Справа № 278/4229/13-ц
30 жовтня 2013 року
Житомирський районний суд Житомирської області
у складі: головуючої судді - Баренко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Лабенської Л.І., позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - Товариство) про скасування виконавчого напису, третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (далі - Нотаріус), -
ОСОБА_1, в особі представника, звернувся з позовом проти Товариства, про скасування виконавчого напису Нотаріуса від 02.07.2013 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимоги, з посиланням на ст.ст. 7,87,88 Закону України "Про нотаріат" мотивовані порушенням Нотаріусом строку вчинення виконавчого напису, а також за наявності спірної суми боргу.
Заява була підтримана представником позивача. Він стверджував, що Товариство зверталося із позовом до ОСОБА_1 проте не змогло довести реальний розмір заборгованості останнього за кредитом, а тому, на його думку, вчинення виконавчого напису нотаріусом є незаконним.
Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи оповіщений у встановленому порядку. Причини своєї неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи за його відсутністю не звертався. Суд визнав неявку представника Товариства неповажною та ухвалив про заочний розгляд справи за наявними доказами.
Нотаріус у поясненнях вказала на відсутність порушення законів при вчинення нею виконавчого напису, існування безспірної суми заборгованості за кредитом. Вважає посилання позивача на порушення нею п.п. 283, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Інструкція), є помилковим, оскільки вони не поширюються на спірні правовідносини.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що встановлені обставини випливають з цивільних правовідносин. Суд розглядає справу у межах заявлених вимог на підставі змагальності та диспозитивності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.60 ЦПК України).
25.06.2007 між ПАТ «ОТП Банк» (далі - Банк) та позивачем укладено кредитний договір №CNL-010/052/2007 про надання кредиту в розмірі 59885 доларів США з кінцевим терміном повернення 25.06.2017 (а.с. 8). Для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором ОСОБА_1 передав в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 (договір іпотеки №PCNL-010/052/2007 від 25.07.2017)(а.с.9-11).
У подальшому за договором від 24.12.2010 Банк відступив Товариству право вимоги до ОСОБА_1 (а.с.12-13).
Факт отримання кредиту та прострочення зобов'язання за кредитним договором представником позивача не оспорюється, жодних доказів про існування іншої суми заборгованості чи виконання позивачем договірних зобов'язань на час вчинення оспорюваного виконавчого напису суду не надано. Посилання представника позивача на копію ухвали судді від 09.11.2012 року про прийняття до провадження справи за позовом Товариства до ОСОБА_1 та інших осіб про стягнення боргу за кредитними договорами не є належним та допустимим доказом у даній справі в контексті ст.57-59 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із ст. 12 цього Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 33 Закону України «Про іпотеку», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік), Інструкцією, а також Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5. Інструкція та Правила втратили чинність на момент вчинення спірного виконавчого напису, а тому посилання представника позивача, на Інструкцію як на підставу своїх вимог не ґрунтується на законі.
Зі справи вбачається, що що виконавчий напис вчинено Нотаріусом у тому числі на підставі належним чином завірених: договору іпотеки, розрахунку заборгованості, досудової вимоги, яка 16.05.2013 була направлена ОСОБА_1 цінним листом, із зазначенням суми заборгованості, що підтверджується завіреним відділенням Укрпошти описом вкладення в цінний лист від 23.05.2013 (а.с. 36-37).
З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення. Окрім цього вимога про скасування виконавчого напису нотаріуса не відповідає способам захисту цивільних прав (ст..ст. 16, 18 ЦК України).
Ухвалою від 09.09.2013 судом за заявою позивача застосовувалися заходи забезпечення позову, а саме заборонено відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції вчиняти будь-які виконавчі дії по виконавчому провадженню №39403828 за спірним виконавчим написом. У відповідності з ч.6 ст. 154 ЦПК України суд дійшов висновку про необхідність скасування цих заходів одночасно з постановленням рішення про відмову в позові.
Керуючись: ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 15, 16, 18, 224 ЦК України, ст.ст. 57-60, 61, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування виконавчого напису відмовити за безпідставністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього суду від 09.09.2013, а саме заборону відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції вчиняти будь-які виконавчі дії по виконавчому провадженню №39403828 за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на житловий будинок на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1, що на праві приватної власності належать ОСОБА_1. Рішення суду для виконання в цій частині після набрання ним законної сили направити до ВДВС Житомирського РУЮ (м. Житомир, вул. Черняховського, 12а).
Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Така заява подається протягом 10 днів з моменту його отримання.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: С.Г. Баренко