Іменем України
16 жовтня 2013 р. (18:15) м.Сімферополя Справа №801/9110/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін
від позивача - Андросенко А.В.,
від відповідача - Подолян А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Військової частини А2320
до Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АРК
про визнання дій неправомірними та скасування постанови.
Суть спору. Військова частина А2320 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АРК (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо несвоєчасно направлення до Військової частини А2320 постанови державного виконавця Подолян А.О. від 25.06.2013 про накладення штрафу, а також визнання протиправними і скасування вказаної постанови від 25.06.13 по виконавчому провадженні №12585750 про накладення штрафу в розмірі 340грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.06.2013 року відповідачем прийнято спірну постанову про накладення штрафу на військову частину А2320 у розмірі 340,00 грн., за несвоєчасне виконання вимог державного виконавця з виконання рішення суду. Проте, під час прийняття вказаної постанови державним виконавцем не зазначено про встановлення судом терміну для подання звіту про виконання рішення суду, який виконано шляхом подання відповідного звіту. Крім того, оскаржувана постанова прийнята 25.06.2013, однак в порушення ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» направлена боржнику лише 20.07.2013.
Ухвалами суду від 20.09.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснив, що 03.12.2008 Залізничним районним судом м.Сімферополя прийнято постанову, якою зобов'язано в/ч А2320 перерахувати ОСОБА_3 грошове забезпечення за період з 01.06.2003 по 28.03.2005 з урахуванням загального стажу служби ОСОБА_3 понад 25 років у календарному обчисленні за вказаний період. Зобов'язано в/ч А 2320 виплатити ОСОБА_3 заборгованість з грошового забезпечення (враховуючи додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.06.2003 по 28.03.2005 з урахуванням загального стажу служби ОСОБА_3 понад 25 років у календарному обчисленні за вказаний період. Вказане рішення суду набрало законної сили 16.12.2008, однак до теперішнього часу в повному обсязі не виконано, у зв'язку із чим накладено штраф за не виконання рішення суду.
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд,-
Частиною 1 ст. 181 КАС України від 6 липня 2005 року за № 2747-IV в дійсній редакції (далі- КАС України) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із ст. ст.7,8 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 за №606-ХІV, учасниками виконавчого провадження є, зокрема, сторони, якими є стягувач і боржник.
Позивач на правах сторони виконавчого провадження має право звернення до адміністративного суду відповідно до ст. 181 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Враховуючи суб'єктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин а також те, що спір який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок судового оскарження спірних постанов державного виконавця для позивача законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03.12.2008 у адміністративній справі №2а-49/2008, задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 Визнао неправомірними дії військової чпатисни А2320, щодо виплати ОСОБА_3 у період з 01.06.2003 по 28.03.2005 грошове забезпечення у повному обсязі. Зобов'язано в/ч А2320 перерахувати ОСОБА_3 грошове забезпечення за період з 01.06.2003 по 28.03.2005 з урахуванням загального стажу служби ОСОБА_3 понад 25 років у календарному обчисленні за вказаний період. Зобов'язано в/ч А 2320 виплатити ОСОБА_3 заборгованість з грошового забезпечення (враховуючи додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.06.2003 по 28.03.2005 з урахуванням загального стажу служби ОСОБА_3 понад 25 років у календарному обчисленні за вказаний період.
У зв'язку із набранням 16.12.2008 вказаної постанови законної сили, Залізничним районним судом м.Сімферополя 22.04.2009 видано виконавчий лист по якому державним виконавцем 05.05.2009 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалами Залізничного районного суду м.Сімферополя від 19.06.2012 по справі №6а-0170/46/2012 та №6а-122/46/13, військову частину А2320 зобов'язано надати звіт до 12.06.2013 про виконання постанови Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03.12.08.
У зв'язку із невиконанням постанови суду державним виконавцем Подолян А.О. прийнято постанову від 25.06.13 по виконавчому провадженні №12585750 про накладення штрафу на позивача в розмірі 340 грн., яка направлена позивачу 20.07.2013 року.
Не погоджуючись із зазначеною постановою та діями, щодо її направлення позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №606).
Статтею 11 Закону №606 врегульовано обов'язки і права державних виконавців. Відповідно до яких державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 89 Закону №606 у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
В судовому ж засіданні із пояснень представників сторін беззаперечно встановлено, що станом на 25.06.2013, а також і на час розгляду даної справи, у повному обсязі постанова Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03.12.2008 по справі №2а-49/2008 не виконана, оскільки в/ч А 2320 не виплачено ОСОБА_3 заборгованість з грошового забезпечення (враховуючи додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.06.2003 по 28.03.2005 з урахуванням загального стажу служби ОСОБА_3 понад 25 років у календарному обчисленні за вказаний період. При цьому сторонами підтверджено факт наявності грошової заборгованості в/ч А 2320 перед ОСОБА_3
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оскільки рішення суду позивачем у повному обсязі виконано не було, суд приходить до висновку, що відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено) та прийнято спірну постанову про накладення штрафу, при цьому позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому в частині вимог про скасування постанови суд відмовляє.
Пояснення ж представника відповідача, щодо надання до Залізничного районного суду м.Сімферополя звіту про виконання рішення суду, є не належним доказом виконання рішення суду, оскільки під час розгляду даної справи встановлено факт не виконаня у повному обсязі позивачем рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03.12.2008 по справі №2а-49/2008.
Що ж стосується позовних вимог про визнання протиправними дій щодо несвоєчасно направлення до Військової частини А2320 постанови державного виконавця Подолян А.О. від 25.06.2013 про накладення штрафу, то останні підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із частини першої ст.31 Закону№606, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем 25.06.2013 однак направлена боржнику лише 20.07.2013, що з огляду на досить тривалий строк виконання рішення суду ще з 05.05.2009, коли відкрито виконавче провадження, то суд вважає такі дії посадових осіб відповідача не добросовісними, вчиненими не своєчасно, тобто не на протязі розумного строку, у зв'язку із чим в цій частині позов рахує за можливе задовольнити.
Враховуючи висновок про часткове задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.
Як вбачається із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (що станом на день подання позову складало - 34,41).
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню реально понесені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 17,20 грн. за сплату судового збору.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.10.2013.
На підставі викладеного та керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АРК юстиції Головного управління МЮ України в АР Крим щодо несвоєчасно направлення до Військової частини А2320 постанови державного виконавця Подолян А.О. від 25.06.2013 про накладення штрафу.
3. В задоволенні іншої частини вимог, відмовити.
4. Стягнути на користь Військової частини А2320 судовий збір у розмірі 17,20 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції АРК.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.