Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 416/3921/2012
Номер провадження 1/213/63/13
Іменем України
14 жовтня 2013 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Макарової Т.Ю.
при секретарі Трофименко О.О.
за участю прокурора Кіковка С.С.
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Кривому Розі кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Інгулець Дніпропетровської області, громадянина України, освіта базова вища, одруженого, має 3-х неповнолітніх дітей, працює директором ТОВ «Інгулпромпостач», не судимого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
за ст.ст. 364-1 ч.2, 366 ч.1, 209 ч.1 КК України ,
ОСОБА_2 відповідно до наказу директора ТОВ «Інгулпромпостач» за №1 від 08.06.2004 року був призначений на посаду директора ТОВ «Інгулпромпостач» в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Працюючи в зазначеній посаді, і будучи згідно статуту ТОВ «Інгулпромпостач» затвердженого протоколом зборів учасників ТОВ «Інгулпромпостач» № 1 від 14.05.2004 року та зареєстрованого державним реєстратором 08.06.2004 року за № 04052169Ю0090316 службовою особою, що здійснює організаційно-розпорядчі функції по керівництву фінансово- господарською діяльністю ТОВ «Інгулпромпостач», маючи право підписувати та затверджувати печаткою підприємства документи, з метою отримання кредиту ОСОБА_2 здійснив зловживання службовим становищем, службове підроблення за наступних обставин.
Так, у грудні 2007 року (більш точний час встановити в ході досудового слідства не представилося можливим) директор ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2, перебуваючи в службовому кабінеті за адресою: м.Кривий Ріг, вул.50 років Жовтня, 1/1, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що ТОВ «Інгулпромпостач» ніколи не набувало обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 в кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, діючи умисно в особистих корисливих інтересах та інтересах третіх осіб, з метою отримання кредиту у відділенні № 206 АКІБ «УкрСиббанк» в м. Кривому Розі по пр. Перемоги, 13, підписав, як директор ТОВ «Інгулпромпостач», та завірив печаткою ТОВ «Інгулпромпостач» заздалегідь складені невстановленою слідством особою і підписані від імені директора ПП «Вігнас» договір поставки №7 від 20.04.2006 року та акт прийому-передачі згідно договору поставки №7 від 20.04.2006 року обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос - бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ -60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, вартістю 1350000 грн.
Крім того, ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» не перебувають і ніколи не перебували як основні засоби обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос - бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 в кількості 2 одиниць , зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач 3М-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, діючи умисно в особистих корисливих інтересах та інтересах третіх осіб, з метою отримання кредиту у відділенні № 206 АКІБ «УкрСиббанк » в м. Кривому Розі по пр. Перемоги, 13, підписав як директор ТОВ«Інгулпромпостач», та завірив печаткою ТОВ «Інгулпромпостач» заздалегідь заповнені невстановленою слідством особою документи бухгалтерського обліку: баланс ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 квітня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 липня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 жовтня 2007 року, в яких рядки «основні засоби» розділу 1 « необоротні активи», містили завідомо неправдиві відомості про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» та його первинну і залишкову вартість, а також додаток № 3 «Розшифровка основних засобів» на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» і його балансову і залишкову вартість.
У подальшому з метою отримання кредиту ОСОБА_2, як директор ТОВ «Інгулпромпостач», надав завідомо неправдиві документи, договір поставки № 7 від 20.05.2006 року, акт прийому - передачі № 7 від 20.04.2006 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 квітня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 липня 2007 року, баланс ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 жовтня 2007 року, додаток № 3 «Розшифровка основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» у відділення № 206 АКІБ «УкрСиббанк» в м.Кривому Розі.
На підставі наданих завідомо неправдивих документів був укладений кредитний договір №11280259000 від 27.12.2007 року між начальником відділенням №206 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_3 і директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 на отримання грошових коштів у розмірі 486000 грн. У рахунок забезпечення кредиту ОСОБА_2 уклав договір застави № 11280259000 З1 від 27.12.2007 року, відповідно до якого заклав обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, яке ніколи не належало ТОВ «Інгулпромпостач», чим заподіяв АКІБ «УкрСиббанк » матеріальний збиток у сумі 486000 грн.
Вищезазначеними протиправними умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст.364-1 ч.2 КК України.
Крім того, директор ТОВ « Інгулпромпостач » ОСОБА_2 у грудні 2007 року ( більш точні час встановити в ході досудового слідства не представилося можливим ) перебуваючи у службовому кабінеті за адресою м.Кривий Ріг, вул. 50 років Жовтня, 1 /1, після складання невстановленою слідством особою та підписання від імені директора ПП «Вігнас» договору поставки № 7 від 20.04 . 2006 року і акту прийому - передачі згідно договору поставки № 7 від 20.04.2006 року обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць вартістю 1350000 грн., яке фактично ТОВ «Інгулпромпостач» не купувалося, навмисно використовуючи своє службове становище, затвердив своїм підписом і печаткою ТОВ «Інгулпромпостач» зазначені договір поставки № 7 від 20.04.2006 року і акт прийому-передачі згідно договору поставки № 7 від 20.04.2006 року, чим надав їм форму офіційних документів, то підтверджують право власності ТОВ «Інгулпромпостач» на обладнання елеватора .
Крім того, директор ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 у грудні 2007 року (більш точні час встановити в ході досудового слідства не представилося можливим ) перебуваючи у службовому кабінеті за адресою м.Кривий Ріг, вул.50 років Жовтня,1/1, після складання невстановленою слідством особою балансу ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, балансу ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 квітня 2007 року, балансу ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 липня 2007 року, балансу ТОВ «Інгулпромпостач» на 01 жовтня 2007 року, в яких рядки «основні засоби» розділу 1 «необоротні активи», містили завідомо неправдиві відомості про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» і його первинну і залишкову вартість, а також додатку № 3 «Розшифровка основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» про знаходження обладнання елеватора на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» і його балансову та залишкову вартість, яке фактично ніколи на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» не перебували, навмисно, використовуючи своє службове становище, затвердив своїм підписом і печаткою ТОВ«Інгулпромпостач» баланси ТОВ «Інгулпромпостач»: за 12 місяців 2007 року, на 01 квітня 2007 року, на 01 липня 2007 року, на 1 жовтня 2007року, додаток № 3 «Розшифровка основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач», чим надав їм форму офіційних документів, що підтверджують право власності ТОВ «Інгулпромпостач» на обладнання елеватора.
Надалі, директор ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 надав зазначені документи, що містять завідомо неправдиві відомості, до відділення № 206 АКІБ «УкрСиббанк » в м. Кривому Розі по пр. Перемоги , 13.
На підставі наданих завідомо неправдивих документів був укладений кредитний договір № 11280259000 від 27.12.2007 року між начальником відділенням № 206 АКІБ « УкрСиббанк » ОСОБА_4 і директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 на отримання грошових коштів у розмірі 486 000 грн. У рахунок забезпечення кредиту ОСОБА_2 уклав договір застави № 11280259000 31 від 27.12.2007 року, відповідно до якого заклав обладнання елеватора, в комплект якого входить: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць, яке ніколи не належало ТОВ «Інгулпромпостач».
Своїми умисними діями, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.
Органом досудового слідства ОСОБА_2 також обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст.209ч.1 КК України за ознаками - вчинення операції з грошовими коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації, (відмиванню) доходів, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_2 після скоєння злочинів передбачених ст.ст. 364-1 ч.2, 366 ч.1 КК України, а саме незаконного заволодіння грошовими коштами АКІБ «УкрСиббанк» в сумі 486000 грн. шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, з метою легалізації частини грошових коштів, отриманих вищевказаними злочинними способами, 03.01.2008 року уклав цивільно-правовий договір в порядку ст.ст.1046,1047 Цивільного кодексу України, згідно якого передав у позику ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 260000 грн., під розписку, які були здобуті ним злочинним шляхом.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 себе винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, однак, просить суд врахувати, що кредит у банку він отримував з метою використання кредитних коштів на потреби ТОВ «Інгулпромпостач» та його знайомих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які допомогли йому оформити документи для отримання цього кредиту, так як він не знав, які документи необхідно підготувати, та як саме необхідно оформити документи, щоб отримати кредит, та які також займалися підприємницькою діяльністю. При цьому ОСОБА_5 запевнила його, що ці кошти швидко обернуться, та вона їх поверне своєчасно, щоб він мав можливість своєчасно погашати кредит банку. Видача ОСОБА_5 позики не пов'язана з легалізацією цих коштів, оскільки джерел їх отримання він не скривав.
Щодо злочинів, передбачених ст.ст.364-1ч.2, 366ч.1 КК України пояснив, що він є засновником ТОВ « Інгулпромпостач », 08.06.2004 року призначений директором товариства. Наприкінці жовтня 2007 року він познайомився з ОСОБА_5, яка запропонувала заробити кошти, шляхом закупівлі конфіскованого товару і подальшої його реалізації. Кошти на закупівлю конфіскату пропонувалося взяти в банку в якості кредиту під його підприємство. При цьому ОСОБА_5 повинна була забезпечити оформлення всіх необхідних для отримання кредиту документів та заставне майно. Він погодився на пропозицію ОСОБА_5, оскільки йому належала винагорода в розмірі 50 000 грн., а йому необхідні були кошти для господарської діяльності. Після цього ОСОБА_5 познайомила його з ОСОБА_6, яку представила як директора ТОВ «Промагро», та як особу, яка має досвід та знайомства, необхідні для отримання кредитів у великих сумах. Вони з ОСОБА_5 зустрілись з ОСОБА_7, та обговорили, що необхідно для отримання кредиту. Всі документи повинні були готувати ОСОБА_5 і ОСОБА_7, а він повинен був їх підписати, завірити печаткою і надати в банк. У грудні 2007 року він надав їм свій офіс, розташований за адресою АДРЕСА_2 , де за допомогою комп'ютерної техніки вони готували документи. Основною проблемою в отриманні кредиту була необхідність забезпечення кредиту заставним майном. Як такого, заставного майна на ТОВ « Інгулпромпостач » не було, у зв'язку з чим, ОСОБА_8 і ОСОБА_5 запропонували йому укласти угоду з підприємством, у якого є майно - обладнання елеватора, яке можливо буде закласти. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю займались оформленням документів щодо набування залогового майна. Дане обладнання згідно договору поставки №7 від 20.04.2006 року і акту прийому-передачі було придбано ТОВ «Інгулпромпостач» у ПП «Вігнас». Йому було надано готові документи, а він їх тільки підписав і завірив печаткою. Також він підписав і завірив печаткою баланс «Інгулпромпостач» за 12 місяців 2007 року, а також баланси на 01.04, 01.07. та 01.10.2007 року. Зібраний пакет документів для отримання кредиту приблизно в середині грудня, він надав начальнику відділення «УкрСиббанку» ОСОБА_4, з якою він був візуально знайомий, але саме як директора ТОВ «Інгулпромпостач» його ОСОБА_4 представила ОСОБА_8
При підготовці документів, з'ясувалось, що заставного майна у вигляді обладнання елеватора для отримання кредиту було мало, на що ОСОБА_8 повідомила, що у неї є варіанти, та через кілька днів вона надала документи про те, що гр.ОСОБА_9 виступає в ролі поручителя за кредит, та забезпечує його своїм домоволодінням. Всі зібрані документі він передав начальнику відділення банку ОСОБА_4. Оформлення кредиту було призначено на 27.12.2007 року. Цього дня, у приватного нотаріуса ОСОБА_10 він уклав договір застави № 11280259000 31 від 27.12.2007 року, відповідно до якого було закладено обладнання елеватора, яке ТОВ «Інгулпромпостач» не одержувало, але яке, як він розумів, є в наявності. У той же день він підписав кредитний договір № 11280259000 від 27.12.2007 року між ТОВ «Інгулпромпостач» та «УкрСиббанком», який підписав він та начальник відділення № 206 АКІБ «УкрСиббанк» ОСОБА_4 про отримання грошових коштів у розмірі 486 000 грн. 28.12.2007 року зазначена сума надійшла на раніше відкритий рахунок підприємства в АКІБ «УкрСиббанк». ОСОБА_5 передала йому рахунки підприємств ТОВ «Промагро» і ТОВ«Газтрубопровод» для переведення грошових коштів у сумі 60000 грн. і 200000 грн., відповідно. Коли він запитав у ОСОБА_5, яким чином буде закуповуватися конфіскат, та повідомила, що конфіскат буде закуповувати вона, а ОСОБА_8 ніякого відношення до його закупівлі не має, і хоче привласнити гроші. На цей час частину кредитних коштів він перерахував на рахунок ТОВ«Лігорона» на придбання тепловозу, як передплату. В подальшому ТОВ «Лігорона» відмовилося здійснювати продаж тепловозу з невідомих причин, та повернув йому ці кошти. З лютого 2008 року він почав витрачати кредитні кошти на придбання запчастин для підприємства, а потім почав погашати кредит. 03.01.2008 року він, за проханням ОСОБА_5, дав їй в борг 260000 грн. готівкою, про що вона написала розписку. Ці кошти вона пообіцяла повернути йому у вересні 2008 року. Крім того, ОСОБА_5 він також надавав неодноразово різні суми коштів: для закупівлі конфіскату, для придбання пункту склотари; ОСОБА_4 передавав кошти для погашення кредиту за ОСОБА_6. Згодом, коли він зрозумів, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 його обманули, він написав явку з повинною, приблизно наприкінці 2008 року. Частину кредиту, приблизно 50000грн., він погасив. Просить врахувати, що так як він не зміг своєчасно повернути кредитні кошти, банк звернувся до суду з позовом, та за рішенням суду на користь «УкрСиббанку» з підприємства, та з нього, як з поручителя стягнута, сума боргу за кредитним договором з відсотками в сумі 536000грн. Просить врахувати, що він має 3-х неповнолітніх дітей, хвору дружину, йому також потрібно сплачувати отриманий в «УкрСиббанку» кредит відповідно до рішення суду, та в нього дуже важке матеріальне становище.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що з 2000 року вона є приватним підприємцем. З ОСОБА_8 вони знайомі дуже давно, відносини дружні та ділові. З підсудним ОСОБА_2 знайома з 2007 року. На той час вона займалася наданням послуг фізичним та юридичним особам щодо збору та підготовки документів для отримання кредитів у банках міста. Приблизно в жовтні 2007 року до неї звернувся ОСОБА_11, з проханням допомогти в отриманні кредиту ОСОБА_2, який був директором ТОВ «Інгулпромпостач». У розмові ОСОБА_2. повідомив, що йому необхідно оформити кредит на велику суму для ведення господарської діяльності. За свої послуги вона брала 3% від суми кредиту. Оформити кредит вона запропонувала ОСОБА_2. в «УкрСиббанку», де начальником відділення працювала ОСОБА_4, яку вона знала, оскільки була клієнтом цього банку. Для отримання великого кредиту ОСОБА_2 необхідно було заставне майно, вартістю вище ніж кредит. ОСОБА_2 повідомив, що такого майна у нього немає. Вона погодилася йому допомогти в забезпеченні застави. Вона добре знала ОСОБА_14., який був директором ТОВ «Атомресурси» та ПП «Вігнас». Вона звернулася до ОСОБА_14, і той погодився продати ОСОБА_2 зернопереробний комплекс. Де знаходилось це обладнання, і за скільки його придбав ОСОБА_2 вона не пам'ятає. Договір поставки та акт прийому- передачі цього обладнання їй через свого працівника передав ОСОБА_14 У зазначених документах стояв підпис ОСОБА_14 та печать його підприємства. Про те, що документи були датовані 2006 роком вона не звернула увагу. Зазначені документи вона передала для підписання ОСОБА_2. Звіти фінансово-господарської діяльності ТОВ«Інгулпромпостач" та баланси вона не складала, чи складала їх ОСОБА_8, їй не відомо. Оскільки зернопереробного комплексу було недостатньо для забезпечення кредиту, ОСОБА_8 запропонувала в якості застави для ОСОБА_2 домоволодіння, що належить гр.ОСОБА_9 На яких умовах ОСОБА_9 погодилася передати належне їй домоволодіння в заставу їй не відомо, так як з нею спілкувалася ОСОБА_7 Перший раз ОСОБА_9 вона побачила у нотаріуса ОСОБА_10 на пл. Артема. Всі документи в банк надавав особисто ОСОБА_2 Після оформлення всіх документів вона дзвонила ОСОБА_4 з приводу дати видачі кредиту. Наприкінці грудня 2007 року на розрахунковий рахунок підприємства ОСОБА_2 були перераховані кредитні кошти в сумі 486000грн. Від отримання грошової винагороди за допомогу в оформленні кредиту вона спочатку відмовилася. Натомість, попросила у ОСОБА_2 в борг гроші. ОСОБА_2 погодився та дав їй в борг 196 000грн., але попросив, щоб вона написала розписку на 260000грн., що вона і зробила, але такої суми, що зазначена у розписці, вона не отримувала. Борг ОСОБА_2 повернула тільки в сумі приблизно 10000грн.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що в 2007році вона працювала директором ТОВ «Промагро», в неї було підприємство сільськогосподарського профілю. Приблизно в жовтні-листопаді 2007 року до неї зверталася її знайома ОСОБА_5, та просила допомогти ОСОБА_2 в оформленні документів на кредит, а саме необхідно було скласти бізнес-план. Вона погодилася, та допомогла ОСОБА_2 скласти бізнес-план на його підприємство ТОВ «Інгулпромпостач» для отримання кредиту. Також ОСОБА_2 для отримання кредиту потрібно було заставне майно під кредит. У нього не хватало заставного майна, а у неї була знайома - ОСОБА_9, яка хотіла закласти домоволодіння. Вона їх звела, після чого все інше вони вирішували самі. З ОСОБА_14 у неї ділові відносини. Їй відомо, що у нього було обладнання елеватора. Оформити це майно на ОСОБА_2 вона не допомагала. За складання бізнес-плану від ОСОБА_2 вона нічого не отримала. Кредит за неї ОСОБА_2 не погашав. Баланси підприємства ОСОБА_2 вона не складала, та хто їх складав їй не відомо.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працювала начальником відділення № 206 АКІБ «УкрСиббанку », яке знаходиться на пр. Перемоги, 13, в м.Кривому Розі, з січня 2005 року. В її обов'язки входило контроль за роботою відділення, відкриття та закриття поточних рахунків юридичних та фізичних осіб, консультація клієнтів про продукти банку, відкриття та закриття депозитних рахунків, консультації, збір документів, оформлення кредитів, видача кредитів та ведення кредитів до повного їх погашення для юридичних і фізичних осіб. Всіх обставин видачі кредиту ТОВ «Інгулпромпостач» в 2007 році вона вже не пам'ятає, але виходячи з суми кредиту всі документи перевірялися центральним офісом. Вона пам'ятає, що всі документи приносив сам ОСОБА_2. А питанням видачі кредиту цікавилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
З оголошених в судовому засіданні пояснень свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві, слідує, що приблизно в середині листопада 2007 року з питання видачі кредиту для ТОВ «Інгулпромпостач» до неї по телефону звернулася ОСОБА_8 Вона надала консультацію, щодо того, які документи потрібно надати, щоб оформити кредит. Документи для оформлення кредиту та відкриття рахунку в банк приносив особисто ОСОБА_2, так як на документах для відкриття поточного рахунку та документах по кредиту потрібні були його підпис, як директора, та печатка підприємства. Всі первісно зібрані документи по кредиту вона відправила в центральний офіс, для перевірки та підготовки для винесення на кредитний комітет. При перевірці документів їй дзвонили з центрального офісу, пояснювали, які документи потрібно надати ще, що необхідно з,ясувати у ОСОБА_2, та вона все передавала ОСОБА_2, а потім дзвонила та передавала в центральний офіс. Так, необхідно було донести баланси підприємства. На відділення їх приносила ОСОБА_8 На питання, чому бухгалтер підприємства не займається збором документів ОСОБА_2 відповів, що офіційно бухгалтера на фірмі немає, а та людина, яка виконує ці обов'язки, відмовився займатися підготовкою документів для кредиту і допомагати йому буде ОСОБА_6 У огляді застави по цьому кредиту участі не брала. Оцінкою застави займалися працівники відділу оцінки ризиків центрального офісу. Весь пакет документів для кредиту перебував в центральному офісі на пр.Гагаріна,58, до винесення питання на кредитний комітет, і з ним працювали працівники кредитного відділу, відділу оцінки ризиків, відділу безпеки банку. Після винесення позитивного рішення видача кредиту відбувалася на відділення № 206 «УкрСиббанку» наприкінці грудня 2007 року. Оформленням договору застави займалася нотаріус ОСОБА_10 На наступний день після операції у нотаріуса, ОСОБА_2 приніс платіжне доручення у відділення банку для перерахування кредитних коштів на придбання тепловозу. При первісній розмові з ОСОБА_8 з приводу кредиту «Інгулпромпстач » розмова йшла про те, що ОСОБА_16 потрібно всього лише 50000грн., а решта суми кредиту потрібна ОСОБА_8 і ОСОБА_5 При оформленні даного кредиту з ОСОБА_5 вона зустрілася на оформленні договору застави та договору іпотеки у нотаріуса ОСОБА_17 Як вона дізналася пізніше, ОСОБА_18, з самого початку займалася оформленням документів для даного кредиту разом з ОСОБА_19 Також пізніше стало відомо зі слів ОСОБА_9, що документи на нерухомість вона передала ОСОБА_8 і ОСОБА_5, а ті, в свою чергу, передали їх ОСОБА_2 для надання банку. Також зі слів ОСОБА_9 ОСОБА_2 обіцяв їй дати гроші в сумі 18000 дол. США, за те, що вона виступить заставодавцем за кредитом і надасть всі потрібні документи на нерухомість. Після оформлення угоди в нотаріуса вона повернулася у відділення № 206 банку, де продовжувала роботу з оформлення кредиту ТОВ «Інгуллромпостач » в програмному комплексі САП , тому що процедура видачі кредитних коштів на рахунок клієнта повинна була бути день в день, з тією ж датою, що й на договорі іпотеки та застави. Гроші з позикового рахунку йшли двома сумами за безготівковим розрахунком. Пізніше на питання ОСОБА_8 про те, коли буде видано кредит ТОВ «Інгулпромпостач», вона їй відповіла, що ОСОБА_2 - є директором, і сам особисто розпоряджається кредитними коштами. Дзвінок ОСОБА_8 був приблизно на початку січня 2008 року. У перебігу 2006-2007 р.р. ОСОБА_8 намагалася оформити кредити на власну фірму «Промагро» і вона разом з працівником центрального офісу ОСОБА_20 приїжджала на базу в с. Карпівка Широківського району для розгляду документів на кредит, дана база і устаткування, що знаходилось на території , були представлені їм, як приватне майно ОСОБА_8 Як вона пізніше дізналася , що обладнання , а сааме: силос-бункера, що знаходяться на території бази, належали підприємству «Дружба Плюс », а в подальшому саме це обладнання було як застава по кредиту ТОВ «Інгулпромпостач» /т.2.а.с.46-49/.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що у травні 2004 року вони спільно з ОСОБА_2 створили ТОВ «Інгулпромпостач». Директором підприємства було призначено ОСОБА_2, підприємство займалося ремонтом тепловозів. Підприємство функціонувало з прибутком до кінця 2006 року. Він працював на підприємстві до червня 2007 року, після чого був звільнений ОСОБА_2 без пояснення причин. З приводу оформлення кредиту ТОВ «Інгулпромпостач» в АКІБ «Укрсиббанк» пояснити нічого не може, так як в його оформленні участі не приймав. Даний кредит оформляв безпосередньо ОСОБА_2 Він пам'ятає, що в 2007 року підписував який-то документ, за проханням ОСОБА_2, як співзасновник. Про те, що ОСОБА_2 оформив кредит для підприємства йому стало відомо тільки в 2009 році, коли АКІБ «УкрСиббанк » звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом, та він дізнався, що він є поручителем по цьому договору. За час його роботи в ТОВ «Інгулпромпостач», підприємство зернозберігаючі комплекси не купувало.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що на посаді заступника начальника відділу оцінки заставного майна Дніпровського РД УОЗ ДРМ ТОВ «УкрСиббанк» він працює з 2007 року. Згідно регламенту затвердженого наказом № 201 АТ « Укрсиббанк » від 22.02.2006 року, оцінкою рухомого та нерухомого майна займалися незалежні суб'єкти оціночної діяльності, які акредитовані банком. На той момент одним з оцінювачем була ПП ОСОБА_23 В обов'язи оцінювачів входить фотофіксація об'єктів з виїздом на місце розташування. Коли виданий ТОВ «Інгулпромпостач» кредит перейшов у статус проблемного активу, а це сталося в 2009 році, він перевіряв наявність заставного майна, та виїжджав на місце для встановлення фактичного знаходження майна, на територію баз, розташованих за жилмасивом Інгулець, де, на одній з них, встановив знаходження зернозберігаючого комплексу, який знаходився в заставі. Конкретної адреси він встановити не зміг, оскільки були відсутні позначення вулиці і номера будівлі. На територію він увійшов через ворота, на той момент на території нікого не було. Він зробив фотографії комплексу, і поїхав, так нікого не дочекавшись. З оцінювачем ПП ОСОБА_23 банк розірвав відносини в 2010 році. Як саме проходила оцінка майна йому не відомо.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що він є засновником ТОВ «Дружба-Плюс» з 2000 року. Згідно договору купівлі -продажу від 14.02.2002 року ТОВ «Дружба-Плюс » придбало у ТОВ « Широківський агротехсервис», директором якого була ОСОБА_7, частину бази з прилеглою територією площею близько 0,7 га за адресою: АДРЕСА_3 . Підприємство займається вирощуванням, зберіганням, продажею зернових. У зв'язку з діяльністю на території були побудовані силос-бункера зерносушильного комплексу. Дані силос-бункери купувалися у підприємства «Агросоюз». Зерносушильний комплекс був введений в експлуатацію в 2004році. ТОВ «Дружба-Плюс» силос-бункери в заставу АКІБ «УкрСиббанк» ніколи не передавало. Територія комплексу огороджена і охороняється . Яким чином були зроблені фотознімки силос-бункерів на території ТОВ «Дружба-Плюс» йому не відомо. ОСОБА_7 він знав, як директора ТОВ « Широківський агротехсервис ». Після придбання бази з нею ніяких стосунків не підтримував. З директором ПП«Вігнас» ОСОБА_14 знайомий візуально, відносин ніяких не підтримував. З директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 не знайомий. Майно, яке належить ТОВ «Дружба-Плюс», в тому числі силос-бункера ніколи нікому ні за якими договорами не передавалося.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що в період 2006-2007років він був директором декількох приватних підприємств, в тому числі і ПП «Вігнас». Підприємство займалося купівлею-продажем продовольчих і непродовольчих товарів. З ОСОБА_8 знайомий з 1992 року, на підприємство ТОВ «Широківський агротехсервис», директором якого був її чоловік - ОСОБА_25, він впродовж 10 років поставляв паливно-мастильні матеріали. В 2005році він придбав комплекс для зберігання зернових в кількості 1шт. в розібраному стані, і відвантажив його на майданчик за адресою: АДРЕСА_4. В комплекс входило: силос бункер, зерносушарка, зерноочисні. ОСОБА_6 неодноразово зверталася до нього з приводу продажу цього комплексу. Вони укладали договори, а потім ці договори анулювали. З ОСОБА_5 його познайомила ОСОБА_6 близько 6-7років тому. З приводу продажу зернопереробного комплексу ТОВ «Інгулпромпостач» пояснив, що приблизно 7 років тому до нього звернулася ОСОБА_8 з пропозицією придбати у нього цей комплекс. Хто займався підготовкою документів з продажу він вже не пам'ятає. Скоріш за все, документи привезла ОСОБА_5, і він їх підписав. Це був договір купівлі-продажу, акт прийому-передачі, рахунок, накладна. Він здивувався, що в документах стоять реквізити ТОВ «Інгулпромпостач», тому що думав, що їх набуває ОСОБА_8 Згодом ОСОБА_6 вивезла цей комплекс. З директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 він не знайомий і ніколи не зустрічався. За яку суму було продано комплекс він не пам'ятає, так як документи оформляли інші працівники. Документів, що підтверджують придбання та продаж комплексу у нього немає. Також пояснив, що ОСОБА_8 і ОСОБА_5 оформляли кредити і на його фірму ТОВ «Атомресурси » та ПП ОСОБА_14, а гроші забирали собі . Всі документи на отримання кредиту готували вони. В даний час ОСОБА_8 винна йому велику суму, близько 1млн. грн., так як він погашав її кредити. Про наміри ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 щодо отримання кредиту, йому було не відомо та в змову з ними він не вступав, ніякої вигоди не отримував.
З оголошених у судовому засіданні показів свідка ОСОБА_26 слідує, що вона працювала в ТОВ «Промагро» с 2004 року по серпень 2008 року замісником директора. Директором була ОСОБА_6 Договір оренди №36 від 01.02.2007 року території за адресою: АДРЕСА_5, з директором ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 вона не укладала. ОСОБА_2 не знає. Договір та акт прийома-передачі в оренду основних засобів підписаний та складений не нею, а схожий на почерк ОСОБА_6. З приводу отримання кредиту ОСОБА_2 в «Укрсиббанку» їй нічого не відомо. Склади їхнього підприємства знаходилися за адресою: АДРЕСА_3. Ця територія ще в 2002 році продана ТОВ «Дружба-Плюс і це підприємство встановило зернозберігаючий комплекс /т.2.а.с.76/.
Вина підсудного ОСОБА_2, у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364-1ч.2, 366 ч.1 КК України, підтверджується також письмовими матеріалами справи:
- Статутом ТОВ «Інгулпромпостач» та наказом від 08.06.2004 року про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ «Інгулпромпостач» /т.2,а.с.131-137/, що підтверджує, що ОСОБА_2 є службовою особою юридичної особи приватного права ;
- документами, вилученими в ході виїмки від 08.05.2012 року в АКІБ «УкрСиббанк» /т.1,а.с.21-223/, а саме:
- розрахунком заборгованості за кредитним договором № 11280259000 від 27.12.2007 року /т.1.а.с.21/;
- рухом по рахунку № 26005159016400 ТОВ «Інгулпромпостач», анкетою позичальника /т.1.а.с.22,-27/;
- копією та оригіналом кредитного договору № 11280259000 від 27.12.2007 року укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №206 ОСОБА_4 та ТОВ «Інгулпромпостач» в особі директора ОСОБА_2, відповідно до якого підприємство отримало кредит в сумі 486000грн. на термін з 27.12.2007 по 26.12.2008 року/т.1.а.с.28-31,т.2.а.с.5-8/ ;
- Додатком №3 розшифровкою «Основних коштів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач» /т.1.а.с.34/, в якому зазначена недостовірна інформація про знаходження на балансі обладнання елеватора;
- Правовстановлюючими документами на домоволодіння ОСОБА_27, розташоване за адресою: АДРЕСА_6, яке в наступному передавалося в заставу під кредит /т.1.а.с.38-44/;
- Висновками про оцінку заставленого майна /т.1,а.с.47-64,78-102/;
- Витягами з реєстру обтяжень нерухомого майна, актами огляду заставного майна т.1.а.с.37,106-111/;
- балансами ТОВ «Інгулпром постач» за 12 місяців 2006 року, балансами станом на 01.04,01.07,01.10.2012 року, в яких містилися неправдиві відомості щодо основних засобів /т.1.а.с.65-72/;
- договором № 1\10 від 25.10.2007 року між ТОВ «Легорона» та ТОВ «Інгулпром постач» на закупку тепловоза ТЄМ-2 №2279 /т.1.а.с.76-77/, відповідно до якого ОСОБА_2 перераховувалися кредитні кошти;
- копією договору №7 від 20.04.2006 року на поставку обладнання елеватора ТОВ «Вигнас» на ТОВ «Інгулпромпостач»; копією акту №7 прийому-передачі обладнання до договору №7 від 20.04.2006 року на поставку обладнання елеватора ТОВ «Вигнас» на ТОВ «Інгулпромпостач»; Копією рахунку №58 від 20.04.2006 року на оплату обладнання елеватора, копією накладної №58 від 20.04.2006 року на оплату обладнання; копією рахунку № 32 від 18.04.2006 року на оплату обладнання елеватора, договором оренди №36 від 01.02.2007 року між ТОВ «Промагро» та ТОВ «Інгулпромпотач» господарських приміщень, які містять недостовірну інформацію /т.1, а.с.124-142/;
- кредитною заявкою на отримання кредиту ТОВ «Інгулпромпостач» на суму 486000грн, в якій мета кредиту зазначена, як поповнення оборотних коштів підприємства /т.1.а.с.143-148/:
- ордером-розпорядженням про видачу АКІБ «УкрСиббанк» кредитних коштів в сумі 486000грн. ТОВ «Інгулпромпостач» від 28.12.2007 року /т.1.а.с.153/;
- технічними паспортами на заставне майно - обладнання елеватора /т.1.а.с.207-223/;
- договором застави обладнання у складі: силос-бункер ХЕ 1000 в кількості 2 одиниць, зерносушарка А-1 у кількості 2 одиниць, зерноочисні ЗШР в кількості 2 одиниць, зернонавантажувач ЗМ-60 в кількості 2 одиниць, транспортер завантажувальний у кількості 2 одиниць від 27.12.2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №206 ОСОБА_4 та ТОВ «Інгулпромпостач» в особі директора ОСОБА_2 на забезпечення кредиту/ т.2,а.с.2-3/;
- договором поручительства між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 від 27.12.2007 року на забезпечення кредитного договору, та кредитним договором від 27.12.2007 року /т.2.а.с.4/;
- листом керівника ПП «Вігнас» ОСОБА_14 на ім'я директора ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 від 20.04.2006 року с проханням вважати договір поставки №7 від 20.04.2006 року та Акт прийому-передачі №7 від 20.04.2006 року недійсними, та відсутності фінансових претензій /т.2.а.с.9/;
- оригіналом розписки ОСОБА_5 від 03.01.2008 року про отримання від ОСОБА_2 260000грн. в якості безвідсоткової позики зі строком повернення до 30.09.2008 року/т.2.а.с.10/;
- документами, які підтверджують належність зерносушильного обладнання, яке пред'являлось банку, як заставне майно ТОВ «Інгулпромпостач» - ТОВ «Дружба-Плюс» /т.2.а.с.27-32,37-43/;
- роздруківкою руху грошових коштів за розрахунковим рахунком № 26005053500813 ТОВ «Інгулпромпостач» з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року /т.2.а.с.81-86/;
- роздруківкою руху грошових коштів за розрахунковим рахунком № 26005159016400 ТОВ «Інгулпромпостач» з моменту відкриття по час виїмки /т.2.а.с.91-92/;
- платіжними документами. На підставі яких, здійснювалося зарахування та списання коштів з розрахункового рахунку № 26005053500813 ТОВ «Інгулпромпостач» з моменту відкриття по час виїмки /т.2.а.с.93-105/;
- висновком почеркознавчої експертизи від 20.07.2012 року № 58/04-250, у підсумках якої зазначено, що підписи від імені ОСОБА_2 в вищезазначених кредитному договорі від 27.12.2007 року, договорі поруки від 27.12.2007 року, договорі застави від 27.12.2007 року, в розшифровці основних засобів на балансі ТОВ «Інгулпромпостач», а також в балансах ТОВ «Інгулпромпостач» за 12 місяців, на 01.04.2007 року, на 01.07.2007 року, на 01.10.2007 року, та в анкеті позичальника від 26.11.2007 року, виконані ОСОБА_2 /т.2.а.с.115-118/, що підтверджує вину підсудного ОСОБА_2 у службовому підробленні; витрати на проведення експертизи складають 470,40 грн. /т.2а.с.114/;
- постановами про визнання та долучення до матеріалів справи речових доказів /т.2,а.с.143-147/;
- копією рішення Інгулецького районного суд м.Кривого Рогу від 10.09.2009 року у справі № 2-466/09 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ТОВ «Інгулпромпостач», ОСОБА_2, ОСОБА_21 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з відповідачів на користь позивача АКІБ «УкрСиббанк» стягнуто солідарно суму заборгованості за кредитним договором від 27.12.2007 року № 11280259000 з врахуванням відсотків та пені в сумі 546503,99 грн. /т.3,а.с.47-48/.
Проаналізувавши у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ст.364-1 ч.2 КК України, за ознаками зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, використання всупереч інтересам юридичної особи приватного права службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки, доведена у судовому засіданні повністю, а дії ОСОБА_2 органом досудового слідства, з врахуванням змін у законодавстві, правильно кваліфіковані за ст.364-1ч.2 КК України.
Доведена в судовому засіданні і вина підсудного ОСОБА_2 і в скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України, за ознаками складання і видача службовою особою завідомо неправдивих документів.
При цьому суд погоджується з кваліфікацією дій підсудного саме за ч.1 ст.366 КК України, та вважає цю кваліфікацію правильною, оскільки відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених в постановах Судової палати у кримінальних справах від 21.03.2013року №2кс13, від 20.06.2013року №5-20кс13 та ін., якщо підроблені документи використовує особа, що їх підробила, як засіб (спосіб, умови) скоєння іншого злочину, усвідомлюючи, що це підроблення є етапом (частиною) злочинною поведінки чи необхідною дією для скоєння іншого посягання, внаслідок чого буде досягнуто кінцевої мети всієї злочинної поведінки, то таке службове підроблення не повинно кваліфікуватись, як таке, що спричинило тяжкі наслідки.
Разом з тим, суд вважає, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 209 ч.1 КК України.
Так, під легалізацією ( відмиванням ) доходів, одержаних злочинним шляхом, відповідно до диспозиції ч. 1 ст.209 КК України належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів, чи володіння ними, прав на такі кошти, джерела їх походження, а також вчинення з такими коштами фінансової операції чи укладання щодо них угоди (з врахуванням змін правочину) за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом.
Під діями, спрямованими на приховання чи маскування незаконного походження коштів, одержаних унаслідок вчинення предикатного діяння, чи володіння ними, а так само прав на них, джерела їх походження слід розуміти будь-які дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання таких коштів, що передував легалізації (відмиванню ) цих доходів. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього складу злочину є спеціальна мета легалізації, тобто надання правомірного вигляду володінню, користуванню й розпорядженню предметами, зазначеними в ст.209 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 209ч.1 КК України є узагальненим, неповним, без зазначення обов'язкових складових складу злочину; до того ж фактичні обставини, викладені в обвинуваченні, не відповідають кваліфікації дій підсудного, зазначеній в обвинувальному висновку.
Так, в обвинувальному висновку йдеться, що ОСОБА_2 з метою легалізації частини грошових коштів, уклав цивільно-правовий договір, згідно якого передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 260000грн. під розписку.
Між тим орган досудового слідства кваліфікує ці дії ОСОБА_2 не за ознакою «укладання угоди (або на цей час правочину) з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а за ознакою «вчинення операції з грошовими коштами…», втім, що за операція була вчинена ОСОБА_2, органом досудового слідства не зазначено. Слід зазначити, що кваліфікуючою ознакою ст.209ч.1 є вчинення фінансової операції … .
Суд не може виходити за межі пред'явленого обвинувачення, та самостійно зазначати обставини, щодо вчинення підсудним інших фінансових операцій, або використання коштів.
Крім того, обставини справи щодо підсудного ОСОБА_2 свідчать про легальне походження коштів (отримання кредиту в банківській установі), які в подальшому ним було використано для надання позики ОСОБА_5, яка, до речі, заперечувала отримання від ОСОБА_2 всієї суми коштів, зазначених в розписці, а також було використано підсудним і для ведення господарської діяльності підприємства, про що свідчать матеріали кримінальної справи, що свідчить, на думку суду, не про легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, а про те, що ОСОБА_2 на власний розсуд розпорядився коштами, якими заволодів шляхом зловживання службовим становищем та службового підроблення.
Відповідно до п.10 ч.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04. 2005 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію(відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, не є предметом легалізації кошти( незалежно від їх розміру, одержані як субсидії, субвенції, дотації чи кредити, внаслідок надання неправдивої інформації громадянином-підприємцем, засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності. А також службовою особою суб'єкта господарської діяльності. Хоча з такими коштами надалі і вчиняються діяння, перелічені у ст.209 КК України.
Таким чином дії підсудного ОСОБА_2 щодо спрямування отриманих ним кредитних коштів на позику іншій особі, не мають необхідних ознак, як суб'єктивної, так і об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 209 ч.1 КК України.
Суд також враховує, що відповідно до рішення Інгулецького районного суд від 10.09.2009 року у справі №2-466/09, сума кредитних коштів за вищезазначеним кредитним договором з відсотками та пенею в сумі 546503,99 грн. стягнута солідарно з ТОВ «Інгулпромпостач» та ОСОБА_2
Отже, у діях ОСОБА_2. відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст.209 КК України, а тому за цією статтею ОСОБА_2. необхідно виправдати.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість скоєного злочину, його особу, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.
До обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, суд відносить: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні 3-х малолітніх дітей та хворої дружини.
Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_2 вважається таким, що вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, має сім'ю, якій надано статус многодітної.
Суд також враховує обставини скоєння злочину, те, що з дня скоєння злочину пройшов значний час - більше 5-ти років, нових злочинів ОСОБА_2 не скоював.
Приймаючи до уваги, що злочин, передбачений ст. 366 ч.1 КК України, є злочином невеликої тяжкості, при призначенні покарання за ст.366ч.1 КК України, суд враховує, що на момент постановлення вироку минув передбачений ч.1ст.49 КК України трирічний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, однак, так як клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності підсудним не заявлялось, він підлягає звільненню від покарання за цією статтею обвинувачення.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання підсудному за ст. 364-1ч.2 КК України, суд враховує ступінь тяжкості, обставини його скоєння, важке матеріальне становище ОСОБА_2, суд вважає, що застосування до нього покарання у вигляді штрафу в цьому випадку недоцільно.
Суд також вважає, що при призначенні ОСОБА_2 покарання необхідно застосовувати первісну редакцію ст.364-1ч.2 КК України, так як санкція цієї статті є менш суворою, та містить альтернативні види покарання. Суд вважає справедливим призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України, так як виходячи з особи підсудного, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства. Підлягає застосуванню до ОСОБА_2 додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади, так як цей вид покарання є обов'язковим.
Підлягають стягненню з підсудного судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст. ст. 323- 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст. 364-1ч.2, 366 ч.1 КК України.
За ст.209ч.1 КК України ОСОБА_2 - виправдати.
Призначити ОСОБА_2 покарання:
- за ст. 366 ч.1 КК України - у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 гривень.
На підставі ст.74 ч.5 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання за ст.366 ч.1 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст.49 КК України;
- за ст.364-1 ч.2 КК України - у вигляді 3/ трьох/ років позбавлення волі з позбавленням права займати посади директора (керівника ) на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, строком на один рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного за ст.364-1 ч.2 КК України основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням, якщо протягом іспитового строку - одного року, він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області в рахунок відшкодування витрат на проведення почеркознавчої експертизи 470 гривень 40 копійок.
Речові докази: документи, вилучені в ході виїмки від 08.05.2012 року в АКІБ «УкрСиббанк» /т.1,а.с.21-223/ та перераховані в постанові слідчого про визнання речовими доказами та долучення до кримінальної справи від 24.07.2012 року /т.2,а.с.146/ - залишити у справі;
- оригінали договору застави обладнання № 11280259000-ЗМ від 27.12 2007 року, оригінал договору поручительства № 11280229000-П від 27.12.2007 року, оригінал кредитного договору № 11280259000 від 27.12.2007 року, оригінал листа керівника ПП «Вігнас» ОСОБА_14 на ім,я директора ТОВ «Інгулпромпостач» ОСОБА_2 від 20.04.2006 року, оригінал розписки від імені ОСОБА_5 про отримання від ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 260000 грн. від 03.01.2008 року, оригінали шляхових листів, зберігати у справі /т.2,а.с.143/;
- роздруківки руху грошових коштів за рахунком №26005159016400 ТОВ «Інгулпромпостач», платіжні документи, та роздруківки за рахунком №26005053500813 /т.2,а.с.144-145/, зберігати у справі.
Апеляцію на вирок може бути подано до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя: