР, згідно з якою особи, винні в порушені законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.
За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст. 27 Закону № 1023-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004 року затверджений Порядок накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (далі - Порядок № 693), який регулює питання накладення уповноваженими особами штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
У п. 2 Порядку № 693 зазначено, що на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження, штраф відповідно до ст. 27 Закону № 270/96-ВР накладається у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріали справи свідчать про розміщення позивачем зовнішньої реклами наступного змісту "сезонна знижка до 50%, paul & shark yachiling м. Ялта. вул. Леніна, 11, тел. 230-320" без відображення відомостей про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Докази в адміністративному судочинстві - це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуюче викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача про порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, вимог ч. 5 ст. 8 Закону № 270/96-ВР, внаслідок чого вважає правомірним застосування до позивача штрафу в сумі, що передбачена за порушення вимог законодавства щодо змісту реклами.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
У судовому засіданні 21.10.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 22.10.2013року.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.